Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
12 серпня 2022 року Справа №200/17954/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якого просить:
- визнати протиправними дії відповідача, які виразились у відмові здійснити перевід та призначення пенсії за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачу та незастосуванні при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки, при призначенні пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- повторно розглянути заяву позивача від 04.10.2021 переведення та призначення пенсії за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки, при призначенні пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату пенсії за віком позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки, при призначенні пенсії за віком за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 04.10.2021 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою суду від 13.12.2021 позовна заява залишалася без руху та позивачці встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у визначеному судом розмірі, або доказів на підтвердження незадовільного майнового стану.
Розпорядженням керівника апарату суду від 11.01.2022 № 9 “Щодо повторного автоматичного розподілу справи” призначено повторний автоматичний розподіл справи №20017954/21, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Бабіча С.І.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В.
Ухвалою суду від 13.01.2022 процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у справі № 200/17954/21-а продовжено на 10 днів з дня вручення позивачу даної ухвали шляхом подання до суду доказів сплати судового збору, або докази, що підтверджують незадовільний майновий стан позивача, які в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №3674 можуть бути враховані судом, як підтвердженням факту, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплатити судовий збір.
Зазначена ухвала направлена на адресу, що вказана у позовній заяві, 18.01.2022 (поштове відправлення 8412209593349).
Станом на 12.08.2022 недоліки, визначені в ухвалі про залишення заяви без руху заявником не усунуто, заява про додаткове продовження строку для усунення недоліків суду не надана.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При вирішення даного питання, з врахуванням принципу верховенства права, судом застосовуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.
Зокрема, стаття 6 Конвенції гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (п.36 рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства"). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (п.30 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.08.2013, заява №49069/11).
Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (п.57 рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства". Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду (п.45 рішення від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини".
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п.109 рішення від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії".
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2011 у справі №17-рп/2011 також вказав, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи, що судом надано достатній час для здійснення позивачем необхідних дій щодо усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 13.12.2021, однак позивач не продемонстрував готовності брати участь у розгляді його позовної заяви на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі за такою позовною заявою, не скористався строком продовженим ухвалою від 13.01.2022, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України).
Враховуючи викладене, керуючись ст. 169, 243, 244, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії разом із доданими матеріалами повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Буряк