Справа № 202/4363/22
Провадження № 1-кп/202/332/2022
04 серпня 2022 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 20.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022046660000319 у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, не маючого на утримані неповнолітніх та непрацездатних осіб, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 22.11.2017 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано 1 місяць за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2016 до відбуття 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 17.02.2020 Дніпропетровська ВК № 89 по відбуттю строку покарання,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,
29.07.2022 до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України з клопотанням прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпропетровська ОСОБА_4 про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додані:
- письмова заява ОСОБА_3 складена в присутності захисника ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
- письмова заява потерпілого ОСОБА_6 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
- матеріали досудового розслідування.
ОСОБА_3 не затримувався.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини другої статті 381 КПК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 20 липня 2022 року приблизно о 12:00 годині ОСОБА_3 , зустрів малознайомого йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля магазину «Варус», розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Миру, 61 А. Під час розмови між чоловіками розпочався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на завдання побоїв ОСОБА_6 .
Так, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій раптово виниклий умисел на завдання побоїв, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання можливих суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення фізичного болю ОСОБА_6 , стоячи обличчям до останнього, на відстані витягнутої руки, завдав останньому два удари долонями обох рук, почергово, в область обличчя, а саме лівої щоки та грудної клітини праворуч тулуба, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень.
Викладені судом обставини, встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Потерпілий ОСОБА_6 згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Обвинувачений та потерпіла ознайомлені з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин суд не досліджував, відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України.
Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ рекомендації №6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 126 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив завдання побоїв, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який має постійне місця проживання, офіційно не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся.
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Разом з тим, відповідно до ст. 34 КК України рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст.309 КК України, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Прокурором в обвинувальному акті інкриміновано обвинуваченому такі обтяжуючі обставини, як рецидив злочинів та вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Слід зазначити, що за змістом ст. 12 КК України законодавець чітко розмежовує кримінальні правопорушення на такі види як злочин та проступок. Аналізуючи положення ст. 67 КК України також встановлено чітке розмежування цих понять. Так, наприклад, п. 1, 5, 10, 11,12 ч. 1 ст. 67 КК України передбачено обставини, які обтяжують покарання щодо «злочинів». Натомість, обставини, передбачені п.п. 2, 3, 4, 6, 6-1, 7, 8, 9, 13 ч.1 ст. 67 КК України обтяжують покарання щодо кримінальних правопорушень, тобто як для «злочинів», так і для «проступків».
З огляду на викладене, хоча за загальними вимогами ст.34 КК України судом вбачається наявність рецидиву кримінальних правопорушень, однак при призначенні покарання ОСОБА_3 суд не може враховувати такі обставини, які обтяжують покарання як вчинення злочину з використанням умов воєнного стану та рецидив злочинів, оскільки дії ОСОБА_3 кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 126 КК України, яке відноситься до категорії поступків.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею кримінальних правопорушень, ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлений. Судові витрати та речові докази відсутні.
Керуючись статтями 100, 124, 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1