номер провадження справи 5/7/22
11.08.2022 Справа № 908/3907/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, м. Київ, 04112; код ЄДРПОУ 20033533)
До відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 13622789)
про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку суброгації у розмірі 10 748,80 грн.,
Без виклику представників сторін
30.12.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" № б/н від 20.09.2021 (вх. № 4187/08-07/21 від 30.12.2021) до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку суброгації у розмірі 10 748,80 грн.
30.12.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/3907/21 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3907/21 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочато з 03.02.2022, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Ухвалою суду від 11.03.2022 продовжено процесуальні строки розгляду справи по суті до закінчення воєнного стану в Україні. Також у цій ухвалі вказано, що кінцевий строк розгляду справи по суті буде визначено відповідною ухвалою суду після усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.
22.05.2022 Верховна Рада прийняла за основу і в цілому проект Закону про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Господарський суд Запорізької області не припинив здійснювати судочинство.
Ухвалою від 19.07.2022 призначено розгляд справи по суті на 02.08.2022 без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 19.07.2022 розпочато розгляд справи по суті з 02.08.2022 без проведення судового засідання та 11.08.2022 прийнято рішення.
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу на суму 10 748,80 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач просить суд позов задовольнити. Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву від 27.01.2022 за вих. №596, згідно якого відповідач у повному обсязі визнав позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10 748,80 та просить суд повернути ПрАТ "СК "УНІКА" з державного бюджету 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України. Крім цього, у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити витрати позивача на оплату правничої допомоги адвоката, посилаючись на те, що підготовка зазначеної справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, оскільки вказана справа є малозначною та при виготовленні позовної заяви не вимагалось проводити додатковий аналіз великої кількості законів та підзаконних актів. Також вважає, що ціна за таку послугу адвоката як: повний збір, аналіз та ознайомлення з усіма документами по страховій справі, яка оцінена у 2000,00 грн. є значно завищена, оскільки у відповідності до Додатку №1 від 20.09.2021 до договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020 позивачем було передано матеріали страхової справи. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд зменшити оплату правничої допомоги адвоката до 1 500,00 грн.
Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, без виклику представників сторін, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2020 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (страховик, позивач) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування на транспорті № 826007/4056/0000135, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом "Hyundai Elantra», д/н НОМЕР_1 , його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
Строк дії договору встановлено з 26.07.2020 по 25.07.2021.
01.03.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів "Hyundai Elantra», д/н НОМЕР_1 та «Renault Megan», д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ТДВ "СК "Кредо" згідно полісу № АР/502637.
В результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у ПрАТ "СК "УНІКА", транспортний засіб "Hyundai Elantra», д/н НОМЕР_1 , який належить Страхувальнику на праві приватної власності.
Вартість відновлювального ремонту на підставі рахунку СТО склала 10 748,80 грн.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт №00409684 від 09.03.2021 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунків страхового відшкодування в розмірі 10 748,80 грн.
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на суму 10 748,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №206399 від 10.03.2021.
Згідно опису події у заяві №00409684 про подію з ознаками страхового випадку та повідомлення про ДТП водій транспортного засобу «Renault Megan», д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , під час виїзду з місця стоянки та під час руху заднім ходом здійснив зіткнення із транспортним засобом "Hyundai Elantra», д/н НОМЕР_1 , який стояв припаркований.
Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі настання страхового випадку, страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 92 Закону України "Про страхування", у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.
Позивачем направлено на адресу відповідача претензію про виплату страхового відшкодування №29648, яку було отримано ним 23.04.2021, однак страхове відшкодування не сплачено.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - ЗУ "Про ОСЦПВ"), страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до лімітів полісу № АР/0502637 за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить 130 000,00 грн., розмір франшизи становить 0,00 грн.
З урахуванням викладеного, предметом розгляду справи є стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації на суму 10 748,80 грн.
Дослідивши матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Згідно ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування"; потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Renault Megan», д/н НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" згідно полісу серії АР № АР/0796909.
Згідно ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За таких обставин, у зв'язку із настанням страхового випадку - пошкодженням транспортного засобу "Hyundai Elantra», д/н НОМЕР_1 , у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
З матеріалів справи вбачається, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" направлено на адресу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" претензію про виплату страхового відшкодування №29648, яку було отримано останнім 23.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0405045045570 від 14.04.2021.
Однак відповідач оплату не здійснив, відповіді на претензію не надіслав.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/7449/17 зазначено, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Відтак, у силу приписів статі 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов'язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.
Крім того, відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Отже, враховуючи те, що претензію про страхове відшкодування позивачем направлено відповідачу та отримано останнім 23.04.2021, 90-денний строк на розгляд вказаної претензії на час звернення до суду з цим позовом сплив, при цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження розгляду та задоволення цієї претензії, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 10 748,80 грн.
За таких обставин, на час розгляду справи в суді сума страхового відшкодування складає 10 748,80 грн., яка визнана відповідачем та підтверджена матеріалами справи.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Крім цього, у відзиві на позовну заяву від 27.01.2022 за вих. №596, керуючись ч. 1 ст. 130 ГПК України ТДВ "Страхова компанія "КРЕДО" просить суд вирішити питання про повернення позивачу 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про повернення позивачу 50% судового збору в розмірі 1 135,00 грн., сплаченого при поданні позову про що винести відповідну ухвалу та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 135,00 грн.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу розмірі 6 000,00 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Як вбачається з позовної заяви № б/н від 20.09.2021, у відповідності до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, ПрАТ "СК "УНІКА" зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи: судовий збір у розмірі - 2 270,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу на суму 6 000,00 грн.
В обґрунтування заперечень щодо вказаного розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач посилається на те, що підготовка відповідної справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, оскільки вказана справа є малозначною та розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. При виготовленні позовної заяви не вимагалось проводити додатковий аналіз великої кількості законів та підзаконних актів адже нормативно-правове регулювання спірних правовідносин регулюються нормами ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Крім цього, відповідач зазначає що ціна за таку послугу адвоката як: повний збір, аналіз та ознайомлення з усіма документами по страховій справі яка оцінена у 2 000,00 грн. є значно завищеною, оскільки у відповідності до додатку № 1 від 20.09.2021 до договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 позивачем було передано матеріали страхової справи. На підставі викладеного, відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 1 500,00 грн.
Надання позивачу правничої допомоги адвокатом Білоконь І.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, укладеного між позивачем - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (замовник) та АБ "Адвокатським бюро Олександра Лисова "Еквіт" підтверджується актом надання послуг № 141 від 20.09.2021 на суму 6 000,00 грн.
Як вбачається з акту надання послуг № 141 від 20.09.2021, адвокат виконав, а замовник прийняв та оплатив юридичні послуги, а саме:
1) повний збір, аналіз та ознайомлення з усіма документами по страховій справі - 2 000,00 грн.;
2) дослідження та оцінка переданих клієнтом до бюро документів на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадження, обрання способу захисту та інтересів клієнта - 1 000,00 грн.;
3) написання та подання позовної заяви до суду та копію відповідачу - 3 000,00 грн.
Всього замовником було сплачено, а адвокатським бюро отримано 6 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2749 від 22.09.2021 на суму 6 000,00 грн.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
В судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанов об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Викладена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 08.04.2020 у справі №908/2685/19.
Судом враховується, зокрема, що у відповідності до додатку № 1 від 20.09.2021 до договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 позивачем передані до адвокатського бюро матеріали страхової справи. Крім цього, справа є малозначною, позовна заява складена на трьох сторінках, дві з яких містять лише посилання на норми ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ГПК України.
Разом з тим, згідно додатку № 1 від 20.09.2021 до договору про надання правничої допомоги № 1/юр від 31.12.2020, ПрАТ "СК "УНІКА" доручило АБ "Адвокатське бюро Олександра Лисова "ЕКВІТ" надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості трьох страхувальників у відповідності до переліку.
Також, п. 1 переліку акту надання послуг адвоката № 141 від 20.09.2021 (повний збір, аналіз та ознайомлення з усіма документами по страховій справі) є тотожним поняттям, зазначеним у п. 2 вказаного акту (дослідження та оцінка переданих клієнтом до бюро документів "…").
Крім цього, надсилання копії позовної заяви на адресу відповідача не входить до складу судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки є обов'язковою процесуальною дією позивача у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Згідно автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" ГСЗО, у період з 04.01.2022 по 01.08.2022 від АБ "Адвокатське бюро Олександра Лисова "ЕКВІТ" за підписом адвоката Білоконь І.В. до суду надійшло двадцять сім однотипних позовних заяв про стягнення страхового відшкодування зі страхувальників. Тобто, даний спір для кваліфікованого юриста є типовим спором незначної складності. У спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо суми виплаченого страхового відшкодування та розміру завданих збитків, судова практика є сталою (тим більше, що відповідач не заперечує суму позовної вимоги).
Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів). Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 6 000,00 грн. є значно завищеною у порівнянні з предметом позову про стягнення суми 10 748,80 грн., не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру таких витрат.
На підставі вищевикладеного суд вважає за можливе клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката задовольнити частково, зменшивши розмір заявленої суми правничої допомоги до 2 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, м. Київ, 04112; код ЄДРПОУ 20033533) страхове відшкодування в порядку суброгації в сумі 10 748 (десять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 80 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.