номер провадження справи 22/43/22
15.08.2022 Справа № 908/804/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали справи № 908/804/22
за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах -
позивач: Державна служба України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135)
в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області (вул. Кільцева, буд. 1, м. Луцьк, 43010)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торекотранс" (вул. Незалежної України, буд. 51, приміщення 147, м. Запоріжжя, 69035)
про стягнення 18456,84 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви прокурора, позивача
Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 52-2716вих-22 від 02.06.2022) в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної служби України з безпеки на транспорті (позивач) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торекотранс" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 636,66 євро, що еквівалентно 18456,84 грн. відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 16.03.2020.
Позов обґрунтовано порушенням ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів без відповідного дозволу, ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 15, 22, 1166 ЦК України, ст. 24 ГК України, ст.ст. 5, 29 БК України, ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", ст.ст. 1, 33, 48, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Посадовими особами 16.03.2020 Управління Укртрансбезпеки у Волинській області виявлено факт порушення відповідачем порядку перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, встановлених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", без відповідного дозволу.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач відзив на позов не надав. Останнім днем строку для подання візиву було 08.07.2022.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 07.06.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/804/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.06.2022 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/804/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду: - відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; - заперечень на відповідь на відзив з документами, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено прокурору, позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.
Ухвала суду від 09.06.2022 про відкриття провадження у справі отримана:
- уповноваженою особою Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя 13.06.2022, що пітверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення;
- уповноваженою особою Запорізької обласної прокуратури 14.06.2022, що пітверджується розпискою в отриманні процесуального документу;
- представником Державної служби України з безпеки на транспорті (позивач) 22.06.2022, що пітверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення;
- представником Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області (позивач) 30.06.2022, що пітверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення;
- уповноваженою особою відповідача за довіреністю 23.06.2022, що пітверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) представників учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Рішення по суті ухвалено судом 15.08.2022 (суддя Ярешко О.В. знаходилась у відпустці з 11.07.2022 по 12.08.2022, 13-14.08.2022 були вихідними днями).
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
Згідно направлення на рейдову перевірку від 13.03.2020 № 011874 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області 16.03.2020 на 127 км автомобільної дороги Н-22 "м. Малин - м. Ковель" проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Renault, модель Magnum 440, номерний знак НОМЕР_1 , та причіпу марки Gen, модель Trail, номерний знак НОМЕР_2 (вантажоперевізник ТОВ "Торекотранс", водій ОСОБА_1 ).
За даним фактом посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області складено акт від 16.03.2020 № 210735 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, довідку від 16.03.2020 № 0016597 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт від 16.03.2020 № 0021961 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно з товарно-транспортною накладною від 16.03.2020 № 24/03-20.
Згідно з актом № 210735 від 16.03.2020 виявлено порушення ст.ст. 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині перевезення вантажу транспортним засобом марки Renault, модель Magnum 440, номерний знак НОМЕР_1 , та причіпом марки Gen, модель Trail, номерний знак НОМЕР_2 , а саме: навантаження на одиночну вісь 12,15 т, у водія відсутній дозвіл на рух з перевищенням вагових норм.
В акті зазначено про відмову від його підпису водієм ОСОБА_1 , зазначено про ознайомлення з актом. Акт підписано двома посадовими особами, що провели перевірку.
У довідці № 0016597 від 16.03.2020 про результати здійснення габаритно-вагового контролю зазначено результати вагового контролю автомобіля відповідача: навантаження на вісі, тонн: 1) 7,15; 2) 12,15; 3) 2,05; 4) 2,1; 5) 2,1; повна маса транспортного засобу 25,55 тонн. Вказана довідка підписана посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль, та оператором вагового комплексу.
Відповідно до акту № 0021961 від 16.03.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів нормативно допустима маса 40 т, фактична - 25,55 т; осьові навантаження нормативно допустимі: 11 т, 11 т., 22 т., фактичне - 7,15 т, 12,15 т, 2,05, 2,1 т, 2,1 т.
На підставі складених у ході здійснення габаритно-вагового контролю матеріалів, посадовими особами Управління складено розрахунок № 24/03-20 від 16.03.2020 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно акту від 16.03.2020 № 0021961, та нарахована плата за проїзд у розмірі 636,66 євро. Палата нарахована із розрахунку: фактичні вагові параметри: 12,15 т; параметри, на які нарахована плата за проїзд: 1,15 т; плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км: 0,27; перевищення параметрів від нормативу, %: 10,45.
Згідно офіційного курсу валют євро до гривні Національного банку України станом на 16.03.2020: 636,66 євро еквівалентно 18456,84 грн. (на день проведення розрахунку, а саме на 16.03.2020 курс гривні до 100 євро становив 2899,01 гривень).
У матеріалах справи наявна копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/2569, що чинне до 12.07.2020, щодо вагів пересувних автомобільних зав. № 008215.
Згідно з актом обстеження від 26.11.2019, майданчик для здійснення габаритно-вагового контролю на 127 км+750 ліворуч автомобільної дороги Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне відповідає встановленим законодавством вимогам.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_2 (причіп боротовий тентований) належить ОСОБА_2 .
