09.08.2022 Справа № 469/254/18
2/469/33/22
09 серпня 2022 року смт.Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Гапоненко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.,
учасники справи:
представник позивача Савіхіна А.М. - не з'явилась,
відповідач ОСОБА_1 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому зазначив, що відповідач на підставі заяви № NKXRRX10750023 від 28 серпня 2007 року, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складають договір про надання банківських послуг, отримав строковий кредит у розмірі 10800,00 грн. на строк з 28 серпня 2007 року по 28 серпня 2009 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,83% на місяць розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості, та зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотки за його використання, комісії та інших витрат згідно з Умовами шляхом погашення заборгованості щомісячними платежами у сумі 768,43 грн..
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит згідно з договором, відповідач, у свою чергу, не надав своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим строк прострочення за тілом кредиту за період з 26 лютого 2013 року по 26 лютого 2018 року становить 1825 днів, розмір простроченої заборгованості складає 10800,00 грн., розмір % ставки в день дорівнює 0,39%, отже сума заборгованості за відсотками становить 76869,00 грн., тому позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судовий збір.
Ухвалою суду від 13 квітня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
08 червня 2018 року судом постановлено ухвалу про призначення судового засідання до розгляду справи по суті з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про згоду на винесення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання декілька разів не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву суду не надав.
Зі згоди представника позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що 28 серпня 2007 року ОСОБА_1 підписав заяву позичальника № NKXRRX10750023 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, у якій зазначено, що ОСОБА_1 отримав строковий кредит у сумі 10800,00 грн. на строк 24 місяці з 28 серпня 2007 року по 28 серпня 2009 року, включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 259,20 грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1800,00 грн. в обмін на зобов'язання відповідача з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії у зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту строки. Погашення заборгованості здійснюється шляхом щомісячної сплати у сумі 768,43 грн. (а.с.6). В заяві зазначено, що згідно із п.4.2 Умов при порушенні відповідачем зобов'язань із погашення кредиту відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 11,83% в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.
До заяви позивачем надано витяг з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (“Розстрочка”) (Стандарт) (а.с.7-10), які відповідачем не підписані.
Відповідно до частин 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вбачається із виписки по особовому рахунку відповідача, 30 грудня 2010 року ним повернуто суму отриманого кредиту у розмірі 10800,00 грн. (а.с.39).
Разом із тим, позивачем нараховано відсотки у розмірі 76869,00 грн. за період з 26 лютого 2013 року по 26 лютого 2018 року, тобто після сплати відповідачем основної суми кредиту.
Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Згідно із ч.2 цієї статті терміном є певний момент у часі з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
За змістом ст.526, ч.1 ст.610 та ч.1 ст.612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Правові висновки щодо строку виконання зобов'язання викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (№14-10 цс18) і від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 (№12-83гс18).
Зокрема, у постанові від 28 березня 2018 року (п.90, 91) зазначено, що “відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання”.
Верховний Суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 204/8421/16-ц, провадження № 61-7610св18, зазначив, що якщо кредитор на підставі частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, то передбачений договором строк кредитування надалі не підлягає застосуванню, а строк повернення кредиту вважається таким, що настав.
Оскільки визначений кредитним договором строк кредитування закінчився 28 серпня 2009 року, кредит повернуто відповідачем 30 грудня 2010 року, підстави для нарахування позивачем процентів за користування повернутим кредитом відсутні, а тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
За умовами ч.1 ст.141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: