Справа №338/513/22
11 серпня 2022 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Куценка О. О., секретаря судового засідання Двібородчин І. В. розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтований тим, що він з відповідачкою зареєстрували шлюб 25 травня 2001 року у Старобогородчанській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис № 8. В шлюбі у них народилися троє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Через різні погляди на життя та відсутність спільних інтересів між ними втрачено почуття любові та поваги один до одного. Шлюб носить формальний характер, примирення між ними неможливе. Позивач вказує, що подальше спільне проживання з відповідачкою та збереження шлюбу буде суперечити його інтересам, тому просить такий розірвати.
В підготовче засідання позивач не з'явився, у поданій заяві просить проводити розгляд справи у його відсутності, вимоги позову підтримує у повному обсязі.
Відповідачка в підготовче засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, вказала, що позовні вимоги визнає, на розірвання шлюбу згідна, примирення з позивачем вважає неможливим.
Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, зважаючи на відсутність всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснювалось.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 25 травня 2001 року у Старобогородчанській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис №8 (а.с.4).
За час перебування у шлюбі у подружжя народилися дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5;6;7).
Згідно зі ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Стаття 24 Сімейного кодексу України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Загальна декларація прав людини у частині 2 статті 16 та стаття 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права містять положення, за яким шлюб не може укладатися без вільної і повної згоди сторін, що одружуються.
Частиною 2 ст. 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З вказаних положень закону вбачається, що однією з засад шлюбу є його добровільність. При чому принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу (наявність вільної згоди) - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
З огляду на взаємини, які склались та існують між позивачем і відповідачкою, враховуючи те, що шлюб існує формально, позивач не бажає збереження шлюбу, стверджує, що подальше спільне життя подружжя буде суперечити його інтересам, суд приходить до переконання, що шлюб між подружжя ОСОБА_1 слід розірвати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.141, 200, 206, 263-265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 травня 2001 року у Старобогородчанській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис № 8, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Повний текст судового рішення складено 12 серпня 2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: