Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500
279/1889/22
15.08.2022 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2
та сторін кримінального провадження : прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені по кримінальному провадженню №12022060490000108 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростень, Житомирської області, громадянина України, з освітою 8 класів, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-
ОСОБА_5 , 14.02.2022 року близько 21 години 00 хвилин, перебуваючи біля перехрестя вул. Жмаченка та вул. Василя Стуса в м. Коростень, Житомирської області, з метою відкритого викрадення чужого майна, вдарив рукою по потилиці ОСОБА_4 , чим заподіяв фізичного болю останній. Після цього схопив жіночу сумку чорного кольору марки «Little Pigeon», вартістю 176,66 гривень, в якій знаходився гаманець марки «Rosebird» червоного кольору, вартістю 58,33 гривень та грошові кошти у сумі 150 гривень та за допомогою фізичної сили, шляхом ривка, від якого ОСОБА_4 впала, відкрито викрав вищевказане майно. Утримуючи викрадене майно при собі, незважаючи на вимоги потерпілої його повернути, місце вчинення злочину покинув та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_4 , матеріальної шкоди на загальну суму 384 гривні 99 копійок та спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синця по нижньому полюсу правого колінного суглобу, чисельних саден по всій поверхні лівого колінного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_4 , ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.
Обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
27.06.2022 року прокурором Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_6 , укладено Угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст.469, 472 КПК України.
Зі змісту даної угоди слідує, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 за ст.186 ч.2 КК України у виді 4 років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов'язків, передбачених п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
В угоді про визнання винуватості передбачені наслідки її укладення, затвердження, а також наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до правил ст. ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо
1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні
кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Обвинувачений вказав, що він розуміє надані законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження даної угоди, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України .
Захисник ОСОБА_6 також просив затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона не суперечить вимогам закону.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам Кримінально-процесуального законодавства, тому може бути затверджена і обвинуваченому слід призначити узгоджене в угоді покарання.
Потерпіла ОСОБА_4 вказала, що дала згоду на укладання угоди про визнання винуватості, претензій до обвинуваченого не має.
Суд шляхом проведення опитування обвинуваченого по кримінальному провадженню переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим та цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Вказана угода за змістом відповідає вимогам ст.472 КПК України.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК та/або закону, та не порушують інтересів суспільства, прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб; підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, відсутні, наявні фактичні підстави для визнання обвинуваченим винуватості.
Оскільки укладена сторонами угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом, враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, пом'якшуючі покарання обставини, тому наявна можливість її затвердження.
Процесуальні витрати, згідно ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту припинив свою дію.
Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 475 КПК України, -
Затвердити угоду від 27.06.2022 року про визнання винуватості між прокурором Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання за ст.186 ч.2 КК України, у виді 4 років позбавлення волі
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців, якщо він протягом зазначеного строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язати ОСОБА_5 , відповідно до ст.76 КК України, періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи .
Запобіжний захід припинив свою дію.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 1029 гривень 72 копійки.
Речові докази: жіночу сумку, жіночий гаманець, візитні картки, клаптики паперу з записами, пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , зв'язку ключів з брелком, довідку про вакцинацію, косметику, блістери з пігулками, гребінець, серветки, парфуми, антисептик, хустинку, перчатки жіночі, речовину білого кольору невідомого походження, сумку синьо-чорного кольору, що зберігаються в камері схову Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області повернути ОСОБА_4 .
Арешт на зазначене майно, накладений ухвалою слідчого судді від 22.02.2022 року скасувати.
DVD диск з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано .
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до встановленої законом відповідальності.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя:
Згідно з оригіналом: