Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
11 серпня 2022 року Справа №200/3564/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шувалова Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Корнієнка А.А., який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 26.03.2021 року № 1081/21 та ордеру від 14.06.2022 року серії АІ № 1240303, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення перерахунку пенсії з 01.03.2021 року без врахування пільгового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2021 року відповідно до Закону України «Про престижність шахтарської праці» з урахуванням стажу роботи на підземних роботах з повним робочим днем під землею за період:
- з 01.09.1985 року по 10.07.1989 року навчання в Торезькому гірничому технікумі;
- з 24.05.1988 року по 03.07.1988 року працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею на час проходження виробничої практики;
- з 05.09.1988 року по 26.11.1988 року працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею на час проходження виробничої практики;
- з 21.03.1989 року по 29.04.1989 року працював електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею на час проходження виробничої практики;
- з 15.06.1989 року по 20.06.1989 року працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 24.06.1989 року по 17.05.1991 року служба в Радянській армії;
- з 15.08.1991 року по 21.11.1991 року працював електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 21.11.1991 року по 16.01.1992 року працював підземним гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 16.01.1992 року по 27.11.2000 року працював підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 27.11.2000 року по 28.01.2021 року переведений електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею.
Дослідивши позовну заяву, а також долучені до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Приписами частини третьої статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI).
Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, обґрунтовуючи це тим, що предметом його позову є захист соціальних прав.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Суд також виходить з того, що саме на позивача покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення/відстрочення від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Суд враховує, що Закон №3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити сплату судового збору, є майновий стан сторони.
Звертаючись до суду із клопотанням про звільнення або відстрочення сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану не надав суду доказів свого реального доходу, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості зробити висновок щодо рівня майнового стану та можливості сплати судового збору позивачем, тому суд не убачає підстав для його задоволення.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2022 року, становить 2481,00 грн.
Як убачається зі змісту позовних вимог позивачка просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, тобто, позивачем заявлені позовні вимоги немайнового характеру.
Тобто, розмір судового збору за подання вищевказаного адміністративного позову складає 992,40 грн (2481,00 грн х 0,4).
З огляду на те, що суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про звільнення або відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам частини третьої статті 161 КАС України. Тому, зазначений недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн за наступними реквізитами: рахунок: UA 308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом ________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або заяви про відстрочення (звільнення) сплати судового збору із відповідними доказами в її обґрунтування.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу 10-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, тобто, приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 160 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України Про судовий збір, суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. або заяви про відстрочення (звільнення) сплати судового збору із відповідними доказами в її обґрунтування.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Шувалова