ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.08.2022Справа № 910/4174/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/4174/22
за позовом приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» (ідентифікаційний код: 00191158, 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, будинок 89, кабінет 12; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1)
до акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код: 40075815; 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; e-mail: uz@uz.gov.ua)
про стягнення 393 309 грн,
без виклику представників учасників справи.
Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) про стягнення 393 309 грн неустойки у вигляді штрафу за несвоєчасну доставку вантажів.
Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:
- відповідачем порушено вимоги пункту 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), та порушено термін доставки вантажу відповідно до таких залізничних накладних: №39621602; №39541370; №39654405; №39612478; №39556345; №39554274; №39621586; №39522925; №39524392; №39596085; №39693726; №39702071; №39654413; №39702014; №39290291; №39604327; №39658380; №39654397; №39290283; №39718986; №39703236; №39720578; №39701941; №39701867; №3970175; №39701883; №39701404; №39720214; №39658547; №39742044; №39711023; №39725361; №39792957; №39792965; №39733027; №397123771; №39793443; №39816343; №39798467; №39761853; №39832514; №39733035; №39864178; №39816335; №39721162;
- 45 поставок відбувалось у 47 вагонах в період з 25.10.2021 по 22.11.2021;
- відповідно до розрахунку штраф за несвоєчасну доставку вантажу на станцію призначення Сартана Регіональної філії «Донецька залізниця» у 2021 році склав 393 309 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/4174/22; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
15.06.2022 позивач подав суду клопотання/заяву, в яких надав пояснення по справі.
28.06.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Залізниця просила відмовити у задоволенні позовних вимог; відмовити у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу; клопотання про поновлення строку на надання відзиву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 зокрема задоволено клопотання відповідача про продовження строку подання відзиву у справі №910/4174/22; поновлено Залізниці строк подання відзиву та прийнято відзив до розгляду; встановлено позивачу строк протягом п'яти робочих днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду (але не пізніше 08.07.2022) відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази направлення вказаних документів відповідачу.
08.08.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
У встановлений судом строк (до 08.07.2022) позивачем не подано до суду відповідь на відзив.
Указами Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022 затвердженими Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, та від 18.04.2022 №259/2022, від 21.04.2022 №2212-IX) введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, пояснення, тощо, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
У жовтні - листопаді 2021 року Залізниця здійснювала доставку вантажу (брухт чорних металів) за накладними (№39621602; №39541370; №39654405; №39612478; №39556345; №39554274; №39621586; №39522925; №39524392; №39596085; №39693726; №39702071; №39654413; №39702014; №39290291; №39604327; №39658380; №39654397; №39290283; №39718986; №39703236; №39720578; №39701941; №39701867; №3970175; №39701883; №39701404; №39720214; №39658547; №39742044; №39711023; №39725361; №39792957; №39792965; №39733027; №397123771; №39793443; №39816343; №39798467; №39761853; №39832514; №39733035; №39864178; №39816335; №39721162); відправник - товариство з обмеженою відповідальністю "Західвторлом"; одержувач - Товариство.
Частиною другою статті 130 Статуту передбачено, що право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу мають одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Позивач зазначає, що вантаж за вказаними накладними було доставлено відповідачем з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу), що підтверджується календарними штемпелями на залізничній накладній.
Позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту нарахував та заявив до стягнення з відповідача штрафні санкції у загальному розмірі 393 309 грн.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
В силу приписів статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до частини першої статті 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (частина перша статті 313 ГК України).
Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до статті 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Частинами першою, другою та п'ятою статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, а також статтею 23 Статуту передбачено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Вагони за накладними було відправлено у жовтні - листопаді 2021 року зі станцій Львівської залізниці та прибули у листопаді 2021 року на станцію Сартана Донецької залізниці з порушенням термінів доставки, що підтверджено штемпелем станції призначення у графі 51 залізничних накладних. Відстань перевезення зазначена у графі 30 залізничних накладних - 1 258 км, 1 266 км, 1 289 км, 1 336 км, 1 338 км, 1 348 км, 1 366 км, 1 385 км, 1 437 км, 1 445 км, 1 462 км, 1 463 км, 1 465 км, 1 574 км, 1 578 км, 1 644 км, 1 717 км, 1 721 км.
Як визначено статтею 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктом 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантаж термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюються виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.
Відповідно до пункту 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктом 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1.1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Виходячи з наведених вище норм законодавства, термін доставки вантажів визначається добами (24 години).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із статтею 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 №01-06/420/2012 нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, які додані до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено одержувачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що у відповідності до статті 116 Статуту та пункту 1.1 Правил є підставою для застосування до перевізника відповідальності у вигляді штрафу.
Обставини, які є предметом доказування у даній справі є такими: прострочення перевезення вантажів; відсутність підстав для звільнення від відповідальності.
Докази, якими позивач підтверджує наявність обставин, які є предметом доказування: залізничні накладні.
Отже, поданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, Залізниця не спростувала доводів Товариства.
Таким чином, штраф у розмір 393 309 грн підтверджено документально.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що сума штрафу нарахована позивачем може зменшитися, однак належного обґрунтування та документального підтвердження такому зменшенню суду не подав.
Водночас відповідачем заявлено клопотання про зменшення штрафу, яке мотивовано таким:
- починаючи з 24.02.2022 російська федерація здійснює обстріл всієї території України майже кожен день, завдаючи руйнування та знищуючи об'єкти інфраструктури, у тому числі, Залізниці;
- з 24.02.2022 по 15.07.2022 було зруйновано та пошкоджено: будівлі - 1 216 одиниць;
споруди - 123 одиниці; споруди ЦП - 37 одиниць; залізничні колії - 203 одиниць; передавальні пристрої ЦЕ - 189 одиниць; передавальні пристрої ЦШ - 101 одиниця; моторвагонний склад - 38 одиниць; локомотиви - 60 одиниць; автотранспортні засоби - 45 одиниць; вантажні вагони - 151 одиниць; спеціальний рухомий склад - 21 одиниця; пасажирські вагони - 35 одиниць; обладнання ЦЕ - 232 одиниці; обладнання ЦШ - 210 одиниць; інші основні засоби - 1 582 одиниці;
- працівники Залізниці в найкоротші терміни здійснюють відновлення та ремонт об'єктів інфраструктури та техніки, витрачаючи матеріали та кошти;
- з перших днів повномасштабного вторгнення працівники Залізниці здійснюють перевезення гуманітарних вантажів, військової техніки та озброєння, забезпечуючи вагомий внесок у спільну перемогу над ворогом;
- оскільки на даний час відсутнє повітряне сполучення, автомобільні перевезення є обмеженими, Залізниця стала головним, а в деяких регіонах чи не єдиним перевізником;
- також Залізниця стала дорогою життя для багатьох людей, оскільки поїздами відповідача за 169 дні вторгнення було евакуйовано близько 4 мільйонів людей;
- відновлення інфраструктури, гуманітарні перевезення, потребують значних коштів і здійснюються Залізницею наразі на безоплатній основі;
- відповідач є державною компанією, яка з 24.02.2022 несе фінансові витрати та позбавлена можливості отримувати прибуток, внаслідок зменшення оплачуваних пасажирських і вантажних перевезень.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідно до статті 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, враховуючи ступінь, характер та правові наслідки правопорушення, співмірність між ними; відсутність доказів понесення Товариством збитків внаслідок порушень Залізницею строків доставки вантажу; враховуючи обставини, які вказані відповідачем і не потребують документального підтвердження в силу загальновідомості викладених фактів, суд, вважаючи дані обставини винятковими, зважаючи на виняткову роль Залізниці для Українського народу під час повномасштабного вторгнення, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення штрафу до 19 665,45 грн (на 95 % від заявленої до стягнення суми штрафу).
Суд відзначає, що при визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення штрафних санкцій суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 19 665,45 грн штрафу.
Відповідно до пункту 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), при цьому судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 393 309 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код: 40075815; 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; e-mail: uz@uz.gov.ua) на користь приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» (ідентифікаційний код: 00191158, 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, будинок 89, кабінет 12; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1) 19 665 (дев'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн 45 коп. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та 5 899 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн 64 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12.08.2022.
Суддя Ігор Курдельчук