79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.08.2022 Справа № 450/735/15-ц
Господарський суд Львівської області в складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судових засідань, повноваження якого виконує помічник судді Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра», м. Івано-Франківськ
до відповідача: ОСОБА_1 , с. Холодновідка, Пустомитівський район, Львівська область
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія», м. Львів,
третя особа: ОСОБА_2 , м. Львів
про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі
за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , с. Холодновідка, Пустомитівський район, Львівська область,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра», фірма «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент»
третя сторона: Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія»
про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним,
за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги: ОСОБА_3 , с. Холодновідка, Пустомитівський район, Львівська область
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра», ОСОБА_1 , с.Холодновідка, Пустомитівський район, Львівська область, фірми «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент»,
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія»
про визнання недійсним договору від 07.12.2011 року купівлі-продажу частки у статутному капіталі
За участю представників сторін:
від ТзОВ «Фінансова компанія «Декра»: Пашук А. В. - адвокат,
від ОСОБА_1 : Галушка В.В. - адвокат,
від третіх осіб за первісним позовом: не з'явивлись.
Встановив: Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.04.2018р. у справі № 450/735/15-ц позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» заборгованість у розмірі 288251,38грн. внаслідок невиконання грошового зобов'язання щодо оплати за частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія», 43786,57грн. пені, 28825,14грн. штрафу, 12177,63грн. 3% річних, 105252,34грн. інфляційних втрат та 3654 грн. судового збору.
В задоволенні зустрічного позову та позову ОСОБА_3 відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 02.07.2021р. у справі № 450/735/15-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.04.2018 року скасовано, провадження у справі закрито. Роз'яснено позивачу про його право на звернення до апеляційного суду із заявою про передачу справи до Господарського суду Львівської області, як суду першої інстанції.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 30.09.2021р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» - Рустамової Наталії Романівни про передачу справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Передано справу № 450/735/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія», ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра», фірма «Файненшл і Інвестен Енерджі Холдінг Істеблішмент» третя сторона товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, позову третьої особи яка заявила самостійні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра», ОСОБА_1 , фірми «Файненшл і Інвестен Енерджі Холдінг Істеблішмент», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» про визнання недійсним договору від 07.12.2011 року купівлі-продажу частки у статутному капіталі до Господарського суду Львівської області за встановленою юрисдикцією.
Згідно з Проколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2021р. та Проколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.10.2021р. справу № 450/735/15-ц (первісний позов, зустрічний позов та позов третьої особи) передано для розгляду судді Бортник О.Ю.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.11.2021 р., яка набрала законної сили, зустрічну позовну заяву та заяву третьої особи з самостійними вимогами повернуто на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України. Після цього справа розглядається Господарським судом Львівської області в частині первісного позову на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 231 ГК України.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач за первісним позовом посилається на те, що відповідач за цим позовом не виконує взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року щодо своєчасної оплати придбаної частки. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» набуло усіх прав продавця за цим договором купівлі-продажу на підставі Договору від 13 лютого 2015 р. № 3/15ВПВ відступлення права вимоги (по Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 р.). Позивач за первісним позовом просить на підставі наведених фактів стягнути з відповідача 288 251,38 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу, 43 786,57 грн. пені та 28 825,14 грн. штрафу на підставі п. 7.3, 7.4 цього договору, а також 3% річних за час прострочення зобов'язання в сумі 12 177,63 грн. та 105 252,34 грн. інфляційних.
Як на правову підставу своїх позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на ст.ст. 526, 530, 625, 691, 692 ЦК України.
Стислий виклад заперечень відповідача за первісним позовом.
Відповідач за первісним позовом посилається на те, що до нього не перейшли корпоративні права у ТзОВ «Універсальна логістична компанія» на підставі Договору купівлі-продажу від 07.12.2011 р. Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦК України умови цього Договору є нікчемні.
Продавець за договором купівлі-продажу і надалі залишається учасником ТзОВ «Універсальна логістична компанія», згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.04.2015 р. Отже продавець не передав у власність покупця право власності на частку в статутному капіталі товариства. Таким чином, у відповідача не виникло обов'язку оплачувати придбану частку на підставі Договору купівлі-продажу від 07.12.2011 р.
Зобов'язання відповідача підлягають відстроченню на час прострочення продавцем і він не має права вимагати від ОСОБА_1 процентів за час прострочення. Зі сторони Фірми «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» має місце прострочення свого обов'язку передати у власність ОСОБА_1 право власності на частку в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» та корпоративні права на ТзОВ «Універсальна логістична компанія».
