Рішення від 12.08.2022 по справі 910/1889/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2022Справа № 910/1889/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон"

до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Комунального підприємства "Київпастранс" Автобусний парк №8

про стягнення 41 638,51 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Комунального підприємства "Київпастранс" Автобусний парк №8 про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором №52.18-344 від 08.08.2018 у розмірі 41 638,51 грн, яка складається з 36 012,00 грн - суми основного боргу та 5 626,51 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 08.06.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження сторін.

Як вбачається з матеріалів справи поштові відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі були вручені сторонам у справі.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.08.2018 між КП "Київпастранс" (покупець) та ТОВ "Сервіс-Чемпіон" (постачальник) укладено договір №52.18-344, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю "двигуни та їх частини" код 34310000-3 за ДК 021:2015 (запасні частини для двигунів до автобусів типу Богдан А-091/092), а покупець сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації, що додається до цього договору та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1 договору у редакції додаткової угоди №2 від 22.12.2018, сума цього договору визначається згідно з специфікацією, що є невід'ємною частиною цього договору і становить 3 821 700,71 грн, крім того ПДІ 20% - 764 340,14 грн, разом ціна договору становить 4 586 040,85 грн з ПДВ.

Згідно п. 4.1 договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 робочих днів з дати підписання покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію товару.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання-передача товарі за кількістю і якістю тощо, які передбачені цим договором, виконуються філіями або відокремленими підрозділами КП "Київпастранс", перелік яких зазначається в додатку №4, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.3 договору, поставка товару здійснюється окремими партіями за окремою письмовою заявкою філії, відокремленого підрозділу покупця із зазначенням необхідних найменувань та кількості товару в межах специфікації виходячи з їх виробничої необхідності.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 включно, але у будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли під час дії цього договору (п. 11.1 договору).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №2 від 22.12.2018 до договору, сторони домовилися укласти цю додаткову угоду на продовження строку дії договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань за договором щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692, 693 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

На виконання умов договору, позивачем поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 36 012,00 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних №7019 від 26.11.2019 на суму 6 000,00 грн, №7072 від 28.11.2019 на суму 18 966,00 грн, №7111 від 29.11.2019 на суму 11 046,00 грн. Видаткові накладні підписані та скріплені печатками контрагентів.

Також позивачем на виконання умов договору виставлені відповідні рахунку на оплату по замовленню №7481 від 26.11.2019 на суму 6 000,00 грн, №7538 від 28.11.2019 на суму 18 966,00 грн, №7587 від 29.11.2019 на суму 11 046,00 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Належних та достатніх доказів відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за отриманий товар у заявленому розмірі до матеріалів справи не подано.

Окрім того, факт розміру заборгованості підтверджуються актом звірки взаємних розрахунків по стану за період: січень 2021 - жовтень 2021 року за спірним договором, який підписано та скріплено печатками сторін. У зазначеному акті за даними відповідача розмір заборгованості становить 36 012,00 грн.

За наведених обставин суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором, не здійснив оплату товару у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 36 012,00 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 5 626,51 грн за період з березня 2020 року по січень 2022 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок інфляційних витрат, та встановлено, що наданий розрахунок є арифметично правильним, у зв'язку з чим приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Статтю 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивач надав: копію договору №22 про надання правової допомоги від 01.11.2021, акт наданих послуг від 25.01.2022 на загальну суму 5 000,00 грн, рахунок №1 від 25.01.2022 на суму 5 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі, судом враховано, що розмір гонорару визначено за погодженням адвоката з клієнтом і є фіксованим, послуги адвоката було реально надані позивачеві і це підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору та те, що адвокатом здійснювалося представництво інтересів позивача в Господарському суді міста Києва, про що свідчать наявні у матеріалах справи протоколи судових засідань.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 30.11.2020 у справі №922/2869/19.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи та розумну необхідність витрат для даної справи у суді першої інстанції, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, на переконання суду, заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2, код ЄДРПОУ - 31725604) в особі філії Комунального підприємства "Київпастранс" Автобусний Парк №8 (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд. 7/9, код ЄДРПОУ ВП - 03114230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімн. 414, код ЄДРПОУ - 33944030) 36 012 (тридцять шість тисяч дванадцять) грн - суми основного боргу, 5 626 (п'ять тисяч шістсот двадцять шість) грн 51 коп. - інфляційних втрат, 5 000 (п'ять тисяч) грн - витрат на професійну правничу допомогу та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна

Попередній документ
105702053
Наступний документ
105702055
Інформація про рішення:
№ рішення: 105702054
№ справи: 910/1889/22
Дата рішення: 12.08.2022
Дата публікації: 15.08.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (09.02.2022)
Дата надходження: 09.02.2022
Предмет позову: про стягнення 5 626,51 грн.