Справа № 161/3780/22
Провадження № 3/161/1663/22
11 серпня 2022 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Кирилюк В.Ф., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 21 березня 2022 року серії ААБ №104735, ОСОБА_1 21 березня 2022 року о 12 год. 01 хв. на автодорозі Р-14 «Луцьк-Дольськ», 7 км + 500 метрів, керував автомобілем Skoda SuperB, НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп'яніння №135 від 21 березня 2022 року. Огляд проводився лікарем-наркологом у встановленому законом порядку, а також на місці зупинки за допомогою приладу Drager, у присутності двох свідків, з результатом огляду ОСОБА_1 був не згідний. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.9 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не прибув, хоча про нього належним чином повідомлявся.
В судове засідання прибув захисник ОСОБА_1 - адвокат Плечук О.П., який просив суддю закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Узагальненні доводи захисника зводяться до наступного:
1) захисник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом;
2) примірник протоколу, наявний у ОСОБА_1 , не відповідає примірнику, який наявний у справі та у якому не відображені його письмові пояснення;
3) упередженість поліцейських, які складали адміністративні матеріали;
4) відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння;
5) неправомірність застосування до ОСОБА_1 спеціальних засобів у вигляді кайданок;
6) неналежність огляду, оскільки ОСОБА_1 просив одразу доставити його до закладу охорони здоров'я для його проведення, а на місці зупинки його проходити не хотів;
7) ОСОБА_1 поліцейськими не були роз'ясненні його права;
8) свідками у протоколі зазначені представники територіальної оборони, які, на думку захисника, є упередженими, оскільки були ініціаторами затримання ОСОБА_1 та виклику поліції.
Також захисником заявлено усне клопотання про виклик у судове засідання поліцейських, які складали матеріали, а також представників територіальної оборони, які затримували ОСОБА_1 на блокпосту. Суддя відмовляє у задоволенні цього клопотання, оскільки наявних матеріалів, зокрема відеозапису події, достатньо для об'єктивного вирішення справи.
Заслухавши доводи захисника, дослідивши письмові матеріали справи та переглянувши відеозапис події, суддя дійшов наступних висновків.
На переконання судді винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:
1) протоколом про адміністративне правопорушення;
2) висновком лікаря-нарколога;
3) направленням на огляд;
4) чеком приладу Drager;
5) актом огляду;
6) рапортом поліцейського;
7) відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.
Суддя відхиляє доводи захисника, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки з оглянутого судом відеозапису події слідує, що під час всього спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 підтверджує, що саме він керував транспортним засобом. До того ж, у вступній частині своїх же письмових пояснень захисник зазначає, що « ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Superb, проїжджав один із блок-постів».
Також суддя відхиляє доводи захисника, що примірник протоколу, наявний у ОСОБА_1 , не відповідає примірнику, який наявний у справі, оскільки надані примірники повністю ідентичні, окрім як розділу «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності», які, на думку судді, могли бути внесені самостійно після отримання свого примірника протоколу на руки. Серія та номери бланків співпадають, як і візуально всі інші реквізити протоколу, тому сумніватися у належності протоколу суддя не має підстав.
Стосовно упередженість поліцейських, які складали адміністративні матеріали, суддя зауважує, що доказів такої упередженості захисник суду не надав. Посилання захисника на можливі некоректні висловлювання з боку працівників поліції, що зафіксовані на відеозаписі, суддя відхиляє, оскільки вони не спростовують факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Щодо доводів захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, суддя зауважує, що з переглянутого відеозапису вбачається наявність таких ознак, які згодом підтвердилися оглядами на стан алкогольного сп'яніння як на місці події, так і у лікаря-нарколога.
Стосовно доводів захисника про неправомірність застосування до ОСОБА_1 спеціальних засобів у вигляді кайданок суддя зауважує, що згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у пунктах 42-49 постанови у справі №308/12685/14-а, ці дії працівників поліції, як частина заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, можуть бути оскаржені ним до суду в порядку КАС України, а на розгляд справи про адміністративне правопорушення по суті не впливають.
Щодо доводів захисника про неналежність огляду, оскільки ОСОБА_1 просив одразу доставити його до закладу охорони здоров'я для його проведення, а на місці зупинки його проходити не хотів, суддя зауважує, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд, з результатами якого не погодився, а тому його було доставлено до лікаря-нарколога. Вказаний алгоритм дій поліцейських повністю узгоджується з приписами ч.3 ст.266 КУпАП, п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Щодо доводів захисника про не роз'яснення ОСОБА_1 поліцейським його прав, суддя зауважує, що факт такого роз'яснення зафіксований у протоколі, а сам ОСОБА_1 представлений у суді професійним захисником, а тому його право на ефективний захист було повністю забезпечено.
Міркування захисника про упередженість свідків огляду - представників ТРО суддя також відхиляє, оскільки їх покази не є основним доказом у справі, адже огляд ОСОБА_1 здійснювався з фіксуванням технічними засобами відеозапису, який був переглянутий суддею. Вказане відповідає приписам ч.2 ст.266 КУпАП, а покази свідків в даному випадку не були обов'язковими. Крім того сторона захисту не надала судді доказів, що свідки були знайомі з ОСОБА_1 до моменту зупинки його на блок-посту. Сам по собі факт затримання ОСОБА_1 та виклик працівників поліції не свідчить про упередженість свідків, оскільки вони здійснювали заходи з територіальної оборони та виконали свій громадський обов'язок стосовно виявлення та передання поліцейським особи, яка вчинила грубе порушення Правил дорожнього руху.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують правопорушення суддя не вбачає.
Отже, враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 496,20 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п.п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст.40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 34 000,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Ф. Кирилюк