На підставі постанови Господарського суду Львівської області від 03.02.2015 р. у справі № 914/2878/14 ТзОВ «Універсальна логістична компанія» визнано банкрутом і згодом припинено цю юридичну особу. Тому продавець за Договором купівлі-продажу частки не може виконати свій обов'язок і передати у власність ОСОБА_1 частку в статутному капіталі цього Товариства, оскільки усі корпоративні права учасників товариства припинені. Договір відступлення права вимоги від 13.02.2015р. між Фірмою «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» укладено з метою завдання шкоди ОСОБА_1 .
Стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ ФК «Декра» коштів в якості оплати частки у статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія», без реальної юридичної і фактичної можливості набуття ОСОБА_1 права власності на цю частку, свідчить про те, що Договір від 13.02.2015р. укладався з порушенням принципів справедливості, добросовісності та розумності та з метою заподіяння шкоди ОСОБА_1 у вигляді стягнення з нього значних, необґрунтованих і несправедливих витрат грошових коштів за той «товар», якого ОСОБА_1 не отримав на дату укладення вказаного договору та не отримає ніколи.
Позивач не надав доказів перерахування ним продавцю за договором купівлі-продажу грошових коштів, встановлених п. 5 Договору № 3/15ВПВ відступлення права вимоги. Тому позивач не набув права вимоги до ОСОБА_1 на підставі Договору відступлення права вимоги.
Стислий виклад заперечень позивача.
Позивач вважає, що умови п. 3.5. та абзацу другого п.3.6. Договору купівлі-продажу жодним чином не обмежують права ОСОБА_1 , а лише визначають момент виникнення права власності на майно, тому не має жодних підстав вважати їх нікчемними. Право власності на частку в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» перейшло до ОСОБА_1 з моменту визначеного в п. 3.5. Договору. Підписавши Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ОСОБА_1 набув право власності на частку в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» та корпоративні права на товариство (що випливають з частки). Визначення моменту набуття відповідачем права власності на корпоративні права ніяким чином не впливає на його обов'язок щодо належного виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу частки, зокрема, щодо оплати вартості такої частки.
На підставі ст. 363 ЦК України право власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.
Укладений договір був належною підставою для внесення змін до установчих документів. У ОСОБА_1 була правова підстава та можливість здійснити відповідні дії для внесення зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо реєстрації зміни складу учасників. Факт державної реєтрації зміни складу учасників товариства ніяким чином не впливає на момент виникнення права власності на частку в статутному капіталі товариства при її придбанні в учасника товариства.
Предметом спору у справі не є набуття ОСОБА_1 частки в статутному капіталі та/або внесення змін до установчих документів та/або внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Предметом спору є невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо оплати договірної вартості частки у статутному капіталі Товариства, яка була передана йому у власність за Договором купівлі-продажу та на підставі Акту приймання-передачі частки.
Наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серед учасників ТОВ «Універсальна логістична компанія» Фірми «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» не свідчить про прострочення фірмою свого обов'язку з передачі у власність ОСОБА_1 частки в статутному капталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» та корпоративних прав, які з неї випливають. Згідно з умовами Договору, моментом передачі частки є підписання Сторонами Акту.
Фірма «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» жодним чином не може впливати на зміну відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про ТзОВ «Універсальна логістична компанія», оскільки відчужила свою частку в статутному капіталі цього товариства ще 13.10.2013р.
Строк переходу права вимоги за Договором відступлення права вимоги від 13 лютого 2015 р. чітко визначений договором та не прив'язаний до факту оплати.
Відсутність банківських реквізитів у Договорі жодним чином не впливає на його дійсність.
Позивач додатково наголошує на тому, що питання внесення змін до статуту та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, факт визнання ТзОВ «Універсальна логістична компанія» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури жодним чином не стосуються предмету спору, а відтак і предмету доказування та не є обставинами, на підставі яких можна встановити обставини, що мають значення для справи.
Додаткові заперечення відповідача.
Відповідач вважає, що висновки Верховного Суду, які викладено у його постанові від 24.02.2021р. у справі № 911/1149/19, щодо застосування норм права не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Відповідач вказує на те, що у відзиві не покликався на п.10. ч.4 ст.17 Закону № 755-IV.
Фірма «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» не зверталась до ТзОВ «Універсальна логістична компанія» в особі загальних зборів з волевиявленням про передачу ОСОБА_1 згаданої частки і для прийняття рішення загальними зборами про внесення відповідних змін до статуту ТзОВ «Універсальна логістична компанія», як в частині складу учасників так і розміру їх часток у статутному капіталі цього товариства. Ініційовані ОСОБА_1 , як директором ТзОВ «Універсальна логістична компанія», позачергові загальні збори на 30.12.2013р. Фірма проігнорувала.
Відсутність у Договорі від 13.02.2015р. реквізитів банківського рахунку Фірми «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та відсутність у ТзОВ «ФК «Декра» генеральної ліцензії Національного банку для здійснення переказу коштів на користь Фірми «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» у доларах США, вказують на те, що Договір від 13.12.2015 р. укладено без реальної мети провести між собою розрахунки та виключно задля завдання ОСОБА_1 шкоди у вигляді стягнення з нього в судовому порядку коштів.
Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду первісний, зустрічний позови та позов третьої особи, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору ( ОСОБА_3 , с.Холодновідка), залишено без руху.
У зв'язку з усуненням позивачем за первісним позовом недоліків позовної заяви, ухвалою суду прийнято первісну позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Львівської області зустрічну позовну заяву та заяву третьої особи з самостійними вимогами повернуто особам в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Підготовчі засідання у справі відкладались з підстав, зазначених у наявних у матеріалах справи ухвалах суду.
Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Судові засідання з розгляду справи по суті відкладались з підстав, зазначених у наявних у матеріалах справи ухвалах суду
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви та характер спірних правовідносин між учасниками справи, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування: факту укладення між Фірмою «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та ОСОБА_1 . Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» з Додатковим договором до нього, факту порушення відповідачем взятих на себе за Договором зобов'язань з своєчасної оплати придбаної частки у статутному капіталі товариства; факту переходу до позивача за первісним позовом прав та обов'язків продавця за Договором купівлі-продажу на підставі укладеного між ним та Фірмою "Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» Договору № 3/15ВПВ відступлення права вимоги від 13.02.2015 р. або ж спростування наявності наведених вище обставин учасником справи, який має у справі протилежний процесуальний інтерес.
Вичерпний перелік доказів, якими учасники справи підтверджують наявність кожної з обставин, яка є предметом доказування у справі, зазначено ними в додатках до позовної заяви, відзиву та поданих ними до суду заяв і клопотань.
Суд визнає встановленими, з огляду на вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, такі обставини, що є предметом доказування у справі.
07.12.2011 року між Фірмою «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія». Відповідно до умов цього Договору Фірма «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» (продавець) протягом строку придбання, визначеного в пункті 2.4 цього договору, зобов'язувалась передати у власність ОСОБА_1 (покупець), а ОСОБА_1 протягом строку придбання, визначеного в пункті 2.4 цього договору, зобов'язувався в порядку, передбаченому договором, прийняти у свою власність та оплатити придбану частку в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» (30 % статутного капіталу товариства).
У пункті 2.4. договору сторони погодили, що строк придбання за цим договором визначається як період в часі, який розпочинається 01 грудня 2011 року та закінчується 31 грудня 2013 року і протягом якого покупець зобов'язується на першу вимогу (повідомлення) продавця, в порядку, визначеному цим договором, прийняти у свою власність та повністю оплатити частку в статутному капіталі товариства.
Згідно з п. 3.5. договору право власності на частку в статутному капіталі товариства та корпоративні права на товариство (що випливають із цієї частки) переходять від продавця до покупця з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства сторонами.
Відповідно до пунктів 4.2., 4.3., 7.3. та 7.4. згаданого договору покупець зобов'язувався сплатити продавцеві протягом 3 банківських днів з моменту укладення Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства договірну ціну (вартість) частки, розмір якої визначено у п. 4.1. Договору. Оплата частки в статутному капіталі товариства мала здійснюватись у безготівковій формі, шляхом перерахування суми в гривнях, яка еквівалентна 18970,53 дол. США за курсом, встановленим НБУ на момент відправлення поштового повідомлення, на банківські поточні рахунки, що будуть вказані подавцем у письмовому повідомленні (вимозі), у грошовій одиниці України - гривні.
У випадку повної або часткової не оплати покупцем договірної ціни (вартості) частки в статутному капіталі товариства, визначеної в п.4.1 договору, в строк, передбачений п.4.2. та 3.4. цього договору, покупець сплачує продавцеві пеню в розмір облікової ставки НБУ за кожен день протермінування оплати.
