Справа №295/4811/22
Категорія 384
1-кп/295/736/22
12.08.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження №62022240020000068 від 19.04.2022 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Білка Червоноармійського району Житомирської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-11.04.2022 Житомирським районним судом Житомирської області за ч.1 ст.190 КК України на 240 годин громадських робіт
по обвинуваченню за ч.4 ст.405 КК України
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_7
24.02.2022 Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової й мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації на території України.
У зв'язку з цим, 24.02.2022 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 46 солдата ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації та в цей же день наказом командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу указаної військової частини, поставлений на усі види забезпечення та призначено на посаду кулеметника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти.
Указом президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 26.03.2022 строком на 30 діб.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України (далі - Статут), окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних вчинків, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).
Згідно ст. 28 Статуту єдиноначальність є одним із принципів будівництва та керівництва Збройними Силами України й полягає у наділенні командира (начальника) усією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за усі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази, забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи з всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів та Статутів Збройних Сил України.
Статтею 29 Статуту передбачено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
Відповідно до вимог ст. 30 Статуту начальник має право віддавати підлеглому накази та зобов'язаний перевіряти їх виконання.
Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, та ставитись до нього з повагою.
Згідно ст. 31 Статуту, окрім іншого, начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі й тимчасово, є прямими начальниками цих військовослужбовців.
Статтею 50 Статуту передбачено, окрім іншого, що відносини між військовослужбовцями повинні ґрунтуватися на взаємній повазі, та у питаннях служби вони звертаються один до одного на «Ви».
Відповідно до вимог ст. 101 Статуту, окрім іншого, заступник командира батальйону у воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, успішне виконання батальйоном бойових завдань, за бойову підготовку, військову дисципліну та внутрішній порядок у батальйоні. Заступник командира батальйону є прямим начальником усього особового складу батальйону.
Згідно ст. 106 Статуту заступник командира батальйону зобов'язаний, окрім іншого, знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону, постійно вести з ними індивідуально-виховну роботу та роботу підвищення рівня їх підготовки за спеціальністю, підтримувати внутрішній порядок і військову дисципліну в підрозділах батальйону.
Згідно ст.ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України кулеметник 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
03.03.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №4 підполковника ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу указаної військової частини, поставлено на усі види забезпечення та призначено на посаду заступника командира.
Станом на 19.04.2022 заступник командира військової частини НОМЕР_1 підолковник ОСОБА_6 на підставі ст.ст.28-31,105-106 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України за своїм службовим становищем був прямим начальником стосовно кулеметника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 , у зв'язку з чим мав право віддавати накази, а солдат ОСОБА_4 був зобов'язаний беззастережно їх виконувати.
19.04.2022 близько 11 години солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації, військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду кулеметника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, перебуваючи на ділянці місцевості - внутрішньому дворі адміністративної будівлі військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , під час виконання обов'язків військової служби, першим розпочав словесну суперечку з одним із військовослужбовців вказаної військової частини, при цьому, поводив себе агресивно, вживав нецензурні вислови, розмахував руками в різні сторони, а також систематично звертався до такого військовослужбовця на «ти».
У зв'язку з цим, підполковник ОСОБА_6 , обіймаючи посаду заступника командира військової частини НОМЕР_1 , та будучи за своїм службовим становищем прямим начальником стосовно солдата ОСОБА_4 , а також відповідальним за дотримання вимог військової дисципліни, перебуваючи поряд із останнім, прийняв рішення відреагувати на порушення підлеглим солдатом ОСОБА_4 дисципліни, після чого, надав усний наказ солдату ОСОБА_4 заспокоїтись, припинити агресивне поводження, у подальшому під час спілкування з начальниками за службовим становищем завжди дотримуватися вимог Статутів Збройних Сил України та зробити 2 кроки назад.
Одна, в цей час та місці, діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою приниження честі та гідності підполковника ОСОБА_6 , у зв'язку із виконанням ним обов'язків із військової служби, який, будучи за своїм службовим становищем прямим начальником стосовно солдата ОСОБА_4 та відреагував на порушення останнім вимог військової дисципліни, надавши йому усний наказ про припинення такого порушення, солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс один удар відкритою долонею правої руки, на якій знаходилась тактична рукавиця з пластмасовими вставками, у передню ліву ділянку обличчя та передню ліву ділянку шиї підполковника ОСОБА_6 , внаслідок чого, останній відчув фізичний біль та отримав тілесні ушкодження у вигляді саден на обличчі та шиї, та водночас лівою рукою штовхнув в груди підполковника ОСОБА_6 , заподіявши фізичний біль, після чого його протиправні дії були припинені іншими військовослужбовцями.
