Справа № 159/2330/22
Провадження № 2/159/892/22
15 серпня 2022 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Лесика В.О.,
з участю секретаря Бакай Л.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ковелі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради, про визначення місця проживання дитини,
Стислий виклад позовних вимог.
20 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому прохає суд ухвалити рішення, яким визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за її місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.01.2013 року розірвано. Під час шлюбу у них народилася одна дитина -ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу залишився проживати з нею. Вказує, що вона опікується інтересами і потребами дитини, займається вихованням, слідкує за розвитком та здоров'ям дитини. Вважає, що саме проживання дитини з нею відповідає інтересам дитини, вона не буде чинити перешкод батьку у спілкуванні з сином та отримання його піклування.
Рух справи в суді.
Позовна заява подано до суду 20 червня 2022 року.
Ухвалою судді від 23.06.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження суддею одноособово та призначено підготовче судове засідання. Одночасно, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Позиція учасників судового розгляду.
Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.
Позивач та її представник ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в підготовче судове засідання не з'явилися, подали суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримують повністю.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в підготовче судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.
Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради в судове засідання не з'явився, правом подачі пояснення не скористався.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи визнання відповідачем позову, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 200 ЦПК України ухвалює рішення у підготовчому судовому засіданні.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22 січня 2008 року, сторони у справі є батьками дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 10.01.2013 року доводиться, що шлюб між сторонами розірвано.
Копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 07.12.2016 року доводиться, що позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , прізвище після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 ».
Із довідки Зеленського старостинського округу Ковельської міської ради вбачається, що дитина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з позивачем в будинку АДРЕСА_1 .
Довідкою виданою 05.05.2022 року Зеленським ліцеєм Ковельської міської ради доводиться, що позивач бере участь у вихованні сина ОСОБА_3 , який навчається у 8 класі вказаного навчального закладу.
Витягом з Рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області №196 від 14 липня 2022 року, затверджено висновок служби у справах дітей. Згідно з яким, служба у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради вважає доцільним визначити місце проживання дитини:ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою його матері ОСОБА_1 .
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 157 СК України, той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
Отже, батьки дитини не тільки мають право на виховання дитини та й обов'язок виховувати дитину у атмосфері поваги до її прав, її людської гідності, в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї родини, сім'ї, свого народу та Батьківщини.
Згідно з частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Вирішуючи даний спір, суд констатує, що на даний час дитина проживає з матір'ю, яка створила належні умови для його виховання та розвитку, а отже для розлучення її з матір'ю необхідна наявність виняткових обставин, що передбачені ч.2 ст.161 СК України.
З матеріалів справи вбачається, що такі виняткові обставини, які б зумовили необхідність розлучення неповнолітньої дитини із матір'ю відсутні.
Натомість, судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи матір'ю неповнолітнього ОСОБА_3 , усвідомлюючи свою відповідальність за його виховання та створення належних умов для проживання, розвитку і збереження здоров'я, забезпечує його належним доглядом та опікою, у повній та достатній мірі приділяє час дитині, задовольняє гармонійний розвиток її особистостей в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості. Дані обставини підтверджують наявність тісного зв'язку матері із своєю дитиною, підтримання якого є життєво необхідним для дитини такого віку.
Таким чином, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, а також визнання позову відповідачем суд вважає, що неповнолітній ОСОБА_3 має більшу прив'язаність до матері, а отже проживання і збереження сімейних зв'язків саме з нею буде відповідати найкращим його інтересам.
Щодо розподілу судових витрат.
Судові витрати у справі слід залишити за позивачем, згідно її клопотання.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141,200, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, на підставі статей 19, 141, 150, 155, 157, 160-161 СК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 15 серпня 2022 року.
Головуючий: В'ячеслав Лесик