15.08.2022 Справа № 908/1334/22
м. Запоріжжя Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Концерну «Міські теплові мережі», 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійский, 137
до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення коштів
установив
05.08.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , м. Дніпро про стягнення заборгованості в сумі 840,65 грн з яких: основна заборгованість у розмірі 765,94 грн за відпущену теплову енергію за період з січня по квітень 2021 року (без договору), 3% річних у розмірі 20,74 грн та інфляційні втрати в розмірі 53,97 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2022, справу № 908/1334/22 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Розглянувши матеріали позовної заяви, Господарський суд дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю, з огляду на наступне.
За приписами ч., ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визнання підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, юридичною адресою ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) є: АДРЕСА_1 .
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на території України воєнного стану, доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, обмежений.
За таких обставин, з'ясувати стан реєстрації, перереєстрації відповідача в умовах оголошеного воєнного часу для суду не є можливим.
Звернувшись до суду з позовною заявою позивач обґрунтовує її тими обставини, що Концерн «Міські теплові мережі» надсилав на адресу власника нежитлового приміщення ОСОБА_1 договір № 204094 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.12.2020 року, однак договір між сторонами не укладено. Враховуючи відсутність договору між сторонами, облік кількості відпущеної теплової енергії здійснювався по особовому рахунку № НОМЕР_2 . Не зважаючи на відсутність укладеного між сторонами договору, Концерн «Міські теплові мережі» у період з січня 2021 року по квітень 2021 року відпустив власнику нежитлового приміщення ОСОБА_1 теплову енергію до приміщення № НОМЕР_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач свого обов'язку щодо оплати відпущеної йому теплової енергії за спірний період не виконав.
Положеннями ст. 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.
Порядок визначення територіальної підсудності господарських справ, закріплений в статтях 27-30 ГПК України, відповідно до яких підсудність визначається за предметними і територіальними ознаками.
Статтею 29 ГПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача.
За частиною 1 статті 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 29 ГПК України позови в спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Тобто, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких, з урахуванням їх особливостей, можливе лише в певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі, та в даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, в випадку його визначення в договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок його виконання саме в погодженому сторонами місці.
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості в сумі 840,65 грн з яких: основна заборгованість у розмірі 765,94 грн за відпущену теплову енергію за період з період з січня 2021 року по квітень 2021 року (без договору), 3% річних у розмірі 20,74 грн та інфляційні втрати в розмірі 53,97 грн.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що між позивачем та відповідачем не підписано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Тобто в даному випадку пред'явлено позов у спорі про стягнення коштів за відсутності укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а не у спорі, що виникає з договору, в яких визначено місце виконання або виконувати який через його особливість можна тільки в певному місці. Зобов'язання з оплати вартості наданих послуг, не є такими що належить, через його особливість, виконувати тільки в певному місці. Враховуючи те, що договір на постачання теплової енергії між сторонами не укладено, загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для застосування положення частини 5 статті 29 ГПК України та про необхідність визначення підсудності спору за загальними правилами.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
До позовів, які виникають з приводу нерухомого майна, зокрема, належать позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту.
Оскільки спір стосується стягнення заборгованості щодо оплати отриманих послуг з теплопостачання, а не здійснення правомочностей щодо володіння, користування або розпорядження нерухомим майном, тому правило виключної підсудності в даному випадку не застосовується.
За таких обставин, даний спір має розглядатися за правилами частини 1 статті 27 ГПК України, враховуючи, що місцезнаходженням юридичної особи боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) є: АДРЕСА_1 .
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі матеріалів даної заяви з додатками за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частинами 3, 6, 7 ст. 31 ГПК України зазначається, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення. Спори між судами щодо підсудності не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно з ч. 9 ст. 176 ГПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
Позовну заяву Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , Дніпро про стягнення 840,65 грн з яких: основна заборгованість у розмірі 765,94 грн, 3% річних у розмірі 20,74 грн та інфляційні втрати в розмірі 53,97 грн передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1).
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 15.08.2022 та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.С. Горохов