Справа №717/1010/22
12 серпня 2022 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді: Туржанського В.В.,
при секретарі: Тихоненко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову №100 від 14 липня 2020 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позов та пояснив, що 04 липня 2022 року він приїхав в с. Комарів і одразу прийшов до селищної ради та поїхав до військомату. ОСОБА_1 вручили повістку для проходження медичного огляду. Лікарі направили ОСОБА_1 для проходження медичного огляду в м. Чернівці. 12 та 13 липня 2022 року ОСОБА_1 їздив в м. Чернівці. З результатами медичного огляду ОСОБА_1 приїхав у військомат і йому сказали, що вручають повістку на відправку в інженерні війська. ОСОБА_1 відмовився від повістки та пояснив, що є свідком Єгови і має право на альтернативну службу. Після цього написали протокол і призначили засідання на 10 годину наступного дня. Вранці наступного дня ОСОБА_1 з'явився до військомату, але його не вислухали і винесли постанову про штраф. ОСОБА_1 не згідний із постановою і оскаржив постанову до суду.
У позовній заяві ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги обґрунтовує тим, що не відмовлявся від отримання повістки, а просив надати йому можливість проходження альтернативної служби у зв'язку із релігійними переконаннями, однак пояснення ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, протокол не підписаний свідками. Розгляд справи призначено на наступний день після складення протоколу, у зв'язку із чим ОСОБА_1 був позбавлений можливості підготуватися до розгляду справи належним чином. Полковником ОСОБА_3 було допущено неповноту та неправильність при розгляд протоколу, а саме не прийнято як докази пояснення ОСОБА_1 , пояснень свідків, не було долучено як доказ заяву ОСОБА_1 із додатком від 14 липня 2022 року. У протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові не вказано ім'я та по батькові посадових осіб, які їх склали, а сказані лише ініціали. У постанові дата її винесення помилково зазначена як 14 липня 2020 року.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився.
Судом встановлено, що згідно постанови за справою про адміністративне правопорушення №100 дата винесення якої зазначена як 14 липня 2020 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень. У постанові зазначено, що 13 липня 2022 року о 14 години 55 хвилин в смт Кельменці про врученні посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянину ОСОБА_1 повістки про відправку в команду, вказаний громадянин відмовився від її отримання, чим порушив вимог ч.3 ст. 22 Закону України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та вчинив адміністративне правопорушення , передбачене ч.2 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач, не погодився з даною постановою та звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 статті 22 Закону України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
За приписами частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право:
- знайомитися з матеріалами справи;
- давати пояснення, подавати докази;
- заявляти клопотання;
- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;
- виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
- оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно до ч.1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Частино 2 ст. 277 КУпАП не передбачені спеціальні строки розгляду справ про правопорушення передбачені ст. 210-1 КУпАП.
Аналіз наведених вище правових норм, дає можливість дійти висновку, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за частиною 2статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. У процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Оскільки ОСОБА_1 був поінформований про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, менш ніж за добу до моменту розгляду справи, суд погоджується із доводами позивача щодо порушення його права на захист внаслідок надання недостатнього часу для підготовки до розгляду справи, а відтак неправомірності постанови за справою про адміністративне правопорушення.
Суд також враховує, що дату винесення постанови помилково зазначено як 14 липня 2020 року замість 14 липня 2022 року.
Суд звертає увагу, що ч.3 ст. 22 Закону України „Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" передбачено обов'язок громадян з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах. Разом з тим, у постанові зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч.3 ст. 22 Закону України „Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" шляхом відмови від отримання повістки. Чи з'явився ОСОБА_1 до збірного пункту територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, зазначений у повістці про відправку в команду, у постанові не зазначено.
Таким чином, для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до статті 210-1 КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
З огляду на вищезазначене, оскільки при винесені оскаржуваної постанови не з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст.77 КАС України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно до статті 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне надіслати справу на новий розгляд, під час якого відповідачу слід належним чином повідомити ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, а також встановити яку конкретну норму законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію порушив ОСОБА_1 .
Згідно до ст.ст. 222-244-20 КУпАП, відповідачем у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Таким чином, належним відповідачем у справі є ІНФОРМАЦІЯ_1.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково. Постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення слід направити на новий розгляд.
На підставі ст. ст. 268, 279 КУпАП, керуючись ст.ст. 246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1, який розташований у АДРЕСА_2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_2, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №100 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення , дата винесення якої зазначена як 14 липня 2020 року та направити справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Повне судове рішення складено 12 серпня 2022 року.
Суддя: