ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" серпня 2022 р. справа № 300/2375/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ), 13.06.2022 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, орган пенсійного фонду) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 20.12.2021 року за №092650003649 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком. Позивач зазначила, що при прийнятті вказаного рішення відповідачем не враховано до її стажу такі періоди:
- з 01.09.1979 по 17.07.1980 - період навчання;
- час догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку за свідоцтвами про народження НОМЕР_1 від 25.04.1987 та НОМЕР_2 від 07.06.1985;
- з 1990 - 2002 - період роботи у колгоспі.
Зазначені періоди не враховані на підставі розбіжностей в персональних даних позивача. Позивач просила суд визнати протиправним та скасувати рішення від 20.12.2021 року за №092650003649, зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 16.12.2021 року.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.19-20).
06.07.2022 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позов за №0900-0903-7/22379 від 04.07.2022. У відзиві представник відповідача вказала, що оскаржуваним рішенням відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного стажу та уточнюючих документів, спірні періоди якого не враховані на підставі розбіжностей в персональних даних позивача, а саме наявність розбіжності в імені - ОСОБА_1 , а в паспорті громадянина України - ОСОБА_1 . Відтак у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для зарахування спірних періодів підстави відсутні. Вказала, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Просила суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 при досягненні 60 років набула право на призначення пенсії за віком та 16.12.2021 звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про призначення пенсії за віком. До вказаної заяви позивач надала відповідний пакет документів для призначення пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області рішенням від 20.12.2021 за №092650003649 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, посилаючись на розбіжності в персональних даних позивача, а саме наявність відмінності в імені в поданих документах - ОСОБА_1 , а в паспорті громадянина України - ОСОБА_1 .
Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправними та таким, що порушує її право на належне пенсійне забезпечення, звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії, конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 1 статті 24 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Суд зазначає, що Правлінням Пенсійного фонду постановою від 25.11.2005 за №22-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", (надалі -Порядок №22-1).
Згідно з пунктом 2.23 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Відповідно до пункту 4.2 даного Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка серії НОМЕР_3 видана на ім'я ОСОБА_1 , атестат НОМЕР_6 виданий на ім'я ОСОБА_1 , у свідоцтвах про народження НОМЕР_1 від 25.04.1987 та НОМЕР_2 від 07.06.1985 ім'я матері зазначено ОСОБА_1 та архівна довідка від 19.11.2019 за №Ч-12/04-01, видана Архівним відділом Івано-Франківської районної державної адміністрації на ім'я ОСОБА_1 , копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом в якості належних письмових доказів.
Суд зазначає, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий на ім'я ОСОБА_1 . Вищезазначені документи долучено позивачем до заяви від 16.12.2021 року про призначення пенсії за віком, за результатами розгляду якої, відповідачем прийнято оскаржуване рішення. Дана обставина згідно частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягає, як така, що визнається учасниками справи і у суду немає сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.
Судом встановлено, що зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 20.12.2021 за №092650003649, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії, слідує, що відповідачем не враховано до страхового стажу позивача такі періоди: з 01.09.1979 по 17.07.1980 - період навчання; час догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку за свідоцтвами про народження НОМЕР_1 від 25.04.1987 та НОМЕР_2 від 07.06.1985; з 1990 - 2002 - період роботи у колгоспі. Перелічені періоди не враховані на підставі розбіжностей в персональних даних позивача, а саме наявність розбіжності в імені - ОСОБА_1 , а в паспорті громадянина України - ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України Постановою від 12.08.1993 року за №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п. 3 Порядку).
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний та пенсійний захист. У той же час, суд не може прийти до висновку про те, що встановлені органом ПФУ розбіжності у документах можна вважати формальними, проігнорувавши їх під час вирішення питання про продовження виплати позивачці пенсії.
Як вбачається з справи, відповідач виявив, що підтвердження того, що наявні у пенсійній справі документи, належать ОСОБА_1 , остання не надала.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ЦПК України справи про належність особі правовстановлюючих документів розглядаються в порядку окремого провадження в цивільному судочинстві та належать до юрисдикції місцевих загальних судів. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно з п.26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж (це трудова книжка позивача у даному випадку, та інші документи та довідки), не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Відтак, у зв'язку із розбіжностями в частині зазначення ім'я позивача у трудовій книжці, інших документах, що підтверджували періоди роботи станом на час подання документів про призначення пенсії, а також дійсним паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 від 26 серпня 1999 року, у відповідача відсутня можливість змінити особисті дані позивача без відповідного усунення цих розбіжностей у законний спосіб.
Як випливає зі змісту пенсійного законодавства, при прийнятті документів орган, що призначає пенсію, перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує і засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності) (п.4.2 Порядку).
Враховуючи це, суд звертає увагу, що позивачем обраний передчасний спосіб захисту права, який не може розглядатись як ефективний у розумінні закону. Позивач має право після усунення вищевказаних розбіжностей у наявних правовстановлюючих документах звернутись до відповідача для призначення пенсії.
У той же час, адміністративний суд не має підстав та повноважень самостійно усувати виявлені пенсійним органом розбіжності, які свідчать про наявність у матеріалах пенсійної справи спірних або недостовірних даних станом на час призначення пенсіонеру пенсії.
На переконання суду при призначенні пенсії позивачу не міг бути врахований страховий стаж за спірні періоди, в зв'язку тим, що ім'я, яке зазначене в документах, що підтверджують трудовий стаж, не збігаються з ім'ям особи за паспортом, а відтак відповідні дії відповідача є правомірними на момент їх вчинення.
Одночасно суд звертає увагу позивача на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і нових. Суд не може реалізувати компетенцію суб'єктів владних повноважень, тобто досліджувати нові документи, яким не надана була оцінка при прийнятті оскаржуваного рішення, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права та встановлювати наявний стаж на призначення пенсії. Завданням адміністративного судочинства є виключно перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України
Відповідач в рішенні від 20.12.2021 року за №092650003649 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, проаналізувавши подані ним документи, вказав, що спірні періоди не враховані на підставі розбіжностей в персональних даних позивача, а саме наявність розбіжності в імені - ОСОБА_1 , а в паспорті громадянина України - ОСОБА_1 , з чим погоджується суд.
Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду обставини справи, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 20.12.2021 року за №092650003649 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії є правомірним та скасуванню не підлягає.
За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Згідно з ст.139 КАС України судові витрати слід віднести на рахунок позивача.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.