ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.08.2022Справа № 910/3108/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" "Велтлінер"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Тракс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО»
про стягнення 122 308,72 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія» «Велтлінер» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Тракс» про стягнення 122 308,72 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним здійснено виплату страхового відшкодування на підставі Договору страхування № КА 090995 від 13.08.2021 через настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу «MANTGX 18.440» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros 1841 LS» д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом «KRONESD» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , який під час ДТП знаходився в трудових відносинах з відповідачем та цивільно-правова відповідальність якого застрахована у АТ «СК «ІНГО», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №202644453, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача не покриту суму страхового відшкодування у розмірі 122 308,72 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 позовну заяву залишено без руху.
13.05.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків.
За змістом ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, оскільки у справі № 910/3108/22 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Так, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з'ясовує, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення у даній справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Позивач у позові зазначає, що оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mercedes-Benz Actros 1841 LS» д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом «KRONESD» д.н.з. НОМЕР_3 , була застрахована в АТ «СК «ІНГО» за полісом ОСЦПВ 202644453, то АТ «СК «ІНГО» сплатило на користь ПрАТ «СК» «Велтлінер» страхове відшкодування у розмірі 61 162,31 грн, при цьому, доказів на підставі яких було визначено розмір майнової шкоди, відшкодованої АТ «СК «ІНГО», позивачем не було надано.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО»; зобов'язати позивача надіслати залученій третій особі копію позовної заяви з додатками, докази надіслання надати суду; зобов'язати Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» надати докази, на підставі яких було визначено розмір майнової шкоди, відшкодованої Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія» «Велтлінер» за полісом №202644453; зобов'язати Моторне (транспортне) страхове бюро України надати копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №202644453 або інформацію із єдиної централізованої бази МТСБУ стосовно полісу № 202644453.
06.06.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про доручення документів на виконання вимог ухвали від 23.05.2022.
20.06.2022 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 23.05.2022.
29.06.2022 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення.
У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та третьою особою у письмових поясненнях, суд
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Велтлінер» (страховик, позивач) та ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № КА090995 від 13.08.2021, відповідно до якого предметом договору є майнові інтереси Страхувальник (Вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом (надалі - ТЗ) та додатковим обладнанням транспортного засобу, які зазначені в Додатку № 1.
Так, у Додатку № 1 зазначено два транспортні засоби, серед яких MANTGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 .
21.09.2021, близько 06 години 20 хвилин по вул. Гоголівській, 1-А в с. Квітневе Броварського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів MANTGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 та Mercedes-Benz Actros 1841 LS д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом «KRONESD» д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2021 у справі №361/8608/21 ОСОБА_1 , який працював водієм ТОВ «Прайм транс» та який керував автомобілем Mercedes-Benz Actros 1841 LS д.н.з. НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 124 КУпАП.
До позивача звернувся страхувальник із заявою від 29.09.2021 про виплату страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.
Відповідно до страхового акту № 327/21-КАСКО від 07.10.2021 сума страхового відшкодування становить 161 820,29 грн, відповідно до страхового акту № 327/21/1-КАСКО(доплата) від 22.11.2021 сума страхового відшкодування становить 18 600,74 грн. Загальна сума страхового відшкодування, виплаченого потерпілій стороні позивачем становить 180 421,03 грн.
Разом з тим, як вбачається з Акту № В-82 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.10.2021, який підписано представниками ТОВ «Екліс-Ассист» та ПрАТ «СК «Велтлінер» та скріплено відтисками їх печаток без зауважень, по страховій події, яка мала місце 21.09.2021 ТОВ «Екліс-Ассист» надало послуги, що включають в себе виїзд на місце ДТП та проведення товарознавчого дослідження ТЗ MANTGX, д.н.з. НОМЕР_1 на загальну суму 3 050,00 грн.
Позивач виплатив суму страхового відшкодування за вказаним страховим актом у розмірі 180 421,03 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4952 від 22.11.2021 на суму 18 600,74 грн та платіжним дорученням № 4605 від 07.10.2021 на суму 161 820,29 грн.
Також, позивач сплатив ТОВ «Екліс-Ассист» загальну вартість послуг комплексного асистансу у сумі 15 636,81 грн по Акту № В-82 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.10.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 4625 від 11.11.2021.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відтак, враховуючи приписи ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на користь позивача підлягає відшкодуванню вартість відновлювального ремонту (відповідно до акту чи рахунку про фактично виконані роботи з ремонту) з урахування коефіцієнту фізичного зносу.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним здійснено виплату страхового відшкодування на підставі Договору страхування № КА 090995 від 13.08.2021 через настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу «MANTGX 18.440» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros 1841 LS» д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом «KRONESD» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , який під час ДТП знаходився в трудових відносинах з відповідачем та цивільно-правова відповідальність якого застрахована у АТ «СК «ІНГО», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №202644453, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача не покриту суму страхового відшкодування у розмірі 122 308,72 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» із заявою про стягнення заборгованості в порядку регресу.
Відповідно до п. 8.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (С врз) та величини ВТВ за формулою 24: У = Ср + См + Сс (1-Е3) + ВТВ.
Пунктом 8.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, до вартості матеріального збитку, який визначається під час оцінки, не включаються витрати власника КТЗ, пов'язані з транспортуванням, зберіганням КТЗ, оплатою за експертні дослідження, поштовими витратами, з викликом сторін для технічного огляду КТЗ та іншими витратами. У разі визначення вартості матеріального збитку враховується фактичний технічний стан складових частин КТЗ до події (ДТП, страховий випадок, стихійне лихо, протиправні дії, розукомплектування тощо).
Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку експерта № 181-21 за результатами проведення авто товарознавчого дослідження від 28.09.2021, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «MANTGX 18.440» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, що сталася 21.09.2021, складає величину 175 565,28 грн; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «MANTGX 18.440» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, що сталася 21.09.2021, складає величину 63 762,31 грн.
Відповідно до наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України інформації із єдиної централізованої бази МТСБУ стосовно полісу № 202644453, франшиза по зазначеному полісу становить 2 600,00 грн.
Як вбачається з платіжного доручення № 905 від 14.01.2022 АТ «СК «ІНГО» сплатило позивачу 61 162,31 грн страхового відшкодування (63 762,31 грн матеріального збитку - 2 600,00 грн франшизи).
Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Так, у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
З огляду на зазначене, якщо розмір завданої шкоди перевищує належним чином визначену страхову суму (регламентну виплату), відшкодування шкоди в обсязі такої різниці здійснюється в межах окремого деліктного зобов'язання за участі деліквента (особи, яка винна у скоєнні ДТП) та потерпілого.
Тобто, якщо позивачу недостатньо сплаченого страховиком відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи на різницю між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19), від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб Mercedes-Benz Actros 1841 LS д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом «KRONESD» д.н.з. НОМЕР_3 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю, знаходився під керуванням ОСОБА_1 .
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Mercedes-Benz Actros 1841 LS д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у АТ «СК «ІНГО» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР/202644453).
Відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2021 у справі №361/8608/21 ОСОБА_1 , який працював водієм ТОВ «Прайм транс» та який керував автомобілем Mercedes-Benz Actros 1841 LS д.н.з. НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 124 КУпАП.
Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, враховуючи, що виплатою АТ «СК «ІНГО» не покрито страхове відшкодування в повному обсязі, з огляду на встановлення факту винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, під час виконання службових обов'язків, суд приходить до висновку, що відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «MANTGX 18.440» д.н.з. НОМЕР_1 , у межах суми заявленої до стягнення, а до позивача, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке власник автомобіля «MANTGX 18.440» д.н.з. НОМЕР_1 мав до особи, відповідальної за завдані збитки.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «Велтлінер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Тракс» про стягнення 122 308,72 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Тракс» (02095, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 9 літера А, офіс 369; ідентифікаційний код: 40552619) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 1В; ідентифікаційний код: 25285050) грошові кошти у розмірі 122 308 (сто двадцять дві тисячі триста вісім) грн 72 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Картавцева