12 серпня 2022 року м. Житомир справа № 240/12512/22
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про розгляд справи в загальному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 22.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. В обґрунтування клопотання зазначає, що значення даної справи є надзвичайно великим для репутації військової частини; територіальні центри комплектування та військові частини у зв'язку із воєнним станом мають надмірне навантаження; можливо слід буде призначити експертизи; з огляду на складність справи, вважає за необхідне залучити до розгляду даної справи позаштатного юриста.
Розглянувши подане клопотання, суд враховує наступне.
Згідно із частинами другою, третьою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Як встановлено частиною четвертою статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Цей перелік є вичерпним. Спір, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.
Як визначено частиною другою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Даний спір не належить до тих, що визначені у частині четвертій статті 257 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження, суд врахував вимоги частини третьої статті 257 КАС України, зокрема категорію та складність справи, відсутність необхідності призначати експертизу чи викликати свідків у справі.
Позивач не обґрунтував, які є перешкоди для об'єктивного встановлення усіх обставин у даній справі при розгляді в порядку спрощеного позовного провадження та яким чином розгляд справи у загальному позовному провадженні цьому сприятиме.
Суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції, а у разі необхідності суд може витребувати докази.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.262 КАС України позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Отже, сторони при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження не позбавлені можливості доводити свою позицію й без проведення судового засідання.
Суд зазначає, що наразі відсутні клопотання сторін щодо призначення експертиз, суд також не вбачає такої необхідності.
Також слід звернути увагу, що будь-який спір має велике значення для сторін, оскільки вирішується питання щодо захисту їх порушених прав та інтересів. Відповідачем не доведено яким чином даний спір щодо звільнення військовослужбовця може негативно вплинути на репутацію військової частини у разі, якщо будуть встановлені законні підстави для такого звільнення.
Додатково слід врахувати, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Наразі територіальні центри комплектування та військові частини у зв'язку із воєнним станом мають надмірне навантаження, що в свою чергу, на думку суду, перешкоджатиме забезпеченню своєчасної явки представника відповідача в судове засідання та розгляду справи у встановлений строк. Тоді як спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, для яких пріоритетним є швидке її вирішення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального провадження не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Керуючись статтями 12, 248, 250, 257, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про перехід до розгляду справи в порядку загального провадження відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.А.Шуляк