Справа № 420/7630/22
10 серпня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Грекової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства “ОДЕСЬКА ТЕЦ” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства “ОДЕСЬКА ТЕЦ” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 30.12.2021р. №31983/15-32-09-04/05471158.
Ухвалою суду від 16.06.2022р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 28.07.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначав, що вважає податкове повідомлення-рішення від 30.12.2021р. №31983/15-32-09-04/05471158 ГУ ДПС в Одеській області таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства України, є незаконним, необгрунтованим та підлягає скасуванню. Також, позивач вважає, що податковим органом під час проведення перевірки допущені грубі процедурні порушення. Позивач зазначив, що згідно вступної частини акту перевірки зазначено, що початок перевірки відбувся 9-28 год. 17.11.2021р., а насправді, початок перевірки відбувся 22 листопада 2021 року, коли було внесена запис до журналу реєстрації перевірок АТ "Одеська ТЕЦ" Луценком А.В. та ОСОБА_1 . Згідно внесеного запису значиться цитата "№ з/п 36; Фактична перевірка; ГУ ДПС в Одеській області; ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ; 00№000865, 00№000092; 18.11.2021р, 27.11.2021; підписи". Відповідно до акту перевірки №25790/15-32-09-04/ НОМЕР_1 від 29.11.2021р. зазначено, що з направленнями на перевірку була ознайомлена під підпис 17.11.2021р. ОСОБА_3 , а перевірку було проведено з відома головного бухгалтера ОСОБА_4 . При цьому, як вказав позивач, жодній посадовій особі товариства, або уповноваженому на це від АТ "Одеська ТЕЦ" представнику, з боку працівників податкового органу, що з'явились на проведення перевірки, не було пред'явлено ані наказу на проведення перевірки, ані направлення. З приводу зазначення в акті перевірки щодо ознайомлення під підпис 17.11.2021р. ОСОБА_3 з направленнями на проведення перевірки, то вона не є посадовою особою товариства та не була уповноважена від товариства на вчинення таких дій. При цьому, ОСОБА_3 отримала два запити від представників податкового органу 17.11.2021р. №15442/КПР/15-32-09-04-08 від 16.11.2021р. та №15444/КПР/15-32-09-04-05 від 16.11.2021р. Позивач зазначив, що представники податкового органу, ввели в оману ОСОБА_3 і надали копії листів, для зазначення нею там підпису про їх отримання та зазначили, що в іншому документі (який виявився направленням) ОСОБА_3 додатково має поставити власний підпис про отримання відповідних листів №15442/КПР/15-32-09-04-08 від 16.11.2021р. та №15444/КПР/15-32-09-04-05 від 16.11.2021р. Про пред'явлення направлень на проведення перевірки ОСОБА_3 повідомлено не було, не було роз'яснено про те, з яким документом її ознайомлено, та про що свідчить дана дія, не перевірили чи є в ОСОБА_3 відповідні повноваження. Згідно акту перевірки №25790/15-32-09-04/ НОМЕР_1 від 29.11.2021р. зазначено, що перевірку було закінчено 26.11.2021р. о 15-30, для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті, керівнику пропонується прибути до управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС в Одеській області за адресою м. Одеса, Старобазарний сквер, 2, 29 листопада 2021 о 15-45 та вказане, як зазначив позивач, не відповідає дійсності, оскільки представники податкового органу були на товаристві востаннє 25 листопада 2021 року, письмово не запрошували ані генерального директора, ані головного бухгалтера прибути до управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС в Одеській області за адресою м. Одеса, Старобазарний сквер, 2, 29 листопада 2021 о 15-45. Згідно акту перевірки № 25790/15-32-09-04/05471158 від 29.11.2021р. зазначено, що керівник або представник АТ "Одеська ТЕЦ" відмовився від ознайомлення, підпису та отримання акту перевірки та вказане не відповідає дійсності, оскільки ані генеральний директор, ані головний бухгалтер не відмовлялись від підпису у акті перевірки, та від отримання акту перевірки, у зв'язку з тим, що його не було надано представниками податкового органу. Позивач вказав, що згідно наказу на проведення перевірки зазначено термін проведення перевірки з 17.11.2021р. тривалістю 10 діб та представники податкового органу ЛуценкоА.В. та ОСОБА_1 17.11.2021р. прибули на товариство та надали ОСОБА_3 копії листів, описаних вище, після чого покинули товариство, жодних дій пов'язаних з проведенням фактичної перевірки здійснено не було. За таких обставин, позивач вважає, що оскільки перевірка проведена з порушенням процедурних вимог Податкового кодексу України, така перевірка відсутня як юридичний факт, податкове повідомлення-рішення від 30.12.2021р. № 31983/15-32-09-04/05471158, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки №25790/15-32-09-04/ НОМЕР_1 від 29.11.2021р., який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. По суті порушень згідно податкового повідомлення - рішення позивач вказав, що представники податкового органу згідно акту фактичної перевірки обмежились лише описом факту придбання та списання АТ "Одеська ТЕЦ" пального, не встановивши факт його зберігання, місце зберігання, обставини використання, наявні на час перевірки залишки та порядок його використання. Первинні документи, підтверджуючі придбання пального та його списання не можуть бути достатнім доказом зберігання такого пального товариством в розумінні ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та п. 14.1.6 ПК України. Податковий орган помилково ототожнив поняття "придбання пального" зі "зберіганням пального" та відповідно АТ "Одеська ТЕЦ", як зазначив позивач, не було вчинено податкового правопорушення, оскільки відсутній факт зберігання пального в місцях зберігання, стаціонарних резервуарах або ємностях, а лише податковим органом констатовано факт його придбання та списання у минулі періоди, а не під час перевірки.
Представник відповідача заперечував проти задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 04.07.2022р. Так, представник відповідача зазначав, що ГУ ДПС в Одеській області на підставі наказу №8257-п від 16.11.2021р. проведено фактичну перевірку АТ «Одеська ТЕЦ» (код ЄДРПОУ 05471158), адреса господарської одиниці: м. Одеса, вул. Церковна, буд. 29 та зазначений наказ прийнятий у відповідності до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податковго кодексу України. Водночас, норма пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача, що узгоджується з практикою КАС у складі ВС по справі №815/1978/18 від 10 квітня 2020 року. Відповідач зазначив, що відповідно до умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, передбачених законодавством, посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області (головними державними ревізор-інспекторами Ворніковою Юлією Володимирівною, ОСОБА_2 ) пред'явлені направлення на перевірку (від 26.05.2021 року №15567, 15568) та вручено копію наказу від 16.11.2021 року №8257-п посадовій особі позивача. Після ознайомлення з наказом та направленнями, посадова особа АТ «Одеська ТЕЦ» ОСОБА_3 розписалась у зазначених направленнях та було розпочато фактичну перевірку. Посилання позивача на те, що зазначена особа не є посадовою особою підприємства та що їм не було вручено наказ та направлення, не відповідає дійсності. 17.11.2021р. начальнику сектора документообігу АТ«Одеська ТЕЦ» Стефанюк І.Ю., яка відповідно до звіту 1-ДФ працює на підприємстві, посадовими особами контролюючого органу були пред'явлені службові посвідчення, направлення на проведення перевірки та копія наказу, про що свідчать підписи у направленнях зазначеної особи, а на наказі наявна відмітка щодо отримання АТ «Одеська ТЕЦ» копії наказу із вхідним номером №22/713 від 17.11.2021 р. Окрім того, підприємством надіслані листи до контролюючого органу від 24.11.2021 р. №03/01-1616 та від 22.11.2021 р. №03/01-1520, №03/01-1523 щодо надання документів та пояснень пов'язаних із предметом перевірки, підписані головним бухгалтером Волковою Л.П. та генеральним директором Донченко І.С. Відповідач вказав, що за результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки від 29.11.2021р. №25790/15-32-09-04/05471158 та встановлено порушення: ст.15 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Так, перевіркою встановлено, що згідно наданих АТ«Одеська ТЕЦ» документів встановлено, що підприємством укладено договір поставки пропану-бутану від 01.02.2021р. №41 між постачальником ТОВ ФІРМА «КРІОГЕНСЕРВІС» (21543199) та покупцем АТ «Одеська ТЕЦ» та відповідно до договору 10 березня 2021 року підприємству здійснено поставку пропану-бутану у кількості 15 балонів за адресою: м.Одеса, вул. Церковна, буд.29. Разом із тим, до перевірки надані акти на списання матеріалів (пропану-бутану) підприємства, відповідно до яких АТ «Одеська ТЕЦ» було здійснено зберігання пропану- бутану, про що свідчить його поступове використання. Таким чином, як вказав відповідач, АТ «Одеська ТЕЦ» 10.03.2021р. отримано скрапленого газу (бутану або суміш бутану з пропаном) загальним об'ємом 315 кг (570 літрів, призведених до температури 15° С) та в період з 10.03.2021р. по 17.10.2021 р. здійснювалось зберігання та використання зазначеної продукції у період відсутності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). У свою чергу, відповідач зазначив, що зроблений позивачем висновок щодо отримання ліцензії тільки для стаціонарних резервуарів або ємностей на підставі аналізу ч.38. ст.15 Закону №481, а саме документів, які необхідно надати разом з заявою для отримання ліцензії, не є доречним, так як відповідно до положень ч.43 ст. 15 Закону №481, суб'єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб'єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
06.07.2022р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач, посилаючись на практику Верховного Суду зазначив, що у відповідача, на думку позивача, не було ні правової, ні формальної підстави на проведення перевірки. Поряд з цим, ОСОБА_3 не є посадовою особою товариства та її не було уповноважено від товариства на отримання направлення на перевірку та інших документів щодо податкової перевірки, той факт, що вона є працівником товариства не свідчить про те, що вона є посадовою особою. Також, позивач вказала, що враховуючи правовий висновок відповідно до постанови Верховного Суду від 31.05.2022р. №540/4291/20, АТ «Одеська ТЕЦ» не здійснювала діяльність, яка б підпадала під визначення поняття «зберігання пального», що підпадала б під вимоги її ліцензування відповідно до Закону №481/95-ВР, тому не мала обов'язку отримувати ліцензію на право зберігання пального.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
Наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 16.11.2021р. №8257-п «Про проведення фактичної перевірки АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ», на підставі п.п. 19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.19-1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України призначено фактичну перевірку АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» за адресою м.Одеса, вул.Церковна 29, з 17.11.2021р. тривалістю 10 діб; перевіряємий період з 01.01.2022р. по дату фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв (а.с.59-60).
У період з 17 листопада 2021 року по 26 листопада 2021року Головним управлінням ДПС в Одеській області, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 16.11.2021р. №8257-п, направлень на перевірку від 16.11.2022р. (а.с.65-66 т.1) проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального, за результатами якої складено акт перевірки від 29.11.2021р. №25790/15-32-09-04/05471158 (а.с.70-74 т.1).
Під час перевірки встановлено, що між АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» та ТОВ ФІРМА «КРІОГЕНСЕРВІС» укладено договір поставки пропану -бутану від 01.02.2021р. №41 та відповідно до вищезазначеного договору 10 березня 2021 року підприємству здійснено поставку пропану -бутану у кількості 15 балонів за адресою: м.Одеса, вул. Церковна, 29. Також, відповідно до даних системи «Єдине вікно подання електронної звітності», ТОВФІРМА «КРІОГЕНСЕРВІС» зареєстровано акцизну накладну форми «П» від 10.03.2021р. №76 в якій зазначений код операції « 3» та напрямок використання пального « 0», згідно з якою відвантажено транспортним засобом із номером державної реєстрації НОМЕР_2 , 315 кг (570 літрів, приведених до температури 15є С) скрапленого газу (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» за адресою місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб'єкт господарювання неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки. Разом з тим, до перевірки надані акти на списання матеріалів (пропану-бутану підприємства від 31.08.2021р. №1, від 31.05.2021р. №2, від 31.08.2021р. №3, від 30.07.2021р. №4, від 30.04.2021р. №5, від 30.09.2021р. №6, від 31.03.2021р. №7, від 30.06.2021р. №8, від 30.07.2021р. №10, від 30.09.2021р. №11, від 31.03.2021р. №12, від 31.05.2021р. №13, вд 31.05.2021р. №14, від 30.09.2021р. №15, від 30.07.2021р. №16, які свідчать про зберігання та поступове використання балонів з пропаном-бутаном у період з 10.03.2021р. по 17.10.2021р. Таким чином, АТ«ОДЕСЬКА ТЕЦ» 10.03.2021р. отримано скрапленого газу (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази загальним об'ємом 315 кг (570 літрів, приведених до температури 15є С) та у період з 10.03.2021р. по 17.10.2021р. здійснювалось зберігання та використання зазначеної продукції у період відсутності ліцензії на право зберігання пального. Враховуючи вищевикладене підприємством не дотримано термінів отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), чим порушено ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Визначальним є факт надходження пального у місце зберігання, незалежно від часу такого зберігання та подальшої участі такого отриманого пального (списання, витрачання).
На підставі висновків акту від 29.11.2021р. №25790/15-32-09-04/05471158 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення -рішення від 30.12.2021р. №31983/15-32-09-04/05471158, яким застосовано до АТ “ОДЕСЬКА ТЕЦ” штрафні санкції у розмірі 500 000,00грн.(а.с.17 т.1).
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно положень п.80.1 та п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
При цьому, суд зазначає, що норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК передбачає дві самостійні підстави для проведення фактичної перевірки на підставі цього підпункту: - наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
При встановленні в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки конкретна з них не обов'язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що ГУ ДПС не дотрималося вимог пункту 81.1 статті 81 ПК, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.
Відповідно до положень п. 81.1. ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Як вбачається з направлень на перевірку від 16.11.2021р. вищевказані направлення вручено ОСОБА_3 , нач. сектору документообігу, яка згідно повідомлення про прийняття працівника на роботу від 01.03.2019р. працевлаштована АТ «Одеська ТЕЦ» (а.с.63 т.1). Поряд з цим, перевірка проведена за участю головного бухгалтера ОСОБА_4 .
Поряд з цим, згідно відмітки АТ «Одеська ТЕЦ» на наказі про проведення фактичної перевірки від 16.11.2021р., представник товариства отримав вказаний наказ 17.11.2021р. (а.с.59-60 т.1).
Щодо посилання представника позивача про введення в оману ОСОБА_3 стосовно документів, що підписувались вказаною особою, суд зазначає, що вказані обставини не підтверджені будь - якими доказами.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.
Відповідно до положень ч.1 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Частиною 8 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Згідно із ч.10 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.
Поряд з цим, ч.21 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.
Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання,які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі надання послуг із зберігання пального іншим суб'єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 15 цього Закону, - 500000 гривень.
Як встановлено перевіряючими під час фактичної перевірки та підтверджено матеріалами справи, між АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» та ТОВ ФІРМА «КРІОГЕНСЕРВІС» укладено договір поставки пропану-бутану від 01.02.2021р. №41, згідно п.11. якого постачальник зобов'язується передати у власність пропан -бутан (50л/21кг), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар у порядку та на умовах, передбачених договором (а.с.122-124 т.1).
Поставка пропану-бутану на адресу позивача підтверджується видатковою накладною №1358 від 10.03.2021р.; товарно-транспортною накладною від 10 березня 2021 року №Р1358, прибутковим ордером від 10.03.2021р. №139, матеріальними звітами з 01.03.2021р. по 19.11.2021. (турбінне, котельне відлуння, хімічний цех), звітом по руху ТМЦ (50л) (а.с.128-132 т.1).
