Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
12 серпня 2022 року Справа №200/498/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дій та стягнення коштів,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, у якому просив:
визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі, який не відповідає статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у відповідності до ст. Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та здійснити її виплату з урахуванням фактично виплачених сум
Ухвалою суду від 13.01.2022 позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення разом із доказами в підтвердження обґрунтування заяви.
Зазначена ухвала направлена на адресу, що вказана у позовній заяві, 18.01.2022 (поштове відправлення 8412209593357).
Станом на 12.08.2022 недоліки, визначені в ухвалі про залишення заяви без руху заявником не усунуто, заява про додаткове продовження строку для усунення недоліків суду не надана.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При вирішення даного питання, з врахуванням принципу верховенства права, судом застосовуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.
Зокрема, стаття 6 Конвенції гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (п.36 рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства"). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (п.30 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.08.2013, заява №49069/11).
Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (п.57 рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства". Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду (п.45 рішення від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини".
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п.109 рішення від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії".
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2011 у справі №17-рп/2011 також вказав, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи, що судом надано достатній час для здійснення позивачем необхідних дій щодо усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 13.01.2022, однак позивач не продемонстрував готовності брати участь у розгляді його позовної заяви на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі за такою позовною заявою, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України).
Враховуючи викладене, керуючись ст. 169, 243, 244, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дій та стягнення коштів разом із доданими матеріалами повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Буряк