12 серпня 2022 року справа № 580/3262/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася Черкаська міська рада (далі - позивач) з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14.07.2022 ВП № 69278463 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Вельган О.В. від 21.06.2022 відкрито виконавче провадження №69278463 з виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/2749/21 про зобов'язання Черкаської міської ради повторно розглянути питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,04 га громадянину ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства з урахуванням висновків суду. Крім того, в даному виконавчому провадженні постановою відповідача від 14.07.2022 ВП №69278463, у зв'язку з невиконанням рішення суду протягом 10 робочих днів та вимог державного виконавця на позивача накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. Також, позивач звертає увагу на те, що 07 квітня 2022 року набрав чинності Закон України №2145-ІХ від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», яким розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 27 такого змісту: «під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Відтак, Черкаській міській раді, як органу місцевого самоврядування під час дії воєнного стану прямо заборонено приймати рішення щодо повторного розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,04 га громадянину ОСОБА_1 . Позивач, з посиланням на норми пункту 9 частини1 статті 37, пункт 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення», частини 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», вважає, що Черкаська міська рада на даний час об'єктивно не може виконати рішення суду у даному виконавчому проваджені через незалежні від неї обставини.
Ухвалою суду від 02.08.2022 відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив та зазначив, що у зв'язку із невиконанням рішення суду згідно виконавчого листа державним виконавцем було здійснено захід, що спрямований на примусове виконання та прийнято оскаржувану постанову.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 по справі №580/2749/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022, зобов'язано Черкаську міську раду повторно розглянути питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,04 га громадянину ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства з урахуванням висновків суду.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Вельган О.В. від 21.06.2022 відкрито виконавче провадження №69278463 щодо примусового виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 по справі №580/2749/21 у якій зазначено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
Постановою відповідача від 14.07.2022 ВП №69278463, у зв'язку з невиконанням рішення суду протягом 10 робочих днів та вимог державного виконавця на позивача накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн.
Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження».
Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини шостої статті 26 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частини другої статті 63 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першої статті 75 Закону України “Про виконавче провадження” закріплено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передумовою для накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин в установлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити дії, є встановлення виконавцем за наслідками перевірки, що проводиться наступного дня після спливу десятиденного терміну з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, факту невиконання такого рішення.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що підставою накладення штрафу стало невиконання рішення суду за виконавчим листом у справі № 580/2749/21 про зобов'язання Черкаської міської ради повторно розглянути питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,04 га громадянину ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства з урахуванням висновків суду.
Разом з тим, суд зазначає, що 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Президентом України Указом №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18.05.2022, затвердженим Верховною Радою України (законопроекти №7389 та №7390), продовжено строк дії воєнного стану із 25 травня 2022 на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022).
Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до Земельного кодексу України.
Так, вказаним законом розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (підпункт 5).
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про неможливість Черкаської міської ради, як органу місцевого самоврядування під час дії воєнного стану приймати рішення щодо повторного розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,04 га громадянину ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства з урахуванням висновків суду.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувану, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Крім того, згідно з пунктом 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
На думку суду, протиправним є накладення штрафу на Черкаську міську раду без надання можливості боржнику виконати вищевказане рішення суду після закінчення воєнного стану.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що спірна постанова підлягає скасуванню.
Як визначено частинами першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів, що при прийнята оскаржувана постанова винесена всупереч закону, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2481,00 грн.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 287, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14.07.2022 ВП № 69278463 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Черкаської міської ради судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.
Суддя Сергій ГАРАНЬ