Справа №295/9132/20
Категорія 94
1-кп/295/437/22
12.08.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження №12020060020001998 від 01.05.2020 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в порядку ст.89 КК України
по обвинуваченню за ч.2 ст.186 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Березівка Володарськ-Волинського району Житомирської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-17.06.2021 Богунським районним судом м.Житомира за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70, 75, 76 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
-08.10.2021 Богунським районним судом м.Житомира за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.4 ст.70, 75, 76 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;
- 26.01.2022 Корольовським районним судом м.Житомира за ч.1 ст.190, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70, 75, 76 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 8 місяців.
по обвинуваченню за ч.2 ст.186КК України
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Холон Ізраїль, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого в порядку ст.89 КК України
по обвинуваченню за ч.2 ст.186КК України
з участю учасників кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
потерпілого ОСОБА_11
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13
30.04.2020, приблизно о 00 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 перебували неподалік будинку АДРЕСА_4 , де помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_11 , який рухався поблизу зазначеного будинку.
В цей день, час, місці, та за вказаних обставин у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник раптовий спільний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення будь-якого майна, яке належить ОСОБА_11 , поєднаного із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я останнього, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи за мовчазною згодою, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , підійшли до ОСОБА_11 , та з метою створення сприятливих умов для реалізації спільного злочинного умислу, вступили з ним в словесний конфлікт, та переконавшись у сприятливій обстановці, переслідуючи спільний корисливий мотив, діючи за мовчазною змовою, ОСОБА_4 наніс кулаком правої руки декілька ударів по обличчю ОСОБА_11 , після чого спільно із ОСОБА_5 повалили ОСОБА_11 на землю, де продовжили наносити тілесні ушкодження, завдавши таким чином потерпілому фізичного болю та обмеживши волю останнього до опору, потім ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почали обшукувати внутрішні кишені одягу ОСОБА_11 , та ОСОБА_5 із лівої кишені штанів потерпілого дістав мобільний телефон марки «Хaiomi» модель «Note 5».
Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення злочину залишили та в подальшому розпорядилися викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на суму 3029 гривень 68 копійок.
Крім цього, 20.05.2020, приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 перебували неподалік будинку АДРЕСА_5 , де помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_14 , який рухався поблизу зазначеного будинку.
В цей день, час, місці, та за вказаних обставин у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник раптовий спільний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення будь-якого майна, яке належить ОСОБА_14 , поєднаного із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я останнього, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи за мовчазною згодою, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , підійшли до ОСОБА_14 , та з метою створення сприятливих умов для реалізації спільного злочинного умислу, вступили з ним в словесний конфлікт, та переконавшись у сприятливій обстановці, переслідуючи спільний корисливий мотив, діючи за мовчазною змовою, почали вимагати в останнього навушники, однак від потерпілого отримали відмову. З метою подолання волі та можливого опору потерпілого, ОСОБА_4 наніс потерпілому ОСОБА_14 декілька ударів долонями рук по обличчю та один удар головою по переносиці. Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 почали вимагати у потерпілого показати вміст його сумки, однак їм було відмовлено, та ОСОБА_6 наніс потерпілому один удар ногою по спині.
Продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу на відкрите викрадення будь-якого майна ОСОБА_14 , поєднаного із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я останнього, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 почали обшукувати кишені одягу потерпілого та ОСОБА_6 із кишені штанів потерпілого дістав грошові кошти.
Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення злочину залишили та в подальшому розпорядилися викраденим на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 2000 грн.
Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаними із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаними із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.
Своїми умисними діями, що виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаними із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю за обставин викладених в обвинуваченні, пояснив, що всіх подробиць не пам'ятає, але ствердив, що разом із знайомим ОСОБА_5 в нічний час прогулювалися по майдану Перемоги в м.Житомирі, йшли через один з дворів, де зустріли незнайомого чоловіка ( ОСОБА_11 ). Він першим зачепив незнайомця та спровокував з ним спочатку словесний конфлікт, а потім і бійку, нанісши першим декілька ударів рукою в обличчя. Потім разом із ОСОБА_15 повалили потерпілого на землю, стали обшукувати кишені одягу останнього. В одній з кишень штанів потерпілого ОСОБА_15 знайшов мобільний телефон, який забрав, після чого побігли з місця злочину. Через деякий час вже разом із знайомим ОСОБА_6 також вночі гуляли по місту, були на площі Перемоги. Бачили як пройшов незнайомий чоловік (потерпілий ОСОБА_14 ) та в нього були навушники. Підійшли до нього, щось запитали, почалася словесна перепалка, стали вимагати, щоб віддав їм навушники, які побачили в його руках. Але чоловік не бажав їх віддавати. Тоді він наніс удар рукою в обличчя незнайомця, став вимагати показати вміст сумки, яка була із потерпілим, але той знову відмовив. Тоді ОСОБА_6 вдарив незнайомця. Потім стали обшукувати кишені одягу потерпілого, де знайшли гроші готівкою, десь 2000грн, які забрали собі та втекли. Викрадені гроші витратили на пиво, на свої якісь інші потреби, точно на що вже не пам'ятає. У вчиненому розкаявся, шкодує, що так вчинив, в судовому засіданні просив вибачення у потерпілого ОСОБА_11 ..
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю за обставин викладених в обвинувальному акті. Дав показання про те, що всього, що сталося вже точно не пам'ятає. Але підтвердив, що вночі 30.04.2020 дійсно разом із знайомим ОСОБА_4 пограбували незнайомого чоловіка, який ішов по вулиці. Спочатку ОСОБА_4 розпочав словесний конфлікт з чоловіком, а потім і вдарив. Він також наносив удари руками потерпілому по обличчю. Потім повалили потерпілого на землю, обшукали та викрали з кишені одягу мобільний телефон «Ксіомі» та втекли. У вчиненому розкаявся.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю за обставин викладених в обвинуваченні. Ствердив, що дійсно із товаришем ОСОБА_4 вночі прогулювалися по місту. Біля зупинки зустріли незнайомого чоловіка, пішли з ним за готель, що недалеко там знаходився, розпочали словесний конфлікт. Потім потерпілого збив з ніг ОСОБА_16 , продовжили наносити удари, він особисто бив по спині, обшукував кишені одягу потерпілого та забрав з кишені значну суму грошей. У вчиненому розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_11 пояснив, що в ніч на 30.04.2020 йшов до товариша. Біля площі Перемоги в Житомирі зустрів двох незнайомих хлопчаків, які стали вимагати від нього, щоб дав їм свій мобільний телефон, на що відмовив. Після цього отримав удар в обличчя, став відходити, хлопці йшли на нього, один з нападників обігнав його, наносив удари. Коли він нагнувся хлопці його штовхнули на землю, він впав. Коли все стихло, помітив, що в нього зник мобільний телефон. Згодом, під час досудового розслідування телефон йому повернули працівники поліції.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачені визнали фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, не оспорюють їх, їх позиція є добровільною, а тому суд відповідно до ст.349КПК України за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз'яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст.65КК України, та враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які згідно з ст.12КК України відносяться до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав, розкаявся, злочини вчинив будучи неповнолітнім. Ці обставини суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.
Крім того суд враховує інформацію, що характеризує обвинуваченого викладену в досудовій доповіді фахівця сектору ювенальної пробації м.Житомира, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем навчання - посередньо, проживає з бабусею, його батьки позбавлені батьківських прав, раніше притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, не працює, дає критичну оцінку своїм діям, ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній та він не становить небезпеки для суспільства. На думку органу пробації перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а також суд враховує, думку потерпілого щодо призначення не суворого покарання, а тому приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства у зв'язку з чим призначає покарання в межах санкцій статті за якою він визнається винуватим, звільнивши на підставі ст.ст.75,104КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням передбачених ст.76КК України обов'язків, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст.65КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12КК України відносяться до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнав, розкаявся, злочин вчинив будучи неповнолітнім. Ці обставини суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.
Крім того суд враховує інформацію, що характеризує обвинуваченого викладену в досудовій доповіді фахівця сектору ювенальної пробації м.Житомира, що ОСОБА_5 за місцем навчання характеризувався негативно, за місцем проживання - посередньо, проживає з бабусею, мати обвинуваченого померла, раніше притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, раніше судимий, не працює, дає критичну оцінку своїм діям, ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, він не становить небезпеки для суспільства. На думку органу пробації перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, а також суд враховує думку потерпілого щодо призначення не суворого покарання, а тому приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства у зв'язку з чим призначає покарання в межах санкцій статті за якою він визнається винуватим, звільнивши на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням передбачених ст.76КК України обов'язків, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Також суд застосовує до обвинуваченого ОСОБА_5 вимоги ч.4 ст.70КК України, оскільки злочин за вчинення якого він визнається винуватим, ОСОБА_5 вчинив до постановлення щодо нього вироку Корольовського районного суду м.Житомира від 26.01.2022року.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст.65КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12КК України відносяться до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненому визнав, розкаявся, злочин вчинив будучи неповнолітнім. Ці обставини суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.
Крім того суд враховує інформацію, що характеризує обвинуваченого викладену в досудовій доповіді фахівця сектору ювенальної пробації м.Житомира, що ОСОБА_6 за місцем навчання характеризувався негативно, за місцем проживання - позитивно, проживає з матір'ю та бабусею, батько помер, раніше притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, не працює, дає критичну оцінку своїм діям, ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, він не становить небезпеки для суспільства. На думку органу пробації перевиховання ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, а тому приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства у зв'язку з чим призначає покарання в межах санкцій статті за якою він визнається винуватим, звільнивши на підставі ст.ст.75,104КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням передбачених ст.76КК України обов'язків, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 1307,52грн, суд в порядку ст.124КПК України стягує з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Питання щодо речових доказів, суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся. Арешт на майно не накладався.
Керуючись ст.ст. 371, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання за цим законом - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75,104КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не обирати.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання за цим законом - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного даним вироком більш суворим покаранням, призначеним вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 26.01.2022 призначити ОСОБА_5 остаточне покарання - 4 (чотири) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.
На підставі ст.75КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років 8 (восьми) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 не обирати.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання за цим законом - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75,104КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 653,76грн та з ОСОБА_5 653,76грн на користь держави процесуальні витрати за проведення Житомирським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України товарознавчої експертизи.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Хaiomi» модель «Note 5» переданий потерпілому ОСОБА_11 залишити останньому як власнику.
-DVD-диски з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 27.06.2020, відеозаписами з камер відео спостереження «Безпечне місто» залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1