У випадку невиконання покупцем будь-якого зі своїх зобов'язань, передбачених, зокрема, пунктами 6.3.2., 6.3.4., 6.3.5. цього договору, та/або відмови покупця від прийняття частки в статутному капіталі товариства на вимогу продавця покупець зобов'язується сплатити на корить продавця одноразово штраф в розмірі 10 % договірної ціни (вартості) частки в статутному капіталі Товариства, визначеної в п. 4.1 договору, лише за перший випадок такого штрафного порушення покупця. Сплата покупцем штрафу за вчинення будь-якого вищезазначеного штрафного порушення покупця виключає в подальшому можливість продавця застосовувати таку штрафну санкцію за інші/наступні штрафні порушення Покупця.
Згодом, 01.10.2013 року, між Фірмою «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір про внесення змін до Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року. Відповідно до умов цього Додаткового договору сторони погодились викласти п.4.3 Договору купівлі-продажу в такій редакції: «Оплата договірної ціни частки в статутному капіталі товариства здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної грошової суми в гривнях на банківські поточні рахунки продавця або ТзОВ «Фінансова компанія «Декра», яка є уповноваженим представником продавця».
Написаною власноручно ОСОБА_1 заявою від 10.10.2013 р. підтверджується факт отримання ним від Фірми «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» повідомлення про готовність передати частку в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» в розмірі 30% статутного капіталу. Цією заявою також підтверджено ОСОБА_1 його зобов'язання у встановлений договором строк прийняти згадану частку та оплатити її договірну ціну (вартість) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТзОВ «Фінансова компанія «Декра».
Актом приймання-передачі частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» в рамках договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року, який складено та підписано сторонами 10 жовтня 2013 року, підтверджується факт передачі Фірмою «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» в порядку та на умовах договору купівлі-продажу у власність відповідача, ОСОБА_1 , частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» в розмірі 30 % статутного капіталу Товариства. Цим актом підтверджується й факт прийняття ОСОБА_1 у власність згаданої частки та підтвердження ним зобов'язання оплатити частку в статутному капіталі Товариства (30 % статутного капіталу номінальною вартістю 150000грн.) за договірною ціною (вартістю) 288251,38 грн. без ПДВ.
13.02.2015 року між Фірмою «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та позивачем за первісним позовом укладено договір № 3/15ВПВ відступлення права вимоги, відповідно до якого до ТзОВ «Фінансова компанія «Декра» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року та додатковим договором до нього від 01.10.2013 року.
На момент вирішення справи судом доказів виконання відповідачем взятих на себе за Договором купівлі-продажу зобов'язань з своєчасної оплати вартості придбаної частки у статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» немає. Позивач факт оплати цієї частки відповідачем заперечує та просить його позов задовольнити повністю.
Суд дійшов висновку, що відповідачем порушено право позивача на своєчасне отримання оплати вартості придбаної відповідачем частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. Це право підлягає захисту судом шляхом часткового задоволення первісного позову, виходячи з такого.
Відповідно до приписів ст.ст. 509, 626, 629, 655 ЦК України та ст. 174 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Договір є обов'язковим до виконання стронами.
Між позивачем та відповідачем за первісним позовом виникло зобов'язання на підставі договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства та відстпулення права вимоги. Вказаними договорами та актом приймання-передачі від 10 жовтня 2013 р. підтверджується право позивача вимагати стягнення з відповідача 288251,38 грн. договірної ціни (вартості) придбаної ним частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідач не надав суду доказів сплати цієї суми ані Продавцю за договором купівлі-продажу від 07.12.2011 р., ані його правонаступнику - позивачу за первісним позовом, до якого перейшло право вимоги на підставі Договору № 3/15ВПВ відступлення права вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 363 ЦК України частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.
У п. 3.5. Договору купівлі-продажу його сторони погодили, що право власності на частку в статутному капіталі Товариства та корпоративні права на Товариство (що випливають із цієї частки) переходять від продавця до відповідача з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства. Такий Акт підписано 10 жовтня 2013 р. З цього моменту до відповідача перейшло право власності на предмет Договору купівлі-продажу, який сторони погодили у п. 2.1. Договору (частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» у розмірі 30 % статутного капіталу цього товариства).
Доказів виконання відповідачем умов Договору від 07.12.2011 року купівлі-продажу частки в статутному капіталі, в частині оплати вартості цієї частки, у встановлений договором строк, у матеріалах справи немає. Факт неперерахування грошової суми, про яку йдеться у п.п. 4.1., 4.2. Договору купівлі-продажу та у Акті приймання-передачі від 10 жовтня 2013 р., відповідачем не заперечується.
За таких обставин, порушене відповідачем право позивача за первісним позовом підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача в користь позивача 288 251 грн. 38 коп. заборгованості, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року та Договору № 3/15ВПВ відступлення права вимоги.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій, згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України, є штраф та пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій, відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам договору частиною 4 ст. 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачена частиною 2 ст. 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Щодо стягнення штрафних санкцій, то відповідно до п. 7.3, 7.4 договору позивач нарахував відповідачу 43786,57 грн. пені та 28825,14 грн. штрафу за невиконання зобов'язання.
Здійснивши обрахунок суми штрафних санкцій, суд встановив, що позивачем нараховано відповідачу 43786,57 грн. пені за період з 16.10.2013 р. до 13.03.2015 р., тобто понад строк, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України. За таких обставин, законними та обгрунтованими в частині стягнення пені є позовні вимоги лише в сумі 9366,19 грн. Решта позовних вимог в частині стягнення пені суперечать приписам ч. 6 ст. 232 ГК України та не підлягають задоволенню.
Штраф у розмірі 28825,14 грн є правомірним та правильно розрахованим, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем правомірно нараховано відповідачу 12 177,63 грн. 3% річних та 105252,34 грн. інфляційних витрат. Позовні вимоги в цій частині теж підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Що стосується заперечень та доводів відповідача стосовно нікчемності та недійсності правочину, то такі є безпідставними та судом до уваги не беруться, виходячи з такого.
Щодо нікчемності правочину в силу ч. 1 ст. 27 ЦК України, то відповідач необґрунтовано ототожнює правовий інститут набуття права власності на частку у статутному капіталі господарського товариства з правовим інститутом набуття особою прав та обов'язків учасника господарського товариства. Ці правові інститути не є тотожними. Перший - стосується майнових прав особи, а другий - її немайнових прав.
Особа набуває прав та обов'язків учасника господарського товариства, звернувшись до товариства з відповідною заявою, на підставі вільного волевиявлення учасників такого товариства, яке оформляється рішенням загальних зборів учасників товариства. Факт придбання особою частки у статутному капіталі товариства не спричиняє в обов'язковому порядку автоматичне набуття такою особою прав учасника цього товариства. Цей факт лише обумовлює можливість виникнення в особи такого немайнового права у майбутньому. Згадане немайнове право виникає з моменту вступу особи до складу учасників товариства. Цьому факту обов'язково передує прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про прийняття особи до складу учасників товариства. Такий висновок суду відповідає висновкам Вищого господарського суду України, який викладено у його постанові від 04 травня 2016 р. у справі № 917/1252/15 та у пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин».
Договори купівлі-продажі та відступлення права вимоги не обмежують права відповідача набути чи мати корпоративні права учасника господарського товариства у встановленому законом порядку. Корпоративні права учасника господарського товариства чи можливість набуття таких прав, не були предметом договору купівлі-продажу чи договору про відступлення права вимоги.
Спір між учасниками справи за первісним позовом не носить характеру корпоративного спору. Цей спір пов'язаний з невиконанням цивільно-правового договору.
У матеріалах справи немає та відповідачем суду не подані докази визнання договору купівлі-продажу або договору відступлення права вимоги недійсними у встановленому законом порядку.
Щодо укладення Договору купівлі-продажу з метою заподіяти шкоду відповідачу, то факт підписання Договору купівлі-продажу та Акту приймання-передачі частки позивачем та відповідачем на підставі їхнього вільного волевиявлення ОСОБА_1 не оспорюється та не заперечується, наявними у матеріалах справи доказами не спростовується. Підписання відповідачем Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі є підставою для оплати її (частки) вартості. Закон не пов'язував та не пов'язує момент виникнення права участі у товаристві з обмеженою відповідальністю з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Такий висновок викладено Верховним Судом у його постанові від 24.10.2018 у справі № 911/3773/17.
Підставою переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою. У разі відступлення частки, особа набуває лише права на частку, яка є предметом відповідного правочину, а не приймається до складу учасників товариства.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» (76005, м. Івано-Франківськ, вул.Чорновола, 103, код ЄДРПОУ 24685310) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна логістична компанія» (79015, м. Львів, вул. Герої УПА, 72, код ЄДРПОУ 37162609), за участі третьої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» (76005, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 103, код ЄДРПОУ 24685310) 288251,38 грн. заборгованості, 9366,19 грн. пені, 28825,14 грн штрафу, 12177,63 грн 3% річних, 105252,34 грн інфляційних втрат та 6658,09 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 12.08.2022 р.
Суддя Бортник О.Ю.