Своїми умисними діями, що виразились у заподіянні тілесних ушкоджень начальнику у зв'язку з виконанням ним обов'язків із військової служби, вчиненими в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 405 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю за обставин викладених в обвинуваченні, пояснив, що як військовослужбовець вивчав військові статути. Дійсно, 19.04.2022 між ним та лейтенантом ОСОБА_8 був конфлікт, з приводу приїзду до нього напередодні цивільної дружини, в ході якого вживав нецензурну лексику, звертався на «ти». При цьому були присутні інші військовослужбовці. Прийшов заступник командира ОСОБА_6 , давав наказ відійти та припинити конфлікт. Дійсно поводив себе неправильно, його завели в кабінет, де продовжував «бунтувати», скаржився на болі в серці. Потім почув, що його хочуть завести в психлікарню, це не сподобалось. Коли приїхав автомобіль, вийшли на вулицю, підходив до потерпілого впритул, на що той двічі зробив зауваження, сказав відійти два кроки назад. Був збуджений, тому вдарив правою рукою, яка була одягнена у військову перчатку, в область обличчя та шиї заступника командира, а потім ще штовхнув лівою рукою в груди. Після цих подій його завели до начмеда, дали ліки від серця, поміряли тиск. У вчиненому розкаявся, шкодує про вчинене, просив вибачення у потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що він є заступником командира військової частини НОМЕР_1 . Близько 11 години 19.04.2022 зайшов в приміщення за адресою АДРЕСА_3 , де дислокується підрозділ частини. На першому поверсі почув розмову на підвищених тонах, підійшовши, побачив та з'ясував, що між обвинуваченим, лейтенантом ОСОБА_8 , старшиною Веселовським відбувається словесний конфлікт з приводу невиконання солдатом ОСОБА_4 розпорядку дня. Зробив зауваження, щоб суперечка припинилася, розвів учасників по різні боки. ОСОБА_4 завів в кімнату, де останній продовжував вести себе агресивно, просив його заспокоїтися. На шум прийшов начмед частини Гонгальський, до якого обвинувачений став також пред'являти якість претензії, потім скаржився на біль у серці, тому запропонував завести обвинуваченого в мед заклад. Потім військовослужбовці, які там були присутні вийшли на вулицю. ОСОБА_4 попросив закурити цигарки, дали, запалив, став підходити впритул до нього, вів себе зневажливо. Сказав обвинуваченому відійти від нього на два кроки назад. Після цього ОСОБА_4 наніс йому своєю правою рукою, яка була одягнена в тактичну перчатку, удар в область обличчя та шиї. Він перехопив його руку, але ОСОБА_4 вже лівою рукою штовхнув його в груди. Коли між ними став майор ОСОБА_9 , конфлікт припинився. Обвинуваченого завели в автомобіль, який викликали раніше, а інші присутні військовослужбовці повідомили, що в нього на обличчі є тілесні ушкодження після нанесеного удару обвинуваченим.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, не оспорює їх, його позиція є добровільною, а тому суд відповідно до ст.349КПК України за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз'яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.
Призначаючи обвинувачену ОСОБА_4 покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст.65КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому. Ці обставини суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Крім того суд враховує, що ОСОБА_4 має молодий вік, цивільну дружину, яка з його слів вагітна, за місцем реєстрації характеризується посередньо, за місцем служби - негативно, до адміністративної відповідальності не притягувався, дає критичну оцінку своїм діям, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває. Відповідно висновку амбулаторної комплексної судово-психологічно-психіатричної експертизи №133-2022 від 17.05.2022 на час вчинення інкримінованого йому злочину виявляв клінічні ознаки органічного розладу особистості змішаного (гіпоксичного, посттравматичного) ґенезу, стан декомпенсації. Даний діагноз відповідає шифру F 07.8 МКХ-10. Однак вищевказані зміни зі сторони психіки у ОСОБА_4 не належать до тяжкого психічного розладу, знаходяться в межах розладу особистості. Даний розлад не позбавляв здатності усвідомлювати свої дії, проте обмежував його здатність повною мірою керувати ними. В даний час виявляє клінічні ознаки органічного розладу особистості змішаного ґенезу, стан компенсації. Однак вказані зміни зі сторони психіки не досягають ступеню психічного захворювання, знаходяться в межах розладу особистості. На даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 по своєму психічному стану не потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру.
З урахуванням пом'якшуючих обставин покарання та наведених мотивів, суд вважає при призначенні ОСОБА_4 покарання застосувати ст.69КК України і призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленою санкцією ч.4 ст.405 КК України у виді позбавлення волі.
Також суд враховує, що ОСОБА_4 будучи засудженим за вчинення умисного кримінального правопорушення, вчинив новий умисний тяжкий злочин, не відбувши призначене судом покарання, що свідчить про те, що він належних висновків для себе не зробив та вперто не бажає стати на шлях виправлення.
Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе в умовах ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів з частковим приєднанням відповідно до ст.71КК України невідбутого покарання за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 11.04.2022 року.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні. Цивільного позову до обвинуваченого не заявлено.
Керуючись ст.ст. 371, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.405 КК України і призначити йому покарання за цим законом із застосуванням ст.69 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.
Відповідно ст.ст.71,72 КК України до призначеного ОСОБА_4 покарання приєднати частково невідбуте ним покарання за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 11.04.2022 року та призначити остаточне покарання - 2 (два) роки 2 (два) дні позбавлення волі.
Строк відбуття ОСОБА_4 покарання рахувати з часу затримання після набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1