08 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 160/17528/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року (головуючий суддя Юхно І.В.), по адміністративній справі № 160/17528/20, розглянутої у порядку письмового провадження
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги, -
Позивач ОСОБА_1 29.12.2020 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС в Дніпропетровській області),у якому просить суд визнати протиправним нарахування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 2738 грн. 38 коп., та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.11.2020 року №Ф-62114-13/64, сформовану ГУ ДПС в Дніпропетровській області, із виключенням суми недоїмки з інтегрованої картки платника.
В обґрунтування позову зазначив, що 23.05.2011 року отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ,перебував на обліку як платник податку, який здійснює незалежну професійну діяльність, був зареєстрований фізичною особою-підприємцем з серпня 2015 року по липень 2017 року, з зазначеного часу не отримував дохід від незалежної професійної діяльності, але отримував дохід як ФОП, в цей час сплачував податкове зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску.
25.07.2017 року припинив здійснення підприємницької діяльності як ФОП, про що в ЄДРПОУ зроблено запис, з цієї дати почав здійснювати незалежну професійну діяльність. Вважає, що у нього відсутня заборгованість по сплаті ЄСВ, а винесена відповідачем податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-62114-13/64 від 19.11.2020 року у розмірі 2 738грн. 38 коп. підлягає скасуванню як протиправна.
У відзиві на позов відповідач ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечив проти задоволення позову, просить в позові відмовити, так як позивачу правомірно нараховано ЄСВ в інтегрованій картці платника податків у сумі 2 738грн. 38 коп., через несплату якої позивачем винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-62114-13/64 від 19.11.2020 року по ЄСВ на суму 2 738 грн. 38 коп.
Рішенням Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 29.03. 2021 року позов задоволено частково, визнана протиправною та скасована вимога ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.11.2019 року №Ф-279512-55У про сплату боргу (недоїмки) ЄСВ ОСОБА_1 в розмірі 2738, 38 грн., на відповідача покладено зобов'язання вчинити дії для проведення коригування даних (показників) інтегрованої картки шляхом виключення відомостей про нараховану недоїмку (заборгованість) зі сплати ЄСВ в розмірі 2738,38 грн. В іншій частині позову відмовлено.
На користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області стягнуті судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 681,00 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального права, та відмовити в позові.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 23.05.2011 року №2309, видане на підставі рішення Дніпропетровської ОКДК адвокатури №5 від 17.05.2011 року, що підтверджується даними Єдиного Реєстру Адвокатів України.
З даних ЄДРПОУ вбачається, що у період з 28.08.2015 року по 25.07.2017року позивач був зареєстрований як ФОП, здійснював вид діяльності: 69.10 Діяльність у сфері права (основний), з 27.05.2011 року позивач взятий на податковий облік як платник податків за основним місцем обліку, а з 28.08.2015 року як платника єдиного податку та платника ЄСВ (особи, які провадять незалежну професійну діяльність).
Відповідно до наданих до матеріалів справи копій квитанцій та платіжних доручень позивач сплачував ЄСВ як самозайнята особа у період 2019-2020 років.
Позивач отримав податкову вимогу №Ф-389-17/64 від 10.05.2019року про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ на суму 5802,72 грн., яку оскаржив до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року у справі №160/5609/19, яке набрало законної сили , визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-389-17/64 від 10.05.2019 року на суму 5802,72 грн., яке податковим органом виконано шляхом відкликання скасованої вимоги.
Так як в інтегрованій картці платника податків позивача зазначена наявність боргу (недоїмки) ЄСВ за той же період часу, позивач отримав податкову вимогу №Ф-279512 -55У від 19.11.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ на суму 2738, 38 грн., яку також оскаржив до суду.
За приписами ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року у справі №160/5609/19, яке набрало законної сили 26.12.2019 року , судом встановлено, що заборгованість по сплаті ЄСВ за 2018 ,2019 роки у позивача відсутня, числиться загальна переплата в сумі 626,28 грн. за 2018 рік.
Згідно даних інтегрованої картки позивача як платника ЄСВ, витяг з якої міститься в матеріалах справи, за позивачем станом на 31.05.2019 року обліковується борг (недоїмка) зі сплати ЄСВ на загальну суму 5802,72 грн., який виник саме у зв'язку із нарахуванням контролюючим органом до сплати ЄСВ за І та ІІ квартали 2017 року та один місяць ІІІ кварталу 2017 року одночасно і як фізичній особі-підприємцю, і як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність.
У зв'язку із виниклою недоїмкою 10.05.2019 року ГУ ДФС України в Дніпропетровській області позивачу виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-389-17/64 у загальній сумі 5802,72 грн.
Скасовуючи вимогу №Ф-389-17/6 від 10.05.2019 року, суд в рішенні зазначив, що нараховуючи позивачу подвійний об'єкт оподаткування зі сплати єдиного внеску, контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений законодавством України.
Оскільки податковим органом нарахування суми боргу по ЄСВ в сумі 2738, 38 грн. здійснено без проведення перевірки та надання відповідного розрахунку, що свідчить про протиправність формування та направлення позивачу оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), суд першої інстанції правомірно визнав протиправною та скасував вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-279512-55У від 19.11.2019 року в зазначеній сумі 2738, 38 грн.
Здійснивши аналіз доказів у справі, суд першої інстанції вірно зазначив, що аргументи відповідача про те, що скасування в судовому порядку попередньої вимоги від 10.05.2019 року №Ф-389-17/64 на суму 5802,72 грн. , не дає підстав для скасування боргу (недоїмки) ЄСВ, що міститься в інтегрованій картці платника податків, є необґрунтованими.
З таким висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується виходячи з наступного
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції врахував у відповідності до приписів п.5 ст.242 КАС України правову позицію Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №825/999/17, від 26.02.2019 у справі №805/4374/15-а, від 25.03.2020 у справі №826/9288/18, в якій зазначене наступне.
Приписами ст. 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно положень ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст.133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.
Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
З метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, керуючись вимогами ПК України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» і пп. 5 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, наказом МФУ №5 затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943 (далі Порядок №5).
Відповідно до п. 3 Порядку №5 для забезпечення достовірності відображення облікових показників в ІКП структурними підрозділами за напрямами роботи здійснюється попередній та загальний контроль у терміни, встановлені цим Порядком.
Пунктом 5 Порядку №5 передбачено, що моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.
Відповідно до п. 3 розділу II Порядку №5 за наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність в останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
За приписами п. 2 ч. 3 розділу V Порядку №5 у разі скасування у встановлених законом випадках не в межах процедури адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску після його вручення платнику податків у підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, вноситься рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов'язки, про скасування податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовано».
Відповідно до п. 1 ч. 4 розділу V Порядку 5 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зав'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що контролюючий орган зобов'язаний привести у відповідність відомості в ІКП шляхом коригування даних у ІКП у разі прийняття рішення суду по суті.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу, у відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України вийшов за межі позовних вимог, та дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача вчинити дії для проведення коригування даних (показників) інтегрованої картки шляхом виключення відомостей про нараховану недоїмку (заборгованість) зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 2738,38 грн.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 29 березня 2021року по адміністративній справі № 160/17528/20- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та не підлягає касаційному оскарженню згідно п.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай