02 серпня 2022 року м. Ужгород№ 260/51/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Калинич Я.М.
при секретарі судового засідання - Зейкан М.М.
за участю:
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача: Цебрик Л.В.,
представник відповідачів: Пензов С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби, Державної митної служби України в особі Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 через представника - адвоката Цебрика Любомира Васильовича, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби, Державної митної служби України в особі Закарпатської митниці, в якому просить суд: 1. Визнати протиправним та скасувати наказ Закарпатської митниці Держмитслужби №1316-0 від 03.12.2021 р. "Про звільнення ОСОБА_1 ". 2. Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення Управління забезпечення протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці Держмитслужби. 3. Стягнути із Закарпатської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.12.2021 р. до дня ухвалення рішення суду. 4. Зобов'язати Державну митну службу України прийняти ОСОБА_1 в порядку переведення із Закарпатської митниці Держмитслужби у Закарпатську митницю як відокремлений підрозділ Держмитслужби на посаду старшого державного інспектора- кінолога відділу кінологічного забезпечення Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби без укладення контракту у відповідності до вимог ст. 87 Закону України "Про державну службу". 5. Стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів. 6. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу (п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України). 7. Зобов'язати Закарпатську митницю Держмитслужби та її керівника подати суду звіт про виконання судового рішення в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку - протягом трьох робочих днів з моменту проголошення рішення суду.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що наказом №1316-о від 03.12.2021 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади 08.12.2021 у зв'язку із реорганізацією Закарпатської митниці Держмитслужби, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, п.4 ч.1 ст.83, п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу". Позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки в порушення вимог частини 3 статті 87 Закону України "Про державну службу" йому невчасно було вручено перше попередження та не запропоновано всіх інших рівнозначних або нижчих посад державної служби у цьому органі. Крім того, позивач відмовився від підписання контракту, оскільки на думку останнього, це суперечить Закону та може звузити права такого.
Згідно поданої представником позивача 13.06.2022 року заяви року про зміну предмета позову, в якій останній посилається на те, що штатна чисельність Закарпатської митниці Держмитслужби (ІК 43337207) становила 939 працівників, а штатна чисельність Закарпатської митниці (відокремлений структурний підрозділ Держмитслужби, ІК ВП 43985560) становить 927 працівників, з яких 730 контрактні посади, 188 - неконтрактні посади та 9 посад не є посадами державної служби. Водночас позивачу стало відомо після подання позову, що відповідачі частину працівників попередили про наступне звільнення та запропонували вакантні посади раніше ніж позивачу, та можливо запропонували їм на вибір дві і більше посади, а не одну, як позивачу. Пропонування відповідачами іншим працівникам Закарпатської митниці Держмитслужби (ІК 43337207) зайняти посади у Закарпатській митниці (відокремлений структурний підрозділ Держмитслужби, ІК ВП 43985560) раніше, ніж була зроблена така пропозиція позивачу, пропонування двох і більше вакантних посад є порушенням принципу забезпечення рівного доступу до державної служби, оскільки поставило позивача у нерівні умови працевлаштування порівняно з тими працівниками, яким було запропоновано обійняти вакантні контрактні, неконтрактні посади та посади не державної служби раніше, що унеможливило зайняття однієї з цих посад позивачем та звузило його права.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
18 січня 2022 року до суду від представника відповідачів, надійшов відзив на позовну заяву (вх.№1657/22). Відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог, вважають їх безпідставними та необґрунтованими. У відзиві представник відповідачів зазначає, що позивач трактує обставини справи у спосіб, що не відповідає дійсним фактам та невірно тлумачить норми права, які підлягають до застосування до спірних відносин. Вказує, що відбулась реорганізація Закарпатської митниці Держмитслужби, шляхом її приєднання до Державної митної служби. Під час вказаної реорганізації, Закарпатською митницею Держмитслужби вживалися заходи щодо подальшого працевлаштування позивача. Так, 21.10.2021 року було підготовлено попередження про можливе наступне звільнення у зв'язку із реорганізацією Закарпатської митниці Держмитслужби, яке містило пропозицію рівнозначної посади старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби з укладанням контракту про проходження державної служби. Відповідно до ч.3 ст.87 Закону України "Про державну службу" відповідач 1 попередив позивача про наступне звільнення на підставі п. 1 ч. 1 цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Також, одночасно з попередженням про звільнення на підставі п. 1 ч. 1 цієї статті відповідач 2 запропонував державному службовцю рівнозначну посаду державної служби в штаті Закарпатської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей позивача. Однак, у зв'язку із відмовою позивача від призначення у порядку переведення на запропоновану посаду на умовах, визначених законодавством та відсутністю можливості призначення на посаду старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби без укладання контракту про проходження державної служби (на чому наполягав позивач), видання відповідачем 1 оскаржуваного наказу відповідає нормам абз. 3 ч.3 ст.87 Закону України "Про державну службу" та ч.2 ст.40 КЗпП України. На підставі викладеного представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.
Ухвалою суду від 01 липня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повному обсязі та просив суд позов задовольнити такі з мотивів, викладених у позовній заяві.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд такі задовільнити у повному обсязі, з мотивів викладених у позовній заяві та заяві про зміну підстав позову.
Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Закарпатській митниці Держмитсужби на посаді старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління забезпечення протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці Держмитслужби, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями трудової книжки (а.с. 42-53, Т.1).
Відповідно до п.1 постанови КМУ від 30.09.2020 №895 "Деякі питання територіальних органів Державної митної служби" постановлено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби, зокрема Закарпатську митницю Держмитслужби, шляхом її приєднання до Державної митної служби. Згідно п.2 вказаної постанови, встановлено, що територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що реорганізуються.
Наказом Державної митної служби України від 19.10.2020 №460 утворено, зокрема, Закарпатську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (а.с. 99-102, Т.1).
Згідно наказу Державної митної служби України від 30.06.2021 №472, митниці як відокремлені структурні підрозділи Державної митної служби України розпочали з 01 липня 2021 року здійснення функцій покладених на них Митним кодексом, законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, та зокрема Положенням про Закарпатську митницю, затвердженим наказом Держмитслужби від 29.10.2020 №489 - "Про затвердження положень про територіальні органи Держмитслужби". (а.с.103-104, Т.1).
Також, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб внесено відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи, а саме щодо Закарпатської митниці (код ВП 43985560) (а.с.108-111, Т.1).
Водночас, згідно Положення про Закарпатську митницю, затвердженого наказом Держмитслужби від 29.10.2020 №489, Закарпатська митниця здійснює державну митну справу в Закарпатській області - тобто в зоні діяльності реорганізованої Закарпатської митниці Держмитслужби. (а.с. 105-107, Т.1).
25.06.2021 року було підготовлено попередження про можливе наступне звільнення у зв'язку із реорганізацією Закарпатської митниці Держмитслужби, яке містило пропозицію посади старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби з укладанням контракту про проходження державної служби (а.с.54-55, Т.1).
З вказаним попередженням позивача було ознайомлено 27.07.2021 року, контракт до Попередження не додавався, про що свідчить відмітка позивача на попередженні (а.с.55, Т.1).
09.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Голови комісії з реорганізації, начальника Закарпатської митниці Держмитслужби та в.о. начальника Закарпатської митниці з листом в якому повідомив, що згідний зайняти вказану у попередженні посаду, але без укладення контракту, оскільки на думку позивача такий може звузити права останнього (а.с.56-57, Т.1).
21.10.2021 року було підготовлено та спільно підписано Головою комісії з реорганізації, в.о. начальником Закарпатської митниці Держмитслужби та начальником Закарпатської митниці попередження про можливе наступне звільнення у зв'язку із реорганізацією Закарпатської митниці Держмитслужби, яке містило пропозицію посади старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби з укладанням контракту про проходження державної служби (а.с.114, Т.1)
Із вказаним Попередженням позивач ознайомився 22.10.2021 року із відміткою -"Згідний, але без укладення контракту". Одночасно із попередженням позивачу надано контракт про проходження державної служби №636 від 22.10.2021. Один примірник контакту (підписаного начальником Закарпатської митниці Румянцевим М.О. з відтиском гербової печатки) надано позивачу для ознайомлення. Однак, 22.10.2021 року позивач відмовився від укладення контакту, про що було складено відповідний Акт від 22.10.2022 року (а.с.124, Т.1).
30.11.2021 головою комісії з реорганізації Закарпатської митниці Держмитслужби в присутності членів комісії з реорганізації та посадових осіб Закарпатської митниці, було роз'яснено позивачу правові наслідки відмови від підписання контракту, про що свідчить Акт від 30.11.2021 року (а.с. 125-126, Т.1).
В подальшому, Наказом №1316-о від 03.12.2021 року, ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади 08.12.2021 у зв'язку із реорганізацією Закарпатської митниці Держмитслужби, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, п.4 ч.1 ст.83, п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу".
Вважаючи, що вказаний наказ прийнятий з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що предметом цього спору є питання законності звільнення особи з займаної посади, а отже, з'ясування цих обставин та правомірності дій відповідачів і має бути перевірене в судовому засіданні в порядку, визначеному ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), з метою прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 2, 6 статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу". Пунктом 1 ст.1 цього Закону визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про державну службу" цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Частинами 2 - 3 ст. 5 Закону України "Про державну службу" передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про державну службу" державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
Підстави припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення визначені, статтею 87 Закону України "Про державну службу", зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 цієї статті підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є реорганізація державного органу.
