Справа № 282/353/22
Провадження № 2/282/99/22
15 серпня 2022 року
смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Носача В.М.,
при секретарі судового засідання - Поварчук Н.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , до Любарської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернувся до суду з позовом до Любарської селищної ради (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить ухвалити рішення про визнання за ним в порядку спадкування за законом по смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с.Кириївка Житомирського (на той час Любарського) району, права власності на садибний будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Кириївка Житомирського (на той час Любарського) району, помер його батько ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Кириївка Житомирського (на той час Любарського) району померла його мати ОСОБА_3 .
25 травня 2017 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області заведено спадкову справу №172/2017 до майна померлої ОСОБА_3
12 вересня 2017 року між спадкоємцями ОСОБА_3 укладено договір про поділ спадщини, згідно якого позивачу ОСОБА_5 у власність перейде житловий будинок та земельна ділянка на якій розташований будинок, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Позивач вказує, що приватним нотаріусом відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що нотаріусу не подані документи, що підтверджують право власності померлої ОСОБА_3 на нерухоме майно.
Саме тому він звернувся до суду з даним позовом.
Позивач та його представник у підготовче засідання на розгляд справи не з'явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному об'ємі.
Представник Любарської селищної ради у судове засідання на розгляд справи не з'явився, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. У поданому відзиві відповідач вказує, що Любарська селищна рада визнає уточненні позовні вимоги та вважає, що вони підлягають до задоволення, справу просить розглядати за відсутності її представника.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Кириївка Любарського району у віці 63 роки помер батько позивача ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №10 від 18 квітня 2001 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Кириївка Любарського району у віці 80 років померла мати позивача ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис №3 від 20 січня 2017 року.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на її майно, спадкоємцями якого, за законом є діти померлої: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
12 вересня 2017 року між вищевказаними спадкоємцями укладено договір про поділ спадщини, який посвідчений приватним нотаріусом Любарського районного нотаріального округу Соляром В.М., за яким спадкоємцю ОСОБА_1 перейде у власність житловий будинок та земельна ділянка, на якій розташований будинок, що розташовані по АДРЕСА_1 .
Згідно з записом в погосподарській книзі №4 Авратинського старостинського округу за 2006 - 2010 роки, головою двору була ОСОБА_3 . Житловий будинок АДРЕСА_1 , 1976 року побудови, до самочинного будівництва не відноситься. Вказаний будинок розташований на земельній ділянці загальною площею 0,69 га., яка передана у власність ОСОБА_4 рішенням Авратинської сільської ради від 26.06.1993.
Згідно з довідкою КП «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради на житловий будинок по АДРЕСА_1 , станом на 31 грудня 2012 року право власності не зареєстровано.
Постановою приватного нотаріуса від 25 вересня 2021 року №497/02-31, відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що нотаріусу не подані документи, що підтверджують право власності померлої ОСОБА_3 на нерухоме майно.
Згідно інформаційної довідки №276659965 від 25.09.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за параметрами запиту: АДРЕСА_1 , - відомості відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як визначено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК УКраїни).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як визначено ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст. 317 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2009 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.5, 47, 49 Закону України «Про нотаріат», п.22.31 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
На підставі ст. 392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Вбачається, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що позивач фактично прийняв спадщину за законом за спадкодавцем ОСОБА_3 , однак у нього існують певні перешкоди щодо оформлення спадкових прав із-за відсутності у спадкодавця всіх правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд, використовуючи винятковий спосіб захисту визнання права власності на спадкове майно, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.200, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 25, 30, 321, 328, 346, 376, 381, 1268 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за спадкоємцем ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом по смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кириївка Любарського (тепер Житомирського) району, право власності на садибний будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий суддя В.М. Носач