07 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/16711/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 р. (суддя Захарчук - Борисенко Н.В.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
16.09.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, де просив:
-визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в задоволенні запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації (вих. № 5 від 28 лютого 2021 року), та надання ОСОБА_1 запитуваної інформації, а саме: адрес у мережі Інтернет сторінки на веб-сайті Межиріцької ОТГ, та сторінки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на яких оприлюднений у формі відкритих даних, перелік об'єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації; копії переліку об'єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації;
- зобов'язати Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 , перелік об'єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації; копії переліку об'єктів комунальної власності Межиріцької ОТГ, які підлягають приватизації;
-стягнути з Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3600 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 р. адміністративний позов задоволений повністю. Розподіл судових витрат не здійснювався.
Рішення суду в частині не здійснення розподілу судових витрат мотивоване тим, що позивач не надав документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, що свідчили б про фактично понесені витрати на правничу допомогу.
Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, де просив змінити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 р. в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 3600 грн та стягнути витрати на правничу допомогу в зв'язку з розглядом справи в апеляційній інстанції в сумі 1800 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що станом на день винесення оскаржуваного рішення строк для оплати по Договору про надання правової допомоги ще не настав, тому відсутність доказів оплати гонорару не може бути підставою для відмови у стягненні витрат на правову допомогу.
Дослідивши матеріали справи та докази по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін в зв'язку з наступним.
Так, статтею 134 КАС України передбачено, що «1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи».
Як вбачається з матеріалів справи, для підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивач надав суду: договір про надання правової допомоги, перелік та орієнтована вартість послуг, додаткову угоду до договору, акт приймання - передачі послуг, звіт про виконання договору, зазначивши, що такі витрати становлять 3600 грн, але не надав суду першої інстанції докази оплати таких послуг.
Як слідує з апеляційної скарги, позивач зазначив, що до суду першої інстанції не міг надати докази оплати, оскільки на день оскаржуваного рішення строк для оплати по Договору про надання правової допомоги (строк дії якого до 31.12.2021 р.), ще не настав.
Крім того, обгрунтовуючи понесені витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції на суму 1800 грн позивач надав акт приймання - передачі послуг, звіт про виконання договору, але не надав суду докази оплати таких послуг.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції строк дії договору про надання правової допомоги закінчився, але доказів оплати послуг правової допомоги суду не надано.
Аналізуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 315,316,321,322,325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 р. - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова