іменем України
Справа № 285/5351/21
провадження у справі № 2/0285/66/22
10 серпня 2022 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.,
за участі секретаря судового засідання Валінкевич І.І.,
сторони у справі: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс", представники позивача - Коваленко Т.А., Юхименко Ю.Ю.
відповідач - ОСОБА_1 , представник відповідача - Купець Б.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив :
12.10.2021 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс"( надалі ТОВ “ФК”Онлайн Фінанс") звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив постановити рішення суду, яким стягнути на користь товариства з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №555766073 від 19.12.2019 року у розмірі 14531,70 грн та судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що 19.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Манівео Швидка Фінансова Допомога” (надалі - первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 555766073 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов Кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 4900,00 грн строком на 7 днів зі сплатою 0,01% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту. Первісний кредитор свої зобов”язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит, що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 19.12.2019 року. В свою чергу позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені терміни та виконати інші зобов'язання згідно умов кредитування.
28.11.2018 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таліон Плюс” (надалі - ТОВ “Таліон Плюс”) було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ “Таліон Плюс” перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 555766073 від 19.12.2019 року.
В подальшому 05.08.2020 року між ТОВ “Таліон Плюс” та ТОВ “ФК” Онлайн Фінанс” було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 12116,70 грн.
31.08.2020 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про усунення порушень виконання зобов'язань щодо сплати заборгованості за кредитним договором, однак в добровільному порядку така заборгованість не сплачена. Тому відбулося звернення до суду із даними позовними вимогами.
21.10.2021 року, після виконання вимог ст. 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
31.03.2022 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог за їх необгрунтованістю та безпідставністю. В обгрунтування відзиву вказав, що у позивача відсутнє право вимоги до нього, оскільки договір факторингу між позивачем та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено 28.11.2018 року, а кредитний договір лише 19.12.2019 року. Також посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази підписання ним кредитного договору та відповідно надання кредитних коштів і користування ними.
За клопотанням представника відповідача 07.06.2022 року судом зобов“язано позивача надати оригінали доказів, долучених до позовної заяви.
19.07.2022 рокуна виконання протокольної ухвали суду від 07.06.2022 року від позивача надійшла заява щодо надання оригіналів електронних доказів.
У судове засідання представник позивача не прибув, матеріали справи містять письмові заяви про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Суд, доповівши позовні вимоги, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи встановлено, що 19.12.2019 року між ТОВ « Манівео Швидка Грошова Допомога” та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір № 555766073 (надалі - кредитний договір), за яким первісний кредитор зобов'язався надати кредит без конкретної споживчої мети на суму 4900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом /а.с.10-12,13/.
Згідно розділу 4 вказаний кредитний договір укладено в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається у відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором має юридичну силу власноручного підпису.
За наданою позивачем випискою з особового рахунку заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 05.08.2020 року становить 14531,70 грн., з яких: прострочене тіло - 4888,43 грн, прострочені відсотки - 7228,27 грн, пеня, штрафи - 2415,00 грн. /а.с.14/.
Разом з цим, судом встановлено, що 28.11.2018 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таліон Плюс” (надалі - ТОВ “Таліон Плюс”) було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого Клієнт ( первісний кредитор ) зобов'язався відступити фактору ( ТОВ “Таліон Плюс” ) права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти /а.с.74-77/.
В подальшому, 05.08.2020 року між ТОВ “Таліон Плюс” та ТОВ “ФК” Онлайн Фінанс” було укладено Договір факторингу № 05/0820-01,за яким до позивача перейшло права вимог, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги/а.с.33-38/.
Представник позивача у позовній заяві в обгрунтування вимог посилається на те, що згідно до вище вказаних договорів кредиту та факторингу до нього перейшло право вимоги зокрема до відповідача ОСОБА_1 .
Так, згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно ст.ст.509,510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до ст.ст.512,513,514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, твердження відповідача у своєму відзиві щодо відсутності будь-яких доказів, що саме нею підписано вказаний договір позики за допомогою електронного цифрового підпису спростовуються наступним.
У відповідності до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За приписами п.п.6,12 ч.1 ст.3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Пунктом 12 ст.11 Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За приписами ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що вказаний кредитний договір укладено в електронній формі на умовах оферти на укладення електронного Договору № 555766073, що акцептована відповідачем 19.12.2019 року, шляхом підписання електронним підписом відповідача вчиненим одноразовим ідентифікатором /а.с. 16-29/.
Таким чином, генерація і надсилання одноразового ідентифікатора, використаного для підписання заявки та укладення договору, проведено вищезазначеним методом на підставі п.6 і 12 ч.1 ст.3, ст.12, ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», ч.1 ст.205 Цивільного Кодексу України.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на отримання грошових коштів в кредит від 19.12.2019 року на сайті, з веденням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, було перераховано грошові кошти в сумі 4900,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.12.2019 року /а.с.29/.
Вище вказані обставини та докази спростовують посилання відповідача на те, що матеріали справи не містять доказів підписання ним кредитного договору та отримання ним кредитних коштів.
Разом з тим судом встановлено, що на момент укладення договору відступлення права вимоги від 28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ “Таліон Плюс” кредитного договору № 555766073 від 19.12.2019 року ще не існувало. Включення відповідача ОСОБА_1 до реєстру боржників відповідно до договорів відступлення права вимоги від 28.11.2018 року та в подальшому 05.08.2020 року є безпідставним.
Також судом піддається сумніву довідка № 17/07 від 02.07.2021 року ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога"/а.с.32/ про те, що 04.03.2020 року було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором № 555766073 від 19.12.2019 року ТОВ "Таліон Плюс", оскільки матеріали справи не містять доказу про таке, зокрема відповідного реєстру боржників.
Таким чином належних доказів, які б свідчили, що до позивача ТОВ “ФК”Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 19.12.2019 року, позивачем не надано та судом не встановлено.
За правилами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин оскільки позивачем не доведено факт порушення прав позивача щодо повернення позичених коштів відповідачем , суд позбавлений можливості впевнитись у законності права вимоги позивача до відповідача, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно вимог ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Оскільки в позові відмовлено повністю, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст.4, 76 - 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 555766073 від 19.12.2019 року у розмірі 14 531,70 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування або ім"я сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" ( ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження - м. Київ, вул. Хоткевича Гната, 12, офіс 177) ;
відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1 ).
Дата складення повного судового рішення - 12.08.2022 року.
Суддя А.В.Михайловська