12 серпня 2022 р. № 400/11473/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марич Є. В. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного првоадження адміністративну справу
за позовом:Головне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001,
до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
про:стягнення податкового боргу в сумі 6800,00 грн.,
Головне управління ДПС у Миколаївської області (далі-позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути в дохід держави податковий борг з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 6800 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість щодо адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 6800 грн. Заборгованість відповідача підтверджується обліковою карткою платника податків, актом про результат фактичної перевірки та податковим повідомленням-рішенням. Незважаючи на те, що відповідачу надсилалось вказане рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій, спірна заборгованість залишається непогашеною.
Ухвалою від 29.11.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає не доведеним факт порушення ним законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Згідно з розрахунком податкової заборгованості, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 6800 грн, що складається з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
З наданих позивачем доказів вбачається, що за результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 17.08.2020 №102/14-29-3201/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
На підставі вказаного акту відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 25.09.2020 р. №00005230901 в розмірі 6800 грн, строк сплати 12.11.2020 р.
Оскільки відповідач податкове повідомлення-рішення у судовому порядку не оскаржив і станом на час звернення до суду з даним позовом спірна сума грошового зобов'язання залишається не сплаченою, контролюючий орган звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПКУ визначено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
За змістом приписів, що містяться у пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 за № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон).
Відповідно до ст. 17 Закону, до суб'єкта господарювання застосовується фінансові у вигляді штрафів за порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону № 481/95-ВР у разі невиконання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Згідно з п. 10 Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 за № 790, у разі невиконання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
У відзиві відповідач заперечує факт встановлення позивачем порушення, однак до суду ним не надано доказів оскарження податкового повідомлення-рішення, яке стало підставою для стягнення боргу в сумі 6800 грн, суд зазначає, що у разі незгоди з рішенням контролюючого органу позивач мав право на його оскарження, але цим правом не скористався.
Таким чином, оскільки податкове повідомлення-рішення не оскаржено відповідачем, у встановленому порядку не скасоване, а відповідач добровільно штраф не сплатив, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 2, 12, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави податковий борг з адміністративних штрафів у сумі 6800 грн (шість тисяч вісімсот гривень) на користь Державного бюджету.
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич