Єдиний унікальний номер справи 381/1879/21
Провадження №22-ц/824/2380/2022
11 серпня 2022 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Суханова Є.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2021 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
У червні 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь завдану шкоду в розмірі 12 082,79 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
В обґрунтування позову зазначав, що 18 червня 2020 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу «МТ1036», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №168091Га/05АВ. Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована. На підставі страхового акту за № ARX2585740 від 07.07.2020 року власнику транспортного засобу «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2 виплачено страхове відшкодування в розмірі 12 082,79 грн. 22.07.2020 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою компенсувати страховій компанії відшкодування в розмірі 12 082,79 грн., однак дана вимога залишена відповідачем без виконання. Наведене слугувало підставою для звернення ПАТ «СК «АРКС» до суду з позовом з метою захисту невизнаних та порушених прав.
Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2021 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач направив апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Станом на початок розгляду справи по суті відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки у справі ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму, а дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав:
В ході розгляду справи судом встановлено, що постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2020 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 (триста сорок) гривень. Зі змісту вказаної постанови суду вбачається, що 18.06.2020 о 14:30 год. в с. В. Мотовилівка вул. Садова водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом МТ1036 д.н.з. НОМЕР_2 був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та не дотримався безпечного маневру та здійснив зіткнення з транспортним засобом Toyota Auris д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
За нормою ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
14.06.2019 року між власником автомобіля «Toyota Auris», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 та АТ «СК «АХА» було укладеного договір страхування наземного транспортного засобу "Все включено" №168091Га/05АВ, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном.
18.06.2020 року ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування, страхового акту, розмір страхового відшкодування склав 12 082,79 грн., яке АТ «СК «АРКС» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу згідно платіжного доручення № 684930 від 08.07.2020 року.
З адміністративного матеріалу про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, (№ 3/381/837/20) вбачається, що згідно схеми місця ДТП яке сталося 18.06.2021 року власником транспортного засобу « НОМЕР_3 », реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_3 .
Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив із того, що даний позов пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки власником транспортного засобу марки «МТ1036», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 .
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно п. 2.2 ПДР України власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Таким чином, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником, то саме ця особа є володільцем транспортного засобу і буде нести відповідальність за завдання шкоди.
Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 року в справі №606/435/16-ц.
Таким чином, з огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку стосовно того, що даний позов пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки в даному випадку відповідачем не було доведено факту того, що він володів вищевказаним транспортним засобом не на правовій підставі, а отже, відповідальність несе володілець транспортного засобу.
У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення серед іншого є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Окрім того, згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ПАТ СК «ФРКС» підлягає стягненню судовий збір за подання позову у розмірі 2 270, 00 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405, 00 грн., а всього 5 675, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» задовольнити.
Заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2021 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Інститутська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) завдану шкоду у розмірі 12 082 (дванадцять тисяч вісімдесят дві) гривні 79 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Інститутська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) судовий збір за подання позову у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п'ять) гривень 00 коп., а всього 5 675 (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень 00 коп. судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Т.О. Писана
Є.М. Суханова