31 грудня 2021 року № 320/2251/20
Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСЬ" до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
ТОВ "РОСЬ" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000514511 від 26.11.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариством у повному обсязі нараховано, сплачено та задекларовано, в строки встановлені нормами ПК України, суму податку на прибуток, який нараховано при виплаті дивідендів нерезиденту. Вважає, що висновки Відповідача викладені у Акті перевірки, які і стали підставою для винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є незаконними необґрунтованими та такими, які повністю суперечать вимогам чинного законодавства України, фактичним обставинам справи та наявним доказам, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони.
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуване рішення прийнято з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Представниками позивача та відповідача подано до суду клопотання в яких останні просили подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 поновлено провадження у справі.
На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСЬ" зареєстроване юридичною особою 28.02.2000 за номером №13291200000000377 Богуславською районною державною адміністрацією.
У 1 півріччі 2019 року, позивачем було здійснено виплату доходу учаснику Товариства, юридичній особі-нерезиденту "КІНТАС ЛІМІТЕД" (Company KINTAS LIMITED), що є юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер 246514, юридична адреса: Кіпр, м. Нікосія, 1097, Діагору 4, корпус «Кермія» офіс 104 (Diagorou, 4, KERMIA BUILDING, Flat/office 104, P.C. 1097, Nicosia, Cyprus) та учаснику Товариства, юридичній особі-нерезиденту Компанія "ДЕВІСАЛ ЛІМІТЕД" (Devisai Limited), що є юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер НЕ 236201, юридична адреса: Кіпр м.Ніокосія,1097, Діагору 4,Керміа Хаус, 5й поверх, квартира/офіс 502,1097 (Diagorou, 4, KERMIA BUILDING, Flat/office 104, P.C. 1097, Nicosia, Cyprus ).
У зв'язку з цим, Позивачем було нараховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 854 509,63 грн. та платіжними дорученнями № 2954 та 2955 від 11 квітня 2019 року, №3022 від 03 червня 2019 року сплачено нарахований податок на прибуток до Державного бюджету України.
На підставі направлень від 27.09.2019 №246, 247, 248, 249, 250, 251 ГУ ДПС у Київській області, відповідно до п.п.20.1.1 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України, в зв'язку з прийняттям рішення про припинення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "РОСЬ" про, що внесено запис до ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців від 13.08.2019 №13291270027000377, проведена позапланова виїзна документальна перевірка СТОВ «Рось» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 03.10.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 03.10.2019, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, який є його невід'ємною частиною.
Під час перевірки встановлено ряд порушень, зокрема: - п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податків, які утримуються при виплаті доходів нерезидентам на суму 77406 грн..
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 11.10.2019 за №134/10-36-05-11/03753603. Позивачем подано заперечення на акт перевірки, які податковим органом залишено без задоволення, а висновки акту перевірки без змін. На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 26.11.2019 №000514511.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, товариством подано скаргу до Державної податкової служби України. Розглянувши вищевказану скаргу, відповідачем винесено рішення від 07.02.2020 №4811/6/99-00-08-05-02-06 про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 26.11.2019 №000514511 залишено без змін, а скаргу товариства без задоволення. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку, що виникли суд зазначає наступне.
За приписами п. 103.9 ст.103 Податкового кодексу України (далі - ПК України), особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за свої місцезнаходженням звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Тобто, відповідно до наведеної норми, подати декларацію про прибуток слід за квартал у якому виплачувався дохід нерезиденту та сплачено податок на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України.
Разом з цим, згідно з п. 49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно п.137.4 ст.137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків п.137.5 ст.137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Відповідно до п.294.1 ст.294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи, платником якого являється позивач, є календарний рік. Тобто, дана норма визначає порядок подання декларації з податку на прибуток за звітний базовий період, а саме календарний рік для платників єдиного податку четвертої групи.
Обов'язок платників єдиного податку, утримувати податок на доходи нерезидента зафіксовано у п.297.5 ПК України. Але для платників єдиного податку четвертої групи податковим (звітним) періодом є календарний рік, що зафіксовано у п. 294.1 ПК України.
Керуючись вищевикладеними нормами Податкового кодексу, товариством 16.01.2020 року подано Податковому органу податкову декларацію (річна), де у графі 23 та 25 відображено суму податків, які утримуються при виплаті доходів неризидентам, нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду та додаток до рядка 23 Декларації Розрахунок податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, де у рядку 2 відображено суму виплачених дивідендів та суму сплачених позивачем податків при виплаті дивідендів.
Тобто, позивач, на виконання вимог п. 297.5 ст. 297 ПК України, керуючись п.294.1 ст.294 ПК України, подав податковому органу податкову декларацію, яка прийнята Податковим органом.
Разом з тим, підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вимог п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПК України стало те, що позивачем помилково було подано Декларацію за 1 півріччя 2019 року, яка була прийнята 08 серпня 2019 року Податковим органом, в якій вказано базовий податковий період - квартал. Дана декларація повинна була Податковим органом визнана до відома і відповідно не прийнята, так як Позивач являється платником єдиного податку 4 групи і зобов'язаний надавати звітність з податку на прибуток у термін подачі річної звітності та базовим звітним періодом - рік, але не пізніше строків встановлених п.49.18 ПК України, що і було здійснено Позивачем 16.01.2020 року.
Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що станом на дату проведення Відповідачем перевірки Позивача, та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, термін подачі Позивачем звітності ще не настав, а тому, у Відповідача були відсутні правові підстави для встановлення порушень Позивачем вимог 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України та відповідно винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
За умовами п. 137.3. ст. 137 ПК України, відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.
Пунктом 57.1. ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПК України, дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Пунктом 141.4. ст. 141 ПК України, визначено особливості оподаткування нерезидентів. Так, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: б) дивіденди, які сплачуються резидентом.
Відповідно до п. 141.4.2. ст.141 ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до положень п.п. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції від 08.11.2012 року підписаної між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, ставка податку, що стягується Україною з доходу у вигляді дивідендів, визначення яких наведене у п. З ст. 10 Конвенції, які сплачуються українською компанією, знижується до 5 відсотків за умови, якщо особа - фактичний власник цих дивідендів є резидентом Кіпру та володіє прямо щонайменше 20 відсотками капіталу української компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував у придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100 000 євро.
Пунктом 297,5 ст. 297 ПК України, встановлено, що платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента - юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III цього Кодексу.
Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України, визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 294.1. ПК України, встановлено, що Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Враховуючи вищевикладене позивачем при виплаті дивідендів учаснику СТОВ «РОСЬ», яке здійснювалось у І півріччі 2019 року, було здійснено розрахунок податку на прибуток, від суми нарахованих дивідендів та здійснено сплату до Державного бюджету України суми податку на прибуток у розмірі 854 509,63 грн.
У податковій декларації з податку на прибуток, яку Позивачем було подано Податковому органу 16.01.2020 року, було відповідно відображено суми нарахованих та сплачених дивідендів та суму нарахованого та сплаченого податку на прибуток.
Таким чином, враховуючи той факт, що Позивачем у повному обсязі нараховано, сплачено та задекларовано, в строки встановлені нормами ПК України, суму податку на прибуток, який нараховано при виплаті дивідендів неризиденту, суд дійшов висновку, що висновки відповідача викладені у Акті перевірки, які і стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є незаконними та необґрунтованими. Тому податкове повідомлення-рішення від 26.11.2019 №000514511, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України. При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн.. Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Державної податкової служби у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області податкове повідомлення - рішення №000514511 від 26.11.2019.
Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСЬ" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.