Єдиний унікальний номер справи 373/1762/21
Провадження №22-ц/824/3740/2022
11 серпня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Суханова Є.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У жовтні 2021 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29.11.2017 року у розмірі 29 399, 20 грн. станом на 13.09.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в жовтні 2017 року Банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 29.11.2017 відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг в рамках проекту monobank від 29.11.2017.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники в мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. Також відповідач просив здійснювати листування щодо зазначеного договору через мобільний додаток або через інші дистанційні канали відповідно до умов договору.
Отже, 29.11.2017 між АТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у гривнях у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100000 грн 00 коп., з можливістю його коригування , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8% річних).
Банк взяті на себе зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та у межах встановленого кредитного ліміту.
Проте, відповідачем умови кредитного договору не виконувалися щодо зобов'язання з повернення чергової частини суми кредиту, а тому банк має право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Загальний розмір заборгованості перед банком станом на 13.09.2021 становить 29399 грн 20 коп. що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач направив апеляційну скаргу, в якій не погоджуючись з рішенням суду та посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
До Київського апеляційного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджуючись із викладеним у апеляційній скарзі доводами, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки у справі ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму, а дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав:
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення дійшов помилкового висновку, що матеріали справи не містять доказів того, чи було задоволено заяву відповідача та відкрито поточний рахунок, чи було видано йому за цим договором платіжний інструмент (банківську карту), та чи встановлено кредитний ліміт і на яку суму, суд вказав, що в матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення будь-якого руху коштів по рахунку, який просив відкрити відповідач при підписанні анкети-заяви від 29.11.2017 року.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що фактично в апеляційній скарзі позивач вказав ті доводи, якими обґрунтовував свої позовні вимоги. При цьому ці доводи були ретельно досліджені судом першої інстанції, їм була дана належна правова оцінка.
При вирішенні даної справи суд першої інстанції виходив із того, що з наданого позивачем на підтвердження своїх позовних вимог роздруківки із сайту банку витягу з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, яка не містить будь-яких позначок, які б вказували на ознайомлення відповідача саме з цими за змістом Умовами обслуговування рахунків фізичної особи. Зазначення на останній сторінці цього витягу машинописного тексту: «Позичальник. ПІБ споживача, його підпис та його дата підпису накладені у вигляді електронного цифрового підпису», не свідчать про проставлення такого підпису відповідачем під цим документом.
Наданий позивачем витяг з тарифів за Чорною карткою monobank, де зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, а також додаткову інформацію про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит датований 20.08.2021, не містить ознак належності до основного документу Анкети-заяви, що датована 29.11.2017, а тому не може бути прийнятий судом, як належний та достовірний доказ у розумінні ст.ст.77, 79 ЦПК України. Паспорт споживчого кредиту, на який посилається у позовній заяві позивач, суду не наданий. Таким чином, вказані документи не підтверджують факт отримання відповідачем коштів у розмірі зазначеному у позовній заяві на підставі анкети-заяви та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 29399 грн. 20 коп., а розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не містить даних про вид договору, реквізитів розрахункових рахунків чи виду та номеру платіжної картки, на якому виникла заборгованість; не містять даних про наявність на день підписання анкети-заяви кредитного ліміту; не містить підпису відповідальних осіб та не скріплений печаткою банку, лише зазначено, що розрахунок заборгованості за договором б/н від 29.11.2017 укладеного між Універсал Банком та клієнтом ОСОБА_1 станом на 13.09.2021.
З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки вищевказані висновки суду першої інстанції фактично не були спростовані апелянтом.
Апеляційним судом встановлено, що до апеляційної скарги банком було долучено новий доказ, а саме виписки з особового рахунку відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Подаючи до апеляційного суду нові докази, а саме вищевказану виписку по руху коштів, апелянт не обґрунтував неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції. А тому, з огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного суду не приймає надані банком нові докази.
З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, відтак підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк»залишити без задоволення.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Т.О. Писана
Є.М. Суханова