Відповідно до товарно-транспортних накладних №№ Д-00000515, Д-00000516 від 14.03.2020, автомобільним перевізником вантажу на вказаних вище транспортних засобах є ТОВ "Торекотранс" (водій ОСОБА_1 ).
Листом від 01.06.2020 вих. № 41730/21/24-20 Управління Укртрансбезпеки у Волинській області направлено ТОВ "Торекотранс" повідомлення про заборгованість від 01.06.2020 щодо необхідності протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати, внести плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 636,66 євро, що еквівалентно 18456,84 грн. Також вказаним листом відповідачу було направлено копії матеріалів перевірки від 16.03.2020.
Листом від 26.05.2021 вих. № 39126/22.1/24-22 Поліським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки направлено ТОВ "Трекотранс" повідомлення щодо необхідності протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати, внести плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 636,66 євро, що еквівалентно 18456,84 грн. Також вказаним листом відповідачу було направлено копії матеріалів перевірки та діючих рахунків для сплати.
Вказаний лист був вручений відповідачу 04.06.2021, що підтверджується трекінгом з сайту Укрпошти.
5. Щодо представництва прокуратурою інтересів держави у суді
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 3-рн/99 від 08.04.1999, під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
У постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформовано правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).
Відповідно до п. 1 даного Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пп. 1, 3 п. 4 Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пп. 15, 27 п. 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Листом від 07.08.2020 № 58810/21/24-20 Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області повідомлено Прокуратуру Запорізької області про необхідність вжиття заходів щодо стягнення плати з ТОВ "Торекотранс" органами прокуратури.
Листами від 10.06.2021, від 16.03.2021, Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки та Поліським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, відповідно, повідомлено про невжиття вказаними органами заходів щодо стягнення плати з ТОВ "Торекотранс".
Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя надіслано лист від 17.05.2022 № 52-2339вих-22 Державній службі України з безпеки на транспорті та Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області, яким запропоновано вжити заходи позовного характеру щодо стягнення з ТОВ "Торекотранс" плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 636,66 євро.
Листом від 23.05.2022 Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила про не звернення до суду з відповідним позовом до ТОВ "Торекотранс"; зазначено, що станом на 20.05.2022 ТОВ "Торекотранс" не сплачено у добровільному порядку плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
Звертаючись з даним позовом до суду прокурором було надіслано Державній службі України з безпеки на транспорті та Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області повідомлення від 27.05.2022 у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Отже, при зверненні з даним позовом до господарського суду прокурором дотримано норми статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визначено уповноважений державою орган та належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок, у тому числі, бездіяльності позивача.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно з ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (у редакції тасном на час проведення перевірки), за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною першою статті 48 даного Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Частиною четвертою статті 48 цього Закону у редакції станом на 16.03.2020 встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" у редакції станом на 16.03.2020 передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.
Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з пп. 3 п. 2 вищезазначеного Порядку, у редакції станом на 16.03.2020, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Згідно з п.п. 2, 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з п. 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м, за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до п. 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 № 1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, зокрема:
- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422;
- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;
- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-311 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.
Згідно з п. 21 Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Згідно з п. 30 Порядку № 879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг)хВ, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Відповідно до п. 311 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Зі змісту пунктів 28, 30, 31-1 Порядку № 879 слідує, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування залежить від протяжності маршруту. При цьому, пункт 31-1 Порядку № 879 лише уточнює, що, за відсутності дозволу на проїзд, плата за проїзд має бути визначена незалежно від того виконав транспортний засіб маршрут чи тільки має намір його виконати.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 804/5296/17.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять та учасниками справи не подано дозволу на рух великовагового транспортного засобу марки Renault, модель Magnum 440, номерний знак НОМЕР_1 , та причіпу марки Gen, модель Trail, номерний знак НОМЕР_2 на зазначеному маршруті, позивачем правомірно розраховано плату за проїзд.
За результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю, посадовими особами Укртрансбезпеки зафіксовано здійснення відповідачем перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів на одинарну вісь (нормативно допустиме 11 тон, при фактичному навантаженні 12,15 тон) без оформлення відповідного дозволу.
Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Станом на 16.03.2020, день проведення розрахунку, 1 євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складало 28,9901 грн.
Пунктом 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідач проти позову не заперечив, позовні вимоги не спростував, контррозрахунку суми, заявленої до стягнення, не подав.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у сумі 636,66 євро, що еквівалентно 18456,84 грн., відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку 16.03.2020.
7. Судові витрати
Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, судовий збір у сумі 2481,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торекотранс" (вул. Незалежної України, буд. 51, приміщення 147, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39003040) до державного бюджету (UA278999980313131216000003536, отримувач: ГУК у Волин.обл./м. Ківерці/22160100, код ЄДРПОУ 38009371, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22160100) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 636,66 Євро, що еквівалентно 18456 (вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 54 коп., відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України на день проведення розрахунку 16.03.2020 (стягувач: Державна служба України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торекотранс" (вул. Незалежної України, буд. 51, приміщення 147, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39003040) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 02909973, вул. Матросова, буд. 29А, м. Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок UA43820172034318000100000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2022 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 15 серпня 2022.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко