12 серпня 2022 року справа № 580/1928/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 13 грудня 2019 року по день фактичної виплати заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по втраті годувальника, призначену відповідно до Закону України “Про прокуратуру”. Позивач зазначає, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі №580/1078/20, яке набрало законної сили 10.04.2021 відповідач нарахував їй суму заборгованості в розмірі 234873, 29 грн. Однак, вказана заборгованість станом на дату звернення з даним позовом до суду не виплачена. Вважає, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив їй компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 13 грудня 2019 року по день фактичної виплати заборгованості. З вказаних підстав звернувся з адміністративним позовом до суду.
Ухвалою від 25.04.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі №580/1928/22 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати заборгованості з пенсійних виплат за період з 13 грудня 2019 року по 1 травня 2021 року в сумі 234873, 29 грн.;
- стягнення однією сумою з відповідача нарахованої, але не виплаченої заборгованості з пенсії за період з 13 грудня 2019 року по 1 травня 2021 року в сумі 234873, 29 грн;
Ухвалою від 25.04.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та розпочато розгляд справи по суті без виклику учасників справи.
Відповідач правом на подання відзиву на позову заяву не скористався.
Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по втраті годувальника, призначену відповідно до Закону України “Про прокуратуру”, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 07 травня 2009 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.01.2021, яке набрало законної сили 10.03.2021 у справі №580/1078/20, яке набрало законної сили 10.04.2021 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 12.03.2020 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, з урахуванням довідки прокуратури Черкаської області від 28.02.2020 №18/230вих20.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з 13.12.2019 відповідно до статті 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 28.02.2020 №18/230вих20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
19.01.2022 позивач звернулась до відповідача із заявою в якій просила нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Листом від 16.02.2022 №1220-635/Д-03/8-2300/22 відповідач повідомив, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі №580/1075/21 позивачу проведено перерахунок пенсії і внесено судове рішення до Реєстру (щодо суми заборгованості - 234 873, 29 грн). Наразі нараховані суми доплати пенсії не виплачено
У зв'язку з відмовою у виплаті вказаної компенсації, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
В свою чергу, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Статтею 1 Закону №2050-III передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Дія Закону поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Пункти 1, 2 згаданого Порядку №159 відтворюють положення Закону та конкретизують підстави і механізм виплати компенсацій.
Згідно з пунктом 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу (пенсії) проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Приписи пункту 4 Порядку №159 визначають, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 16.02.2022 №1220-635/Д-03/8-2300/22 вбачається, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі №580/1075/21 відповідач здійснив позивачу нарахування доплати до пенсії у сумі 234 873, 29 грн.
Проте, виплату вказаної заборгованості у сумі 234 873, 29 грн відповідач не здійснив.
Належних та допустимих доказів виплати нарахованої заборгованості у сумі 234 873, 29 грн позивач до суду не надав.
Відповідно до ст. 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу зазначеної норми слідує, що виплата компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати здійснюється одночасно із сумою заборгованості.
Відтак, право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №520/34/17 та від 01.04.2021 у справі №120/4555/18-а.
Суд зазначає, що оскільки виплата заборгованості у сумі у сумі 234 873, 29 грн позивачу не здійснена, підстави для виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відсутні.
Таким чином, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача у зв'язку з їх передчасністю.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