10 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/4215/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.01.2018 при здійсненні перерахунку основного розміру пенсії позивачу з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії позивачу з 01.01.2018 виходячи із розрахунку 83% відповідних сум грошового забезпечення, із урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». За доводами позивача, здійснюючи перерахунок пенсії з 01.01.2018, відповідач протиправно нарахував йому пенсію у розмірі 70% грошового забезпечення з посиланням на статтю 13 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону, що діяла на час перерахунку пенсії, і здійснює виплату пенсії у такому розмірі. Зауважував, що приписи зазначеної статті не повинні застосовуватися до вже призначених пенсій.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).
10.06.2022 відповідач надав відзив на позов, в якому вказує, що пенсію позивачу перераховано виходячи з 70% грошового забезпечення. При цьому, відповідачем враховано вимоги частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», відповідно до якого максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. У спірних відносинах не відбулось звуження змісту та обсягу прав позивача, оскільки розмір пенсії після перерахунку є більшим, аніж був до перерахунку.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивачу призначена пенсія за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що відповідачем не заперечується.
Пенсія позивачу була призначена за вислугу років з 26.08.1990, виходячи з 68% грошового забезпечення, та в подальшому перераховувалася з 01.01.2008 виходячи із 83% грошового забезпечення.
01.04.2018 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, виходячи з її максимального розміру на рівні 70% від грошового забезпечення.
За змістом відзиву відповідача при проведенні перерахунку на підставі поданої уповноваженим органом довідки про новий розмір грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 пенсія позивачу встановлена в розмірі 70%, оскільки це максимальний розмір пенсії, передбачений статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку із законодавчими змінами.
Позивач звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою щодо перерахунку пенсії на рівні раніше встановленого грошового забезпечення, у відповідь на що листом від 11.01.2022 №415-15526/М-02/8-1600/22 повідомив, що під час проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» норми законодавства застосовуються в редакції, яка чинна на момент перерахунку, а саме - станом на 01.01.2018. З 01.05.2014 по даний час чинною є редакція частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення. Тому при проведенні перерахунку починаючи з 01.01.2018 пенсія була встановлена в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Не погодившись з наданою відповіддю, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
09.04.1992 прийнятий Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» №2262-XII, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їх сімей.
Відповідно до статті 13 вказаного Закону пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.
У подальшому, редакція частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.
Так, частина 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону України від 25.03.1996 №103/96-ВР) викладена в такій редакції: «Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів».
Далі частина 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ була змінена Законом України від 04.07.2002 №51-ІV «Про внесення змін до Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (чинний з 31.07.2002) - цифри « 85» замінено цифрами « 90» та загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VІ від 08.07.2011 (надалі - Закон №3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011, внесені зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», змінено у відсотках розмір обчислення пенсії від грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Надалі, Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (надалі - Закон №1166-VІІ), який набрав чинності з 01.05.2014, внесені до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ зміни встановлювали, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Суд зауважує, що Закони №3668-VI та №1166-VII набрали чинності після визнання за позивачем з 2008 права на пенсію з розрахунку 83% розміру грошового забезпечення військовослужбовця та її виплати, виходячи з вказаного розміру.
Отже, зважаючи на те, що орган пенсійного фонду фактично визнав за позивачем право на пенсію за вислугу років з розрахунку 83% розміру грошового забезпечення військовослужбовця, суд вважає незаконним обмеження належної останньому пенсії максимальним розміром 70% грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.01.2018.
Таким чином, дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивачу за вислугу років під час її перерахунку з 01.01.2018 з 83% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено відповідачем.
Обираючи ефективний та належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, керуючись частиною другою статті 9, пунктом 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії позивачу з 83% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 та зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 01.01.2018 у розмірі 83% грошового забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів позову вбачається, що позивачем сплачено за подання позову судовий збір у загальному розмірі 992,40 грн.
Враховуючи висновки суду щодо задоволення позову, наявні підстави для стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судового збору, сплаченого позивачем за подання цього позову.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення відсоткового розміру обчислення пенсії із 83 відсотків до 70 відсотків від грошового забезпечення при здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 83 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та провести відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Петрова