Справа №519/99/22
2/519/224/22
09.08.2022 м. Южне
Южний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Лемця С.П.,
при секретарі судового засідання Коршак Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Южне цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Ротар Аліни Леонідівни до ОСОБА_2 про стягнення неустойки у зв'язку із несплатою аліментів
Встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки у зв'язку із несплатою аліментів у розмірі 1516058,77 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 26 грудня 2015 року позивачка уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва у справі №488/4454/19 від 05.03.2020 шлюб розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 від вказаного шлюбу народився син ОСОБА_3 .
Крім того, судовим наказом Корабельного Центрального районного суду міста Миколаєва у справі №488/2940/17 від 15.08.2017 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімум на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 26.08.2017.
На підставі виконавчого листа №488/2940/17, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва було відкрито виконавче провадження №61906580.
Згідно розрахунку зі сплати аліментів згідно виконавчого листа у справі №488/2940/17 від 15.08.2017 станом на 01.11.2021 заборгованість ОСОБА_2 по аліментам становить 198 059, 47 грн.
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів за період з 26 серпня 2017 року по 01 листопада 2021 року становить 1516058,77 грн.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 10.02.2022 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 15.07.2022 закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання позивач не з'явилася, повідомлялася належним чином.
В судове засідання представник позивача - адвокат Ротар А.Л. не зявився, надав до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути у його відсутність та у відсутність позивача, позов підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був сповіщений належним чином, причина неявки суду не відома, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.
Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Явка сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з'явились до судового засідання.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи судовим наказом Корабельного Центрального районного суду міста Миколаєва у справі №488/2940/17 від 15.08.2017 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімум на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 26.08.2017 (а.с.18-19).
На підставі виконавчого листа №488/2940/17, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва було відкрито виконавче провадження №61906580
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Южненського міького відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області від 21.12.2021, за виконавчим листом №488/2940/17 ОСОБА_2 станом на 01.11.2021 має заборгованість по аліментам в розмірі 198 059, 47 грн. (а.с.16-17).
З вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що аліменти відповідачем не сплачувались, що відповідно до ст. 196 СК України дає підстави для нарахування неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Частиною 1 ст. 196 СК України передбачено, щоу разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
При цьому за змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Так, у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного правового висновку.
Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у справі № 333/6020/16-ц відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, вважаючи, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, позивачем в позовній заяві проведено розрахунок пені, за несвоєчасну сплату аліментів. Відповідно до розрахунку позивача, неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки за період з 26 серпня 2017 року по листопад 2021 року становить 1516058,77 гривень, що, на думку позивача, відповідає сумі нарахованої державним виконавцем заборгованості.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №333/6020/16-ц визнано, що вирішуючи вказаний спір, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня їх фактичної сплати чи до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Наданий позивачем розрахунок проведений відповідно до Закону та правовій позиції Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №333/6020/16-ц.
Судом також встановлено, що відповідач винний у виникненні даної заборгованості по аліментах, оскільки доказів на спростування своїх дій по несплаті аліментів суду не надав.
Враховуючи те, що позивач просить стягнути пеню нараховану на заборгованість за прострочення сплати аліментів, яка на час звернення до суду з даним позовом існувала, та те, що боржник був обізнаний зі змістом рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання дитини та знав про свій обов'язок їх сплати, доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти, у зв'язку з чим заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, відповідач не надав, а тому, суд приходить до висновку що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Загальна сума пені за прострочення сплати аліментів за судовим наказом Корабельного Центрального районного суду міста Миколаєва від 15.08.2017 за період з 26 серпня 2017 року по 01 листопада 2021 року становить 1516058,77 грн., однак враховуючи положення ст. 196 СК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 198059,47 гривень, що не перевищує 100 % суми заборгованості по аліментах.
Враховуючи положення ст.141 ЦПК України та ст.5 ЗУ «Про судовий збір» з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в пропорційному відношенні до задоволених вимог у розмірі 1620,60 грн.(198059,47 грн. х 12405 грн. : 1516058,77 грн.).
Керуючись ст.180,196 СК України, ст.549 ЦК України, ст. ст.12,18,141,187,263,274,278-279,354-355 ЦПК України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", Постановою Велика Палата Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18), Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №572/1762/15-ц, суд
Ухвалив:
Позов представника ОСОБА_1 - адвоката Ротар Аліни Леонідівни до ОСОБА_2 про стягнення неустойки у зв'язку із несплатою аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 198059,47 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1620,60 грн.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Южного міського суду Сергій ЛЕМЕЦЬ