ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
11.08.2022Справа №910/6634/22
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/6634/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" про стягнення 495 630,21 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" про стягнення 495 630,21 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" вказує на те, що відповідачем не було належним чином виконано взяті на себе згідно договору поставки №2809-20 від 01.02.2021 зобов'язання з поставки оплаченого позивачем на підставі рахунків-фактури №СГ-0000750 від 14.06.2022 та №СГ-0000729 від 02.06.2022 товару в повному обсязі, у зв'язку з чим просить стягнути суму залишку вартості недопоставленого товару у загальному розмірі 468 719,97 грн. Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" зобов'язань з постачання товару позивач вказує на наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 26 910,24 грн., нарахованої за період з 09.06.2022 по 18.07.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/6634/22; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено проведення судового засідання на 23.08.2022.
09.08.2022 через систему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 495 630,21 грн., що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Стальгарант", які знаходяться на всіх банківських рахунках відповідача або в інших осіб, в тому числі на всі банківські рахунки, які відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" на день подання цієї заяви та які будуть відкриті після подання даної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Приписами ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Тобто, з метою збалансування інтересів сторін у справі законодавцем визначено умови, за яких постановлення ухвали про забезпечення позову є правомірним, а саме - наявність обставин, які прямо свідчать, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. А тому відсутність доказів на підтвердження таких умов та вжиття заходів до забезпечення позову на підставі лише припущень матиме наслідком порушення прав та інтересів особи, щодо якої вжиті такі заходи.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що підставами, якими позивач обґрунтовує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, є відсутність у відповідача нерухомого майна, існування судових проваджень за позовами інших осіб про стягнення коштів з відповідача, зміна в грудні 2021 року керівника відповідача.
На думку суду, наведені позивачем обставини не містять факти, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, яке свідчить про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що самі по собі відсутність у відповідача нерухомого майна чи існування судових проваджень за позовами інших осіб про стягнення коштів з відповідача не свідчать про наміри відповідача ухилятись у майбутньому від виконання рішення суду.
В свою чергу, зміна в грудні 2021 року керівника відповідача не є діями, які вчинені останнім з метою ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація позивачем права на забезпечення позову не може бути використана в якості тиску на відповідача для спонукання його до здійснення оплати заборгованості до винесення рішення суду за наслідками розгляду справи по суті.
Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" не надано доказів та не викладено фактів, які б вказували на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не наведено документального обґрунтування, яке свідчило б про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Р.В. Бойко