Також, згідно зареєстрованої ТОВ ФІРМА «КРІОГЕНСЕРВІС» акцизної накладної форми «П» від 10.03.2021р. №76 відвантажено транспортним засобом із номером державної реєстрації НОМЕР_2 , 315 кг (570 літрів, приведених до температури 15є С) скрапленого газу (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» із відміткою «за адресою місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб'єкт господарювання неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.» .
Разом з тим, до перевірки надані акти на списання матеріалів (пропану-бутану) підприємства від 31.08.2021р. №1, від 31.05.2021р. №2, від 31.08.2021р. №3, від 30.07.2021р. №4, від 30.04.2021р. №5, від 30.09.2021р. №6, від 31.03.2021р. №7, від 30.06.2021р. №8, від 30.07.2021р. №10, від 30.09.2021р. №11, від 31.03.2021р. №12, від 31.05.2021р. №13, вд 31.05.2021р. №14, від 30.09.2021р. №15, від 30.07.2021р. №16, згідно яких, перевіряючі прийшли до висновку про зберігання та поступове використання балонів з пропаном -бутаном у період з 10.03.2021р. по 17.10.2021р. (а.с.107-127 т.2).
Згідно положень п.п. 4.1.6., 4.1.6-1 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України визначено,що акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом: а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу; в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;
ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару; акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для: а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України); б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України; в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу. Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі. Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб'єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним. Не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки; паливний бак транспортного засобу;
Відповідно до положень п.14.1.212 не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Відповідно до положень п.п.14.1.224., 14.1.224-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу; розпорядник акцизного складу пересувного - суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий; ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу. При переході від одного суб'єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.
Системний аналіз наведених норм Податкового кодексу України та Закону №481 у їх взаємозв'язку дають підстави для формулювання такого правового висновку. Зберігання пального нерозривно пов'язане із наявністю у суб'єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб'єкта господарювання обов'язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб'єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов'язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб'єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб'єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб'єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб'єкт не має обов'язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.
Таким чином, для оцінки наявності в діях суб'єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з'ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об'єктивну та суб'єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб'єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.
Аналогічного висновку Верховний Суду прийшов в постанові від 09 червня 2022 року по справі № 200/11093/20-а
Разом з тим, як вбачається з акту перевірки та доданих до позовної заяви документів, контролюючим органом встановлено факт придбання позивачем пального для потреб власного споживання. Однак, під час проведення фактичної перевірки перевіряючими не було встановлено факт та місце зберігання пального.
Поряд з цим, згідно положення п. 86.5. ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
Як вбачається з акту перевірки від 29.11.2021р., перевіряючими було зазначено у вказаному акті, що керівник або представник АТ «Одеська ТЕЦ» відмовились від ознайомлення, підпису та отримання акту перевірки(а.с.74).
При цьому, перевіряючими Головного управління ДПС в Одеській області, всупереч вимогам положення ст. 86 Податкового кодексу України не складено акт відмови платника податків, його законних представників від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу, що засвідчує факт такої відмови.
Враховуючи викладене та те, що контролюючим органом не встановлено факт здійснення діяльності позивача зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, суд прийшов до висновку про необгрунтованість прийняття податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 30.12.2021р. №31983/15-32-09-04/05471158 та наявності підстав для його скасування.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 р.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору у розмірі 7500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Акціонерного товариства «ОДЕСЬКА ТЕЦ» -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 30.12.2021р. №31983/15-32-09-04/05471158.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, м.Одеса, вул. Семінарська 5) на користь Акціонерного товариства «ОДЕСЬКА ТЕЦ» (код ЄДРПОУ 05471158, м.Одеса, вул.Церковна,29) судовий збір у розмірі 7500,00 (сім тисяч п'ятсот гривень ).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 12.08.2022р.
Суддя К.О. Танцюра