Вирок від 12.08.2022 по справі 607/5033/22

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2022 Справа №607/5033/22

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211040000237 від 10 лютого 2022 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кугаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , котрий фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_8 -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Згідно з п.п. 3, 14 ч. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім і' чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

ОСОБА_4 з 2021 року по теперішній час, умисно, систематично вчиняє психологічне та фізичне насильство щодо своєї тещі ОСОБА_6 , що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя останньої за наступних обставин:

Так, згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.12.2021 за № 607/20060/21, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме 31.10.2021 та 01.11.2021, ОСОБА_4 вчинив насильство в сім'ї відносно своєї тещі - ОСОБА_6 про що були складені протоколи про вчинення адміністративних правопорушень: ВАБ №477553 та ВАБ № 477534 від 01.11.2021.

Крім цього, ОСОБА_4 продовжуючи свої умисні, протиправні дії, спрямовані на систематичне заподіяння психологічних страждань своїй тещі - ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, маючи прямий умисел спрямований на вчинення домашнього насильства відносно останньої, 09.02.2022 року близько 20:00 год, перебуваючи за місцем свого проживання, що знаходиться на АДРЕСА_2 , безпідставно розпочав словесний конфлікт із своєю тещею - ОСОБА_6 , в ході якого виражався нецензурною лексикою, висловлював погрози застосування фізичної сили та фізичної розправи, шарпав за верхній одяг та за руки, штовхав останню.

Так, внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_6 завдано психологічних та фізичних страждань, що призвело до розладів її здоров'я та погіршення якості життя, що виразилось у втраті повноцінного сну та відпочинку, втраті самооцінки та позитивних емоцій, зростання емоційної напруженості, підвищення рівня тривоги та негативних переживаннях.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, не визнав.

По суті провадження повідомив, що 09 лютого 2022 року о 8 годині вечора він, разом зі своєю дружиною ОСОБА_9 , повернувся до дому. Алкогольні напої в той день він не вживав, оскільки був біля своєї матері, яка була важкохвора. Вдома, біля нього постійно знаходились його син та дружина. Перебуваючи у вітальні, до нього прийшла ОСОБА_6 та почала з ним сваритись, після чого вийшла з квартири.

Будь - які дії фізичного характеру стосовно ОСОБА_6 не вчиняв.

Сварки між ним та потерпілою відбуваються систематично. Ініціатором даних сварок є ОСОБА_6 , однак, будь яких насильницьких дій щодо своєї тещі ніколи не вчиняв.

Окрім того, повідомив, що ОСОБА_6 систематично викликає працівників поліції. Зазначив, що бувають дні, коли може викликати поліцію тричі за день.

Крім того, зазначив, що близько 5 разів на нього складались адміністративні протоколи, за вчинення домашнього насильства. В судові засідання, на яких розглядались дані протоколи відносно нього не з'являвся, однак штрафи, призначені йому судом, сплачував. Судові постанови не оскаржував.

Працівників поліції до своєї тещі ОСОБА_6 не викликав, так як не хотів з нею конфліктувати.

Додатково повідомив, що проживає в квартирі, що належить ОСОБА_6 , з якою близько 15 років перебуває в неприязних стосунках, оскільки остання вважає, що він хоче забрати в неї її квартиру.

Будучи чоловіком у віці 49 років, припинити проживати в квартирі тещі задля вирішенні конфлікту не бажає, оскільки він, разом зі своєю дружною ОСОБА_9 , вклали в дану квартиру свої значні кошти.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , суд приходить до переконання про те, що вина останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопоршення в повній мірі доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6 , яка суду повідомила, що проживає, разом з донькою ОСОБА_9 , зятем ОСОБА_4 та внуком ОСОБА_10 , за адресою АДРЕСА_2 , близько 27 років. Неприязні відносини між нею та зятем почалися одразу, як її донька з чоловіком почали жити в її квартирі. Зазначила, що обвинувачений систематично вчиняв відносно неї домашнє насильство, через що вона викликала працівників поліції, які складали відносно нього протоколи про адміністративні правопорушення.

Зокрема, 19 грудня 2021 року з причини вчинення обвинуваченим домашнього насильства, що полягало у вчиненні фізичного та психологічного насильства, викликала працівників поліції.

Обвинувачений систематично вчиняв стосовно неї домашнє насильство, відносно нього було складено адміністративні матеріали, як наслідок накладалися адміністративні стягнення у виді штрафу, однак він продовжував чинити протиправні дії.

Також повідомила, що 09 лютого 2022 року близько 15 год. у неї з обвинуваченим виник конфлікт.

Надалі, близько 20 години вечора вона перебувала в своїй кімнаті, коли ОСОБА_4 вийшов в стані алкогольного сп'яніння (нестійка хода, різкий запах алкоголю з ротової порожнини), з кухні в коридор та почав кричати на свого сина. Після того, як її внук втік від ОСОБА_4 до ванної кімнати, останній почав наносити удари по дверях в квартирі. В подальшому, вона почала заступатись за внука та просити ОСОБА_4 заспокоїтись, однак останній кричав, погрожував фізичною розправою, виражався нецензурною лексикою в її сторону, після чого наніс три удари долонею своєї правої рукою по її обличчю. Крім того, повідомила, що свідком даної події був неповнолітній син обвинуваченого, ОСОБА_10 . Після цього вона вибігла з квартири, щоб викликати працівників поліції. По приїзду працівників поліції, останні забрали обвинуваченого до відділу поліції. Для надання медичної допомоги не зверталася. Наступного дня з'являлася до слідчої;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , який суду повідомив, що , перебуваючи на посаді інспектора сектору протидії домашньому насильству, заступав в екіпаж з протидії домашньому насильству та неодноразово прибував на виклики ОСОБА_6 .

Зокрема, за минулий, 2021 рік, прибував близько 4-х разів на виклики за вчинення домашнього насильства обвинуваченим.

Повідомив, що не пригадує чи виїжджав на виклик 09 лютого 2022 року до ОСОБА_4 .

Проте повідомив, що точної дати не пам'ятає, виїхавши на виклик ОСОБА_6 , за місцем проживання останньої, в вечірню пору доби, був свідком, як ОСОБА_4 , будучи при цьому з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме маючи різкий запах з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння рук, нечітка мова, ображав нецензурною лексикою, погрожував фізичною розправою потерпілій. Проте, свідком при тому, як ОСОБА_4 вчиняв домашнє насильство відносно ОСОБА_6 , не був.

Крім того зазначив, що ОСОБА_4 неодноразово притягувався постановою суду до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, передбаченого ст.173-2 КУпАП. А також повідомив, що ОСОБА_4 виносились обмежувальні приписи суду, з який він був ознайомлений;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , яка суду повідомила, що її квартира розміщується неподалік, а саме через одну квартиру, квартири в якій проживають ОСОБА_6 та ОСОБА_4 разом зі своєю дружиною та сином. Сварки між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 чує систематично, переважно в вечірню пору доби, близько 21:00 - 23:00 години. В даних сварках переважає, здебільшого жіночий голос. Вважає, що це голос ОСОБА_6 . Крім того, зазначила, що ОСОБА_6 після даних сварок вибігає зі своє квартири, та стукає в двері квартир своїх сусідів, які проживають на одному поверсі з нею, або до сусідів, що проживають на сусідніх поверхах, з проханнями про допомогу.

Працівників поліції, ОСОБА_6 , яких викликала самостійно, очікувала на коридорі, до своєї квартири не заходила. Припускає, що остання боялась зайти до квартири, оскільки потерпіла, після даних конфліктів з ОСОБА_4 , була налякана та шокована.

Також повідомила, що на початку лютого, точної дати не пам'ятає, сиділа в своїй квартирі на кухні та чула конфлікт між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , який лунав з квартири останніх. Під час даного конфлікту, чула як ОСОБА_4 висловлювався нецензурною лайкою, однак не знає чи це було в адресу ОСОБА_6 . Вказати хто саме був ініціатором даного конфлікту не змогла. Через декілька днів після даної події, до неї підійшли працівники поліції для відібрання показів.

В квартирі ОСОБА_6 9 лютого 2022 року не була, а також зазначила, що не бачила в той вечір, як ОСОБА_4 вчиняє відносно ОСОБА_6 будь яких дій фізичного характеру. Крім того повідомила, що слідів від шарпанини чи бійки на одязі та тілі ОСОБА_6 не бачила, проте зазначила, що раніше були випадки коли бачила синці на тілі потерпілої, та її одязі.

Окрім того, повідомила, що ОСОБА_4 часто буває в стані алкогольного сп'яніння. Зокрема, зимою могла бачити його в такому стані 2 - 3 рази на місяць;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , яка суду повідомила, що проживає за адресою АДРЕСА_2 , разом зі свої чоловіком ОСОБА_4 , сином ОСОБА_10 та своєю матір'ю ОСОБА_6 , близько 27 років. Власником квартири, де вони проживають, є її матір. Після смерті чоловіка, ОСОБА_6 стала неадекватною та занадто емоційно, постійно ініціює конфлікти. Зокрема, такі конфлікти між останніми стали відбуватись частіше протягом останніх 3-х років. Свідком даних конфліктів є її неповнолітній син ОСОБА_10 . Крім того, ОСОБА_6 часто викликає працівників поліції до ОСОБА_4

09 лютого 2022 року вона, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 , була цілий день в матері останнього, яка була важкохворою. ОСОБА_4 був весь час з нею. Близько 20 години вечора вони повернулись додому, де була ОСОБА_6 . Остання почала в них розпитувати за стан здоров'я матері ОСОБА_4 , після чого розпочала конфлікт з останнім, а саме обзивала його нецензурними словами та звинувачувала останнього в хворобі його матері. Чи приїжджала в той вечір поліція не пам'ятає.

