12 серпня 2022 року
м. Київ
справа №640/27232/20
адміністративне провадження №К/990/19249/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі №640/27232/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, Кіровоградської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,
26 липня 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, Кіровоградської обласної прокуратури, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 16 вересня 2020 № 217дп-20 "Про накладення на начальника Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення";
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 29 вересня 2020 року № 174к;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді начальника Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області.
- стягнути з прокуратури Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дати звільнення до дати фактичного поновлення на посаді.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 16 вересня 2020 року № 217дп-20 "Про накладення на начальника Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення".
Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 29 вересня 2020 року № 174к.
Поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді начальника Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області з 30 вересня 2020 року.
Стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 30 вересня 2020 року по 02 червня 2021 в сумі 187 746,72 грн.
Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 21 792,05 грн.
В решті позову відмовлено.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Оскаржуючи судові рішення, скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував:
- статтю 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункт 2.5 Правил дорожнього руху, пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», без врахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2019 року у справі №9901/282/19, від 13 січня 2020 року у справі №823/411/17, від 29 червня 2021 року у справі № 826/7187/17; у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2017 року у справі №800/531/17, від 12 лютого 2019 року у справі №9901/711/18 , від 02 вересня 2020 року у справі №9901/282/19 (провадження №11-33заі20) та від 20 травня 2020 року у справі №9901/413/19.
- статтю 78 КАС України без врахування висновків щодо застосування цієї норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №9901/413/19.
- пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року №111 без врахування висновку застосування цієї норм права у подібних правовідносинах, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі №9901/159/19.
Щодо посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2017 року у справі №800/531/17, Суд зазначає, що рішення у цій справі від 16 жовтня 2017 року Великої Палатою Верховного Суду не було ухвалено.
Щодо посилання на постанову Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі №823/411/17, колегія суддів зазначає, що правовідносини у цій справі не є подібними зі справою, що розглядається.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). 3міст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Так, у справі №823/411/17 відмінним є суб'єктний склад (оперуповноважений відділу кримінальної поліції) у зв'язку з чим відмінним є й правове регулювання притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, зокрема відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З огляду на викладене, наведені у касаційні скарзі висновки Верховного Суду у справі №823/411/17 не є релевантними до застосування у спірних правовідносинах у справі, що розглядається.
Враховуючи обґрунтовані посилання на інші справи, в яких були викладені висновки Верховного Суду, Суд вважає, що скаржником викладені підстави касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до вимог статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Касаційна скарга подана до Верховного Суду засобами поштового зв'язку 22 липня 2022 року.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, скаржник вказав, що касаційну скаргу на оскаржувані рішення кадровою комісією подано 29 грудня 2021 року, тобто у межах строку на касаційне оскарження, та 13 червня 2022 року, проте ухвали Верховного суду від 26 січня 2022 року та 04 липня 2022 року касаційні скарги заявника були повернуті на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Скаржник зазначає, що повернення Верховним Судом касаційної скарги не обмежує заявника касаційної скарги у праві повторного звернення до Верховного Суду з такою скаргою, також, як запевняє відповідач, касаційна скарга кадровою комісією доопрацьована з урахуванням доводів Верховного Суду та направлена повторно у розумні строки.
Насамкінець скаржник наголошує, що Законом України 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року, яким в Україні введено воєнний стан. Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року на 30 діб, Законом № 2263-ІХ від 22 травня 2022 року затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Проте в касаційній скарзі не викладені обставини щодо неможливості оформлення попередніх касаційних скарг відповідно до вимог КАС України. Також заявником не викладені обґрунтовані обставини щодо звернення до суду касаційної інстанції після введення воєнного стану з другою касаційною скаргою лише у червні 2022 року, а не раніше.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Проте касаційна скарга подана втретє майже через шість місяців після її повернення вперше Верховним Судом, що свідчить про неналежне користування своїми процесуальними правами та виконання процесуальних обов'язків.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Отже, скаржник не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже відповідачу необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.
Також матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог частини четвертої статті 330 КАС України, а саме до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
У відповідності до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакцій, чинній на момент подання позивачем позовної заяви), розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із матеріалів справи вбачається, що з позовом позивач звернувся у 2021 році, в якому було заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру та одну позову вимогу майнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2021 року в розмірі 2 270,00 грн.
Згідно рішень судів попередніх інстанцій стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 30 вересня 2020 року по 02 червня 2021 в сумі 187 746,72 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою за дві позовні вимоги немайнового характеру складає 3 632,00 грн ((2270,00 грн*0,4) від 200%)*2 та за одну позову вимогу майнового характеру складає 3754, 93 грн 200% від 1877, 46 (187 746,72 від 1%), що разом становить 7386, 93 грн.
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом_____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху й установити скаржникові строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору в установленому законом розмірі, а також подати заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 169, 329, 332 КАС України,
1. Визнати неповажними, зазначені Кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, причини пропуску строку на касаційне оскарження у справі №640/27232/20.
2. Залишити без руху касаційну скаргу Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі №640/27232/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, Кіровоградської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку.
3. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин щодо пропущеного строку) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова