12 серпня 2022 року Чернігів Справа № 620/19322/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівської митниці, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Чернігівської митниці № 205-о від 18.11.2021 та поновити позивача на посаді старшого державного інспектора митного поста «Славутич» Чернігівської митниці Державної митної служби України з 23.11.2021;
- стягнути з Чернігівської митниці Державної митної служби України середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь позивача в розмірі 50000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підставою для проведення тестування позивача та у подальшому видання оскаржуваного наказу, була постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 916 «Про реалізацію експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності», яка мала експериментальний характер, метою якої був моніторинг та підвищення кваліфікації суб'єкта призначення, а повноваження комісій з даного тестування мають лише інформативний характер для суб'єкта призначення - Держмитслужби щодо переведення посадової особи до територіального органу Держмитслужби утвореного відповідно до статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади». При цьому, згідно наказу № 46-о позивач вже був переведений у зв'язку з реорганізацією Держмитслужби до новоутвореної Чернігівської митниці. Зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 916 «Про реалізацію експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності» не передбачає та не наділяє повноваженнями будь-які органи, установи чи організації, їх посадових осіб, повноваженнями чи підставами щодо припинення контрактів чи звільнення осіб з державної служби.
Відповідач у поданому відзиві просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що 09.07.2021 між Чернігівською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України та ОСОБА_1 було укладений контракт про проходження державної служби строком на 3 роки з 17.08.2021 по 16.08.2024. Відповідно до пункту 17 контракту передбачені додаткові умови проходження державної служби, зокрема, встановлення випробування стоком 6 місяців з метою визначення відповідності особи займаній посаді (підпункт 17.1) та проходження в установленому порядку періодичної перевірки рівня професійної підготовки (професійного розвитку), практичного застосування положень законодавства під час виконання своїх службових посадових обов'язків, благонадійності (підпункт 17.5). Зазначає, що при повторному проходженні тестування позивач отримав оцінку «незадовільно» за знання митного та антикорупційного законодавства. Тому мало місце невиконання позивачем додаткових умов контракту в частині проходження випробування та перевірки рівня професійної підготовки, оскільки посада, на яку призначений позивач, передбачає знання, в першу чергу, митного законодавства для 100% забезпечення під час здійснення посадових обов'язків виконання митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України в зоні діяльності митного поста, перевірки правильності визначення митної вартості, класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, правильності визначення країни походження товарів, повноти та своєчасності сплати митних платежів. Отже, це підтверджує, що особою, з якою укладено контракт, не забезпечено 100% виконання завдань, передбачених на період випробувального терміну, та, як наслідок, невиконання додаткових умов контракту, що стало підставою для його розірвання відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 87 та статті 88-1 Закону України «Про державну службу». Також стверджує, що позивач погодився із встановленням йому випробувального строку, усвідомлював та передбачав наслідки випробування, зокрема, звуження його гарантій щодо проходження державної служби та наявність у суб'єкта призначення повноважень щодо оцінки діяльності державного службовця протягом строку випробування за внутрішнім переконанням. Таким чином, відповідач мав достатні як фактичні, так і правові підстави для винесення позивачу попередження про припинення державної служби та розірвання контракту, оскільки у межах встановленого строку позивач не пройшов випробування на відповідність займаній посаді.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Наказом Чернігівської митниці від 09.07.2021 № 46-о ОСОБА_1 з 17.08.2021 був призначений на посаду старшого державного інспектора митного поста «Славутич» Чернігівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України у порядку переведення з Північної митниці Держмитслужби з укладанням контракту про проходження державної служби, з встановленням випробувального строку 6 місяців (а.с. 13, 14-16).
Пунктом 17 контракту про проходження державної служби від 09.07.2021, укладеного між позивачем та Чернігівською митницею, передбачені додаткові умови проходження державної служби, зокрема, встановлення випробування з метою визначення відповідності особи займаній посаді строком від одного до шести місяців.
Також невід'ємною частиною контракту є завдання на період випробування позивача, затверджені в.о. начальника митниці ОСОБА_2 17.08.2021, серед яких передбачено, зокрема, успішне проходження повторного тестування, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 916, відповідно до пункту 20 Порядку реалізації експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності, затвердженого цією постановою (а.с. 24-26).
30.04.2021 позивач проходив тестування в Північній митниці Держмитслужби, за результатами якого отримав оцінку «незадовільно» за рівень знань митного та антикорупційного законодавства, що підтверджується копією відомості № 1 від 30.04.2021 (а.с. 106-107).
22.09.2021 Чернігівською митницею проведене повторне тестування позивача на знання митного та антикорупційного законодавства, за результатами якого останній знову отримав оцінку «незадовільно», що підтверджується копією відомості № 1 від 22.09.2021 (а.с. 104-105).
Відповідно до наказу Державної митної служби від 14.07.2021 № 530 «Про здійснення контролю за дотриманням посадовими особами Державної митної служби України законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби» в Чернігівській митниці відносно позивача проведені контрольні заходи, у ході яких встановлено невиконання останнім умов контракту про проходження державної служби, оскільки ОСОБА_1 не виконав у повному обсязі завдання, встановлені на період випробування та, як наслідок, не пройшов випробування, передбачене наказом про призначення його на посаду та умовами контракту про проходження державної служби.
За результатами перевірки, проведеної в Чернігівській митниці, на підставі пункту 2 частини першої статті 87, частини шостої статті 35, пункту 4 частини першої статті 83, статті 88-1 Закону України «Про державну службу» позивачу було надіслано попередження про розірвання контракту про проходження державної служби та наступне звільнення, у зв'язку з встановленням невідповідності займаній посаді під час випробувального терміну від 11.11.2021 № 7.11-1/7.11-12/10/5249 (а.с. 120, 121).
На підставі пунктів 17, 21, 22 контракту про проходження державної служби від 09.07.2021, укладеного між Чернігівською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України та старшим державним інспектором митного поста «Славутич» Чеховським В.О., наказу Чернігівської митниці від 09.07.2021 № 46-о «Про призначення», керуючись частиною шостою статті 35, пунктом 4 частини першої статті 83, пунктом 2 частини першої статті 87, статтею 88-1 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», наказом Чернігівської митниці від 18.11.2021 № 205-о припинено державну службу та звільнено з посади ОСОБА_1 (а.с. 122).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» (далі - постанова № 895) реорганізовано територіальні органи Державної митної служби України за переліком, згідно з додатком, шляхом їх приєднання до Державної митної служби.
На виконання вказаної постанови № 895 наказом Державної митної служби України від 27.10.2020 № 480 «Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби» (із змінами) розпочата реорганізація територіальних органів Державної митної служби України шляхом їх приєднання до Державної митної служби України, в тому числі і Північної митниці Держмитслужби.
Абзацом третім пункту 2 постанови № 895 передбачено, що територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються.
Відповідно до наказу Державної митної служби України від 19.10.2020 № 460 утворено територіальні органи Державної митної служби України як відокремлені підрозділи, в тому числі Чернігівську митницю.
Чернігівська митниця не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом Державної митної служби України, якому делеговані повноваження згідно Положення про Чернігівську митницю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 № 489.
У зв'язку з реорганізацією посадові особи Північної митниці Держмитслужби призначені на посади державної служби у порядку переведення до Чернігівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України з певними особливостями, а саме - з укладанням контракту на проходження державної служби відповідно до вимог чинного законодавства.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VІІІ).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
За приписами частин першої та другої статті 35 Закону № 889-VIII в акті про призначення на посаду суб'єкт призначення може встановити випробування з метою встановлення відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.
На строк випробування державному службовцю визначаються завдання, зміст та обсяг яких має відповідати посадовим обов'язкам. Строки виконання завдань мають бути реальними для досягнення необхідного результату. Випробування встановлюється строком від одного до шести місяців.
Згідно з частиною шостою статті 35 Закону № 889-VIII суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів.
Пунктом 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Отже, встановлювати випробувальний строк при призначенні на посаду є правом відповідача, що він і зробив, встановивши позивачу випробувальний строк, до завершення якого він мав би зарекомендувати себе як кваліфікований працівник, а відповідач своєю чергою мав можливість пересвідчитися у його відповідності займаній посаді.
Випробувальний строк власне і надається для того, щоб особа проявила себе на новопризначеній посаді в усіх аспектах як кваліфікований і відповідальний працівник. Наскільки добре державний службовець справляється зі своїми обов'язками оцінює насамперед суб'єкт призначення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.03.2020 у справі № 809/1157/17 та від 22.04.2020 у справі № 2140/1369/18.
За встановленими обставинами, позивачу при призначенні на посаду старшого державного інспектора митного поста «Славутич» Чернігівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, наказом Чернігівської митниці від 09.07.2021 № 46-о було встановлено випробувальний термін строком на шість місяців. Також встановлення випробування з метою визначення відповідності особи займаній посаді передбачено умовами контракту про проходження державної служби від 09.07.2021.
Отже, позивач погодився із встановленням йому випробувального строку, усвідомлював та передбачав наслідки випробування, зокрема, звуження його гарантій щодо проходження державної служби та наявність у суб'єкта призначення повноважень щодо оцінки діяльності державного службовця протягом строку випробування за внутрішнім переконанням.
З матеріалів справи слідує, що підставою для звільнення слугували результати повторного тестування позивача на знання митного та антикорупційного законодавства, за результатами якого останній знову отримав оцінку «незадовільно».
Таким чином, права позивача порушені не були, оскільки відповідач діяв у відповідності до положень статей 35, 87 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради №11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р., під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. При цьому державний орган не зобов'язаний узгоджувати (в будь-якій формі) свої рішення з будь-яким іншим суб'єктом.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень.
Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду від 29.03.2018 у справі № 381/4968/16-ц.
В даному випадку суб'єкт призначення призначаючи позивача на посаду з випробуванням, мав певні очікування щодо результатів цього випробування та позивачу надано було випробувальний строк для того, щоб в практичній діяльності, перебуваючи на посаді, довести та підтвердити свою здатність виконувати завдання та обов'язки з урахуванням їх складності, обсягу та специфіки діяльності митного органу.
Отже, оскільки позивач у межах установленого строку не пройшов випробування на відповідність займаній посаді, відповідач мав достатні як фактичні, так і правові підстави для прийняття спірного у цій справі наказу.
Крім того, враховуючи похідний характер позовних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд вважає, що вони також не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чернігівської митниці (просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43985581) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12.08.2022.
Суддя В.О. Непочатих