Згідно ч.3 ст.87 Закону України "Про державну службу", суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
Таким чином, процедура звільнення державних службовців у зв'язку з припиненням державної служби за ініціативою суб'єкта призначення на момент виникнення спірних правовідносин (попередження позивача про можливе наступне звільнення у зв'язку з реорганізацією та звільнення позивача) врегульована положеннями Закону України "Про державну службу", що виключає застосування КЗпП України до спірних правовідносин.
У свою чергу, з аналізу частини 3 статті 87 Закону України "Про державну службу у редакції Закону України" від 23.02.2021 № 1285-IX слідує, що у суб'єкта призначення виник обов'язок пропонувати державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей, а його право звільнити державного службовця поставлено в пряму залежність від наявності однієї з двох умов: повинна бути відсутня можливість запропонувати відповідні посади або державний службовець відмовився від переведення на запропоновану посаду.
Тобто, вказаними нормами Закону визначено процедуру звільнення державного службовця при реорганізації державного органу.
Судом не вирішувалося питання щодо правомірності винесення попередження про можливе наступне вивільнення 25.06.2021 року, з огляду та те, що вказане попередження так і не було реалізоване відповідачем, а відтак не породжує наслідків у розумінні правового поля для позивача.
Одночасно судом було встановлено, що відповідно до ч.3 ст.87 Закону України "Про державну службу" відповідач 1 попередив позивача про наступне звільнення на підставі п. 1 ч. 1 цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
Також, одночасно з попередженням про звільнення на підставі п. 1 ч. 1 цієї статті відповідач 2 запропонував державному службовцю рівнозначну посаду державної служби в штаті Закарпатської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей позивача.
Однак, у зв'язку із відмовою позивача від призначення у порядку переведення на запропоновану посаду на умовах, визначених законодавством та відсутністю можливості призначення на посаду старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби без укладання контракту про проходження державної служби (на чому наполягав позивач), видання відповідачем 1 оскаржуваного наказу відповідає нормам абз. 3 ч.3 ст.87 Закону України "Про державну службу".
Суд наголошує на тому, що згідно чинного законодавства, що діяло на момент спірних правовідносин, не передбачалося обов'язку роботодавця пропонувати державному службовцю всі рівнозначні посади державної служби в штаті Закарпатської митниці.
Водночас посилання позивача на незастосування відповідачем 1 норм ст.42 КЗпП України щодо врахування кваліфікації і продуктивності праці позивача, суд вважає безпідставними, оскільки відповідачами з врахуванням професійної підготовки та професійних компетентностей позивача було запропоновано аналогічну посаду (посаду старшого інспектора-кінолога, яка передбачає спеціальні навики, наявність досвіду роботи в кінологічній команді із службовою собакою, та є фактично тотожною посаді, яку позивач обіймав до звільнення.)
Так, згідно абз. 2 ч.2 ст.87 Закону України "Про державну службу" при реорганізації державному службовцю пропонується інша рівнозначна посада державної служби, або, як виняток, нижча посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей, одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті. В даному випадку, відповідачами були дотримані наведені норми абз. 2 ч.2 ст.87 Закону України "Про державну службу" в частині пропонування рівнозначної посади.
Відтак, суд доходить висновку, що призначення позивача на цю посаду (старшого інспектора-кінолога), але без укладення контракту, зважаючи на необхідність дотримання норм ст.ст.569, 570 Митного кодексу України, Закону України "Про державну службу", Порядку укладення контрактів про проходження державної служби, затвердженого Постановою КМУ від 17 червня 2020 року №494 (далі - Порядок №494) та Наказу Державної митної служби України від 18 лютого 2021 року №105 (із змінами внесеними наказом від 24.02.2021 року №125) далі Наказ - №105) вказує на неможливість переведення позивача на цю посаду, та відповідно на наявність у відповідача законних підстав для припинення державної служби позивача.
Щодо посилання позивача на обставину звуження права працювати безстроково у разі підписання контракту суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений термін, може бути розірваний власником або уповноваженим їм органом у разі змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, скорочення чисельності або штату працівників.
Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 14 січня 2020 року № 440-ІХ, статтю 570 Митного кодексу України доповнено частиною п'ятою, відповідно до якої з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Контракт про проходження державної служби укладається з особами у разі необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають як тимчасовий, так і постійний характер. Чисельність посад державної служби в митному органі, на які здійснюється призначення з укладанням контракту про проходження державної служби, не обмежується.
Порядком №494 визначено зміст, процедуру укладення, зміни та розірвання контракту про проходження державної служби (далі - контракт) як строкового трудового договору, укладеного між державним органом та особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби категорії "Б" або "В" (далі - особа).
Згідно п.4 та п.5 Порядку №494, контракт може бути укладено з особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби, а учасниками процедури укладення контракту є, зокрема, переможець конкурсу на зайняття посади державної служби або державний службовець, що переводиться на відповідну посаду державної служби.
Відповідно до п.7 Порядку №494, суб'єкт призначення або керівник державної служби приймає рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладенням контракту, до прийняття наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу на зайняття такої посади або до заміщення такої посади шляхом переведення.
У повній відповідності до наведених норм п.7 Порядку №494, Наказом №105, затверджено Перелік посад територіальних органів, як відокремлених підрозділів Державної митної служби, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження служби, згідно якого посада старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, відноситься до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, (а.с.129-130, Т.1 та а.с.132-133, Т.1).
Так, згідно затвердженого наказом Державної митної служби України від 18.02.2021 року №105 Переліку, до посад в територіальних органах Державної митної служби України як відокремлених підрозділів, призначення на які здійснюється з укладенням контракту про проходження державної служби відносяться всі посади старшого державного інспектора та всі посади старшого інспектора-кінолога Управління (відділу) боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил (а.с.132-133 Т.1)
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 569 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Згідно ч. 5 ст. 570 Митного кодексу України з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається до проведення конкурсу керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або керівником митниці у разі делегування йому відповідних повноважень.
Контракт про проходження державної служби укладається з особами у разі необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають як тимчасовий, так і постійний характер.
Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років.
Дія контракту про проходження державної служби за умови належного його виконання державним службовцем може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.
Відтак, у разі підписання контракту, у позивача, після закінчення терміну на який було укладено контракт, була б можливість продовження такого. Крім того, закінчення терміну, на який контракт було продовжено - не позбавляє позивача можливості укладення нового контракту, і не являється безумовною причиною припинення трудових відносин.
Суд не погоджується з доводами позивача щодо необхідності державної реєстрації Наказу №105 Державної митної служби України від 18.02.2021 року щодо затвердження переліку посад, призначення на які здійснюється з укладенням контракту про проходження державної служби, оскільки видання такого було здійснено відповідно до п.9 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою КМУ від 06.03.2019 №227, згідно якого Держмитслужба у межах повноважень, визначених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов - Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінфіну видає накази організаційно - розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання. Зміст Наказу №105 вказує, що він виданий на виконання Порядку №494 та є таким що має організаційно-розпорядчий характер, а відтак не потребує обов'язкової державної реєстрації.
Суд спростовує твердження позивача, що Головою комісії з реорганізації мав право бути лише керівник Закарпатської митниці Держмитслужби або його заступник, а отже попередження підписувати мав право лише начальник Закарпатської митниці Держмитслужби, а не в.о. начальника Богаш О. з огляду на наступне.
Наказом Державної митної служби України №480 від 27.10.2020 року було розпочато реорганізацію територіальних органів Держмитслужби та утворено комісії з реорганізації територіальних органів Держмитслужби України(а.с.182-184, Т.1).
12.08.2021 року Наказом №619 було внесено зміни до Наказу Держмитслужби від 27.10.2020 року №480 "Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби", а саме " Товт Михайло Йосипович - Начальник Закарпатської митниці Держмитслужби" замінено на "Богаш Олександр Яношович - в.о. начальника Закарпатської митниці Держмитслужби" (а.с.181, Т.1).
Відтак, згідно додатку до Наказу Державної митної служби України від 27.10.2020 року №480 Головою комісії з реорганізації Закарпатської митниці є Богаш Олександр Яношович - в.о. начальника Закарпатської митниці Держмитслужби (а.с.185-186, Т.1), згідно наказу Закарпатської митниці Держмитслужби №13.08.2021 №382, (а.с.241-243, Т.1), а також наказу Державної митної служби України від 21.09.2021 року №1171-0 (а.с.244, Т.1), останній був уповноважений на підписання Попередження про можливе наступне звільнення у зв'язку з реорганізацією Закарпатської митниці Держмитслужби шляхом її приєднання до Державної митної служби України.
Крім того, наказом Держмитслужби від 23.10.2019 року№18 затверджено Положення про територіальні органи Держмитслужби, у тому числі й Положення про Закарпатську митницю Держмитслужби, п.10 якого передбачає, що начальник митниці призначає на посаду та звільняє з посади у порядку передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців Митниці, розподіляє обов'язки між своїми заступниками, утворює комісії, робочі групи та бере участь у їх роботі
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, надаючи оцінку кожному окремому доводу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника.
Водночас, у пункті 23 цього рішення, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини суд не зобов'язаний детально вивчати всі аргументи, на які посилається позивач, якщо такі аргументи не стосуються предмету спору.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов підтвердження у ході розгляду справи, то у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби, Державної митної служби України в особі Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12 серпня 2022 року.
СуддяЯ. М. Калинич