ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.08.2022Справа № 910/997/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/997/22
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" (Україна, 50074, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, просп. Миру, буд. 33, кв. 113; ідентифікаційний код: 42924030)
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661)
про стягнення 406 252,68 грн
та за зустрічним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 34400, Рівненська обл., м. Вараш; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 05425046)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" (Україна, 50074, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, просп. Миру, буд. 33, кв. 113; ідентифікаційний код: 42924030)
про стягнення 601 869,00 грн
Представники учасників справи:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Шолом С.В., в порядку самопредставництва.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення 4 119 252,68 грн, з яких 3 713 000,00 грн заборгованості, 322 159,97 грн інфляційних втрат та 84 092,71 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки № 53-122-01-20-10258 від 22.12.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
10.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/997/22, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.03.2022.
Підготовче засідання, призначене на 16.03.2022, не відбулося.
04.04.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнав позовні вимоги в частині суми основного боргу. В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних просив відмовити.
18.04.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" про стягнення 601 869,00 грн, з яких 313 959,00 грн пені та 287 910,00 грн штрафу.
Зустрічний позов мотивовано тим, що відповідачем за зустрічним позовом було допущено порушення строку поставки продукції за Договором поставки № 53-122-01-20-10258 від 22.12.2020, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом нарахував та заявив до стягнення з відповідача за зустрічним позовом пеню у розмірі 313 959,00 грн та штраф у розмірі 287 910,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 08.06.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 прийнято зустрічний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" про стягнення 601 869,00 грн до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 4 119 252,68 грн, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
25.05.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів часткової оплати суми основного боргу в розмірі 1 371 000,00 грн.
У підготовчому засіданні 08.06.2022 судом було оголошено перерву до 06.07.2022.
17.06.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів часткової оплати суми основного боргу в розмірі 1 792 000,00 грн, у зв'язку з чим відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просив закрити провадження у справі в цій частині з огляду на відсутність предмета спору.
29.06.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.
У підготовчому засіданні 06.07.2022, враховуючи, що судом було здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.08.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 було закрито провадження у справі № 910/997/22 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в частині вимоги про стягнення основної заборгованості в розмірі 3 713 000,00 грн.
У судове засідання 03.08.2022 з'явився представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, його явка обов'язковою судом не визнавалась.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надав суду усні пояснення по суті спору, проти первісного позову заперечував, позовні вимоги за зустрічним позовом просив задовольнити.
У судовому засіданні 03.08.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом, суд
22.12.2020 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діяв Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" (постачальник) було укладено Договір поставки № 53-122-01-20-10258 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язався поставити і передати у власність замовника продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов'язався оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору).
Предметом постави є продукція: 42130000-9 Засувка з електроприводом (п. 1.2 Договору).
Згідно пунктів 2.1, 2.2 Договору загальна сума Договору становить 4 113 000,00 грн. Ціна продукції, що поставляється за цим Договором, складає 3 427 500,00 грн, крім того ПДВ - 685 500,00 грн.
У пункті 3.1 Договору сторонами погоджено, що продукція поставляється в строк по 28.12.2020. Продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, Рівненське відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом".
Пунктами 6.1, 6.2 Договору визначено порядок проведення розрахунків.
Так, оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС". Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.
Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.
Згідно з п. 8.4 Договору датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем.
Відповідно до п. 9.1 Договору, у випадку порушення строків поставки постачальник зобов'язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
У пункті 9.2 Договору сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій, передбачених пунктом 9.1 даного Договору, становить 2 роки.
У Специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору) сторонами погоджено поставку товару "Засувка клинова з невисувним шпинделем СЭ.ЗКС.1.3.2.500.25.9 306708 DN500 PN 25 з електроприводом" у кількості 6 одиниць на загальну суму 4 113 000,00 грн з ПДВ.
Відповідно до видаткової накладної № 2 від 09.03.2021 постачальник поставив замовнику 2 одиниці продукції на суму 1 371 000,00 грн.
12.03.2021 замовником оформлено ярлик на придатну продукцію № 1-6-38, відповідно до якого поставлена за видатковою накладною № 2 від 09.03.2021 продукція пройшла вхідний контроль.
Відповідно до видаткової накладної № 3 від 12.03.2021 постачальник поставив замовнику 2 одиниці продукції на суму 1 371 000,00 грн.
16.03.2021 замовником оформлено ярлик на придатну продукцію № 1-6-48, відповідно до якого поставлена за видатковою накладною № 3 від 12.03.2021 продукція пройшла вхідний контроль.
Відповідно до видаткової накладної № 5 від 19.03.2021 постачальник поставив замовнику 2 одиниці продукції на суму 1 371 000,00 грн.
23.03.2021 замовником оформлено ярлик на придатну продукцію № 1-6-52, відповідно до якого поставлена за видатковою накладною № 5 від 19.03.2021 продукція пройшла вхідний контроль.
Звертаючись до суду з первісним позовом, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) вказує, що він відвантажив на користь відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) продукцію загальною вартістю 4 113 000,00 грн, який останній отримав, проте власні зобов'язання щодо оплати за поставлений товар виконав частково, сплативши лише 400 000,00 грн, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Звертаючись до суду із зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) зазначає, що відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) не дотримано визначений у п. 3.1 Договору строк поставки продукції, у зв'язку з чим просить стягнути з нього пеню та штраф на підставі п. 9.1 Договору.
Після відкриття провадження у цій справі, відповідно до платіжних доручень № 1127 від 27.01.2022 на суму 300 000,00 грн, № 1424 від 01.02.2022 на суму 200 000,00 грн, № 2212 від 18.02.2022 на суму 50 000,00 грн, № 2988 від 02.03.2022 на суму 100 000,00 грн, № 3147 від 09.03.2022 на суму 100 000,00 грн, № 3549 від 17.03.2022 на суму 50 000,00 грн, № 3804 від 22.03.2022 на суму 100 000,00 грн, № 4088 від 29.03.2022 на суму 50 000,00 грн, № 4387 від 04.04.2022 на суму 50 000,00 грн, № 4574 від 11.04.2022 на суму 71 000,00 грн, № 4842 від 14.04.2022 на суму 100 000,00 грн, № 5111 від 19.04.2022 на суму 50 000,00 грн, № 5357 від 21.04.2022 на суму 200 000,00 грн, № 5666 від 26.04.2022 на суму 200 000,00 грн, № 5830 від 28.04.2022 на суму 200 000,00 грн, № 6313 від 09.05.2022 на суму 100 000,00 грн, № 7340 від 07.06.2022 на суму 421 000,00 грн, № 7341 від 07.06.2022 на суму 1 371 000,00 грн відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) погасив борг перед позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом), у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 було закрито провадження у справі № 910/997/22 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в частині вимоги про стягнення основної заборгованості в розмірі 3713000,00 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 4 ст. 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно частин 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
За встановленими обставинами, ТОВ "Концепт Інжиніринг" поставило ВП "Рівненська атомна електрична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом" продукцію, обумовлену в Специфікації № 1 (Додаток № 1 до Договору).
Відвантаження товару підтверджується видатковими накладними № 2 від 09.03.2021, № 3 від 12.03.2021 та № 5 від 19.03.2021, підписаними уповноваженими особами сторін та скріпленими печатками.
Відповідно до ярлика на придатну продукцію № 1-6-38 від 12.03.2021 поставлена за видатковою накладною № 2 від 09.03.2021 продукція пройшла вхідний контроль, відповідно до ярлика на придатну продукцію № 1-6-48 від 16.03.2021 поставлена за видатковою накладною № 3 від 12.03.2021 продукція пройшла вхідний контроль, відповідно до ярлика на придатну продукцію № 1-6-52 від 23.03.2021 поставлена за видатковою накладною № 5 від 19.03.2021 продукція пройшла вхідний контроль.
З урахуванням погодженого сторонами у п. 6.1 Договору порядку розрахунків, граничним строком оплати за поставлену продукцію згідно видаткової накладної № 2 від 09.03.2021 було 27.04.2021, згідно видаткової накладної № 3 від 12.03.2021 - 05.05.2021 (перший робочий день після 01.05.2021), згідно видаткової накладної № 5 від 19.03.2021 - 11.05.2021 (перший робочий день після 08.05.2021).
Позивач за первісним позовом не врахував положень п. 6.1 Договору та приписів ст. 253 Цивільного кодексу України, за якими початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. В той же час позивач за первісним позовом відлік строку на оплату рахував безпосередньо від дня оформлення ярлика на придатну продукцію № 1-6-52 від 23.03.2021.
Судом встановлено, що на момент пред'явлення первісного позову, ДП "НАЕК "Енергоатом" мало заборгованість перед ТОВ "Концепт Інжиніринг" за поставлену продукцію в розмірі 3 713 000,00 грн.
Після відкриття провадження у справі, заборгованість була сплачена і провадження в частині стягнення суми основного боргу закрито.
Поряд із цим, вимоги первісного позову в частині стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних відповідач за первісним позовом не визнав та просив в цій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Описана вище помилка у визначенні дати, з якої грошове зобов'язання вважається простроченим, вплинула на правильність розрахунку 3% річних. Так, за підрахунком суду розмір 3% річних, що підлягає стягненню, становить 82 740,49 грн.
Також позивачем за первісним позовом допущено арифметичні помилки при розрахунку інфляційних втрат. Суд, здійснивши власний розрахунок, встановив, що розмір втрат від інфляції складає 196 544,77 грн.
Щодо вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені та штрафу, нарахованих на підставі п. 9.1 Договору, суд зазначає наступне.
За приписами частин першої та другої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Аналогічні положення закріплені в статтях 525, 526 ЦК України.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
У п. 9.1 Договору сторони узгодили, що у випадку порушення строків поставки постачальник зобов'язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що продукція має бути поставлена в строк до 28.12.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до видаткової накладної № 2 від 09.03.2021 постачальник поставив замовнику 2 одиниці продукції на суму 1 371 000,00 грн; відповідно до видаткової накладної № 3 від 12.03.2021 постачальник поставив замовнику 2 одиниці продукції на суму 1 371 000,00 грн; відповідно до видаткової накладної № 5 від 19.03.2021 постачальник поставив замовнику 2 одиниці продукції на суму 1 371 000,00 грн, тобто із затримкою у 83 дні.
Таким чином, з огляду на встановлений факт порушення відповідачем за зустрічним позовом строку поставки продукції, наявні підстави для застосування санкцій, визначених у п. 9.1 Договору.
За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За приписами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки судом встановлено наявність порушення відповідачем за зустрічним позовом строків поставки, передбачених Договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими.
Поряд із цим, позивачем за зустрічним позовом здійснено розрахунок пені, виходячи з розміру 0,1% від вартості продукції, з перевищенням подвійної облікової ставки Національного банку України.
У зв'язку з чим судом зроблено власний розрахунок пені, не виходячи за заявлений період нарахування, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, яка складає 104 372,73 грн.
Цим же пунктом Договору передбачено й сплату штрафу в розмірі 7% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції у випадку прострочення поставки (недопоставки) понад тридцять діб.
Позивачем за зустрічним позовом вірно розраховано розмір штрафу, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню в заявленому розмірі.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що вимоги первісного позову є обґрунтованими частково, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ТОВ "Концепт Інжиніринг" 279 285,26 грн, з яких 82 740,49 грн 3% річних та 196 544,77 грн інфляційних втрат.
Зустрічний позов також є частково обґрунтованим, відтак до стягнення з ТОВ "Концепт Інжиніринг" на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" підлягає 392 282,73 грн, з яких 104 372,73 грн пені та 287 910,00 грн штрафу.
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України судовий збір за первісним позовом у розмірі 4 189,28 грн покладається на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), решта сплаченого судового збору у розмірі 1 904,51 грн залишається за позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом). Сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" судовий збір у розмірі 55 695,00 грн за подання позовної заяви в частині позовної вимоги про стягнення основного боргу не розподіляється та може бути йому повернутий в порядку п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Судові витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом, у відповідності до вимог статті 129 ГПК України розподіляються наступним чином: 5 884,24 грн покладаються на відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним), а 3 143,80 грн залишаються за позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом).
Приписами частини 11 статті 238 ГПК України встановлено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
У постанові від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18 Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування частини одинадцятої статті 238 ГПК України, зазначивши про те, що аналіз даної норми свідчить, що її мета є по суті аналогічною меті ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України, оскільки в даному випадку судовим рішенням будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України таке судове рішення підлягатиме обов'язковому виконанню, тобто буде відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов'язання з такої сплати.
При цьому, зазначена норма ГПК України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми.
На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що незважаючи на те, що формально зараховані, як зустрічні, можуть бути лише саме основні зобов'язання, проте, за аналогією вищевказаних ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України та ч. 11 ст. 238 ГПК України, задля досягнення тієї ж мети, на яку направлені вищевказані статті, та з урахуванням наведених засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, може мати місце зарахування і вимог про сплату штрафних санкцій та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у випадку, якщо у кожної із сторін наявне судове рішення, яке набрало законної сили, про стягнення таких вимог, оскільки в такому випадку будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній по таким вимогам, тобто їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання такими судовими рішеннями законної сили відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України такі судові рішення підлягатимуть обов'язковому виконанню.
Приймаючи до уваги задоволення первісного позову на суму 279 285,26 грн і задоволення зустрічного позову на суму 392 282,73 грн, суд здійснює зустрічне зарахування в порядку частини 11 статті 238 ГПК України, в результаті якого з ТОВ "Концепт Інжиніринг" на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" підлягає стягненню штраф в розмірі 112 997,47 грн та судовий збір в розмірі 1 694,96 грн.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" (Україна, 50074, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, просп. Миру, буд. 33, кв. 113; ідентифікаційний код: 42924030) 82 740 (вісімдесят дві тисячі сімсот сорок) грн 49 коп. 3% річних, 196 544 (сто дев'яносто шість тисяч п'ятсот сорок чотири) грн 77 коп. інфляційних втрат та 4 189 (чотири тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн 28 коп. судового збору.
3. В іншій частині первісного позову відмовити.
4. Витрати позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) по сплаті судового збору в розмірі 1 904,51 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг".
5. Зустрічний позов задовольнити частково.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" (Україна, 50074, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, просп. Миру, буд. 33, кв. 113; ідентифікаційний код: 42924030) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) 104 372 (сто чотири тисячі триста сімдесят дві) грн 73 коп. пені, 287 910 (двісті вісімдесят сім тисяч дев'ятсот десять) грн 00 коп. штрафу та 5 884 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн 24 коп. судового збору.
7. В іншій частині зустрічного позову відмовити.
8. Витрати позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) по сплаті судового збору в розмірі 3 143,80 грн покласти на Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
9. Відповідно до частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів.
10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" (Україна, 50074, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, просп. Миру, буд. 33, кв. 113; ідентифікаційний код: 42924030) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) 112 997 (сто дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн 47 коп. штрафу та 1 694 (одну тисячу шістсот дев'яносто чотири) грн 96 коп. судового збору.
11. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.08.2022
Суддя О.В. Нечай