Також зазначила, що ОСОБА_4 , за 27 років спільного подружнього життя, ніколи не здійснював фізичне насильство щодо неї чи її матері ОСОБА_6 . Крім того, повідомила, що її чоловік ОСОБА_4 рідко вживає алкогольні напої та завжди ночує вдома, крім тих випадків, коли перебуває на роботі за межами міста Тернопіль. Водночас, зазначила, що був випадок, що ОСОБА_4 спав на сходах в будинку в стані алкогольного сп'яніння.

Нецензурну лексику, на відміну від ОСОБА_6 , ОСОБА_4 майже ніколи не вживає. Про те, що в ОСОБА_4 є розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкогольних напоїв їй не відомо.

Також повідомила, що їй відомо те, що на ОСОБА_4 неодноразово складались протоколи про адміністративні правопорушення за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_6 . В судові засідання, на розгляд даних адміністративних протоколів вона ходила, та давала свої пояснення. Крім того зазначила, що ОСОБА_4 подавав апеляційні скарги на прийняті судом рішення про визнання його винуватим у вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_13 ;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , який суду повідомив, що 09 лютого 2022 року, він разом зі свої братом ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_15 , були разом біля їхньої матері, яка була важкохворою. В обід, близько 14-15 години, ОСОБА_4 та ОСОБА_15 пішли додому, щоб нагодувати свого сина ОСОБА_10 , після чого повернулись назад. В той день вони були разом до 19 години, після чого його брат з дружиною повернулись назад до себе додому. Про обставини, що відбували на квартирі, де проживають останні йому нічого невідомою. Розмови, між ним та ОСОБА_4 про спричинення останнім фізичного насильства чи погроз щодо ОСОБА_6 не було.

Також доповнив, що ОСОБА_4 інколи вживає алкогольні напої, проте в той день останній алкогольні напої не вживав. Про те, що в ОСОБА_4 є розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкогольних напоїв йому не відомо. Крім того, ОСОБА_16 інколи вживає нецензурну лексику, однак вживання таких слів до ОСОБА_6 не чув.

Чи є розлади психіки в ОСОБА_6 йому невідомо.

Крім того зазначив, що його брат ОСОБА_4 проживає в квартирі, що належить на праві власності ОСОБА_6 . Відносини між його братом ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є складними, оскільки в ОСОБА_6 складний характер. Та вважає, що ініціатором конфліктів між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є остання. Окрім того, ОСОБА_6 , конфліктувала не лише з ОСОБА_4 , а й з іншими людьми. Конфлікти між останніми відбувались протягом 20 років, однак останніми роками конфлікти ставали дедалі частішими.

Також зазначив, що ОСОБА_4 не звертався в поліцію з приводу вчинення ОСОБА_6 відносно нього протиправних дій.

Також повідомив, що йому не відомо те, що на його брата неодноразово складались протоколи про адміністративні правопорушення за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_6 та його визнавали винуватим у вчиненні даних правопорушень.

Також повідомив, що ОСОБА_4 не вчиняв фізичне насильство щодо ОСОБА_6 , проте був випадок, 7 років тому, коли останній взяв за руку потерпілу, щоб відвести в сторону та розвивати конфлікт, внаслідок чого, ОСОБА_6 зняла побої;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 , яка суду повідомила, що 09 лютого 2022 року, її сусідка ОСОБА_6 постукала в двері її квартири. Відкривши двері, остання стояла разом з працівниками поліції, жалілась на ОСОБА_4 та просила підписати якісь документи. Слідів від шарпанини, на тілі чи одязі потерпілої, не бачила. Чи бачила ОСОБА_4 в той день не пам'ятає.

Крім того, повідомила, що ОСОБА_6 неодноразово прибігала до неї та жалілась на свого зятя ОСОБА_4 .

Додатково повідомила, що протокол допиту підписувала вона власноруч, однак свідком зазначених в протоколі подій не була, знає про дані події лише зі слів потерпілої ОСОБА_6 . Також зазначила, що очевидцем конфліктів між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ніколи не була;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10 лютого 2022 року, відповідно до якого до Тернопільського РУП найшла заява від громадянки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що її зять ОСОБА_4 , 1973 року народження,, з яким вони спільно проживають, за адресою: АДРЕСА_2 умисно систематично вчиняє фізичне та психологічне насильство щодо неї, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров'я та погіршення якості життя (а.м.п. 26);

- заявою ОСОБА_6 від 10 лютого 2022 року на ім'я начальника Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, в якій просить притягнути до кримінальної відповідальності її зятя ОСОБА_4 , який вчиняє домашнє насильство, що виражається у висловленні на її адресу словесних образ, ненормативної лексики, принижень, погроз фізичною розправою, штовхає, шарпає за одяг та інше. На неодноразові прохання припинити вчиняти протиправні дії щодо неї ОСОБА_4 не реагує.

Так, 09.02.2022 року близько 20:00 год. ОСОБА_4 безпідставно вчинив сімейну сварку, висловлювався брутальними нецензурними словами, штовхав її, принижував, погрожував фізичною розправою (а.м.п. 28);

- рапортом інспектора ЧЧ Тернопільського РУП ГУНП в області від 11 листопада 2021 року, з якого вбачається, що 11 листопада 2021 року надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що зять ОСОБА_4 вчиняє сварку (а.м.п. 31);

- рапортом інспектора ЧЧ Тернопільського РУП ГУНП в області від 28 серпня 2021 року 2021 року, відповідно до якого отримано та опрацьовано заяву від ОСОБА_6 (а.м.п. 32);

- заявою ОСОБА_6 від 28 серпня 2021 року, до начальника Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області полковнику поліції ОСОБА_18 , в якій просить вжити міри, провести профілктичну бесіду із її зятем ОСОБА_4 , котрий проживає спільно з нею, за адресою АДРЕСА_2 , оскільки він постійно створює конфлікти, після яких виникають суперечки на побутовому рівні. Від проходження судово-медичної експертизи відмовляється. Відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань просить не вносити (а.м.п.33);

- заявою ОСОБА_6 від 3 лютого 2022 року на ім'я начальника Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області полковнику поліції ОСОБА_18 , про вчинення кримінального правопорушення, в якій просить притягнути до кримінальної відповідальності за ст.126-1 КК України (домашнє насильство) її зятя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає без реєстрації у квартирі АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить їй і умисно, систематично вчиняє стосовно неї фізичне, психологічне насильство, що призводить до її фізичних та моральних страждань, погіршення якості життя (а.м.п. 39);

- постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 грудня 2021 року ( справа № 607/20060/21), згідно якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме за вчинення насильства в сім'ї щодо ОСОБА_6 та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу;

- довідкою Начальника СПДН ВП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_19 від 15.02.2022 року, згідно якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із 01.11.2021 року перебуває на профілактичному обліку Тернопільського РУ поліції за вчинення домашнього насильства.

Щодо вказаного громадянина складено протоколи про адміністративні правопорушення передбачені . ст. 173-2 КУпАП:

01.11.2021 року ВАБ №477533 (згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду від 24.12.2021 року останнього визнано винним на накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 255 грн.)

01.11.2021 року ВАБ №477534 (згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду від 24.12.2021 року останнього визнано винним на накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 255 грн.) (а.м.п. 45).

В даному випадку, аналізуючи обставини провадження, суд відмічає, що ОСОБА_4 , будучи здоровим чоловіком у розквіті сил, проживає на протязі тривалого часу (27 років) в квартирі, належній його тещі, котра є жінкою похилого віку та не бажає, щоб ОСОБА_4 проживав разом із нею. Як свідки сторони захисту, так і свідки сторони обвинувачення підтвердили наявність неприязних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . При цьому, неупереджені свідки, до яких суд відносить сусідів підтвердили факт зловживання ОСОБА_4 алкогольними напоями. Факт зловживання ОСОБА_4 алкогольними напоями, підтверджується довідкою з КНП Тернопільського обласного центру соціально - небезпечних захворювань від 11 лютого 2022 року (а.м.п. 50), актом огляду спеціальної медичної комісії №52 (а.м.п. 56), висновком судово-психіатричного експерта №80 (а.м.п. 57). Описаний вище спосіб життя ОСОБА_4 , на думку суду, додатково підтверджує правдивість показань потерпілої ОСОБА_6 щодо вчинення стосовно неї з боку зятя систематичного домашнього насильства.

Таким чином, з врахуванням показань потерпілої, свідків, досліджених в судовому засіданні доказів, які є взаємоузгодженими, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ст.126-1 КК України, а саме у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо особи з якою він перебуває в сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, позицію потерпілої, котра просила покарати ОСОБА_4 якнайсуворіше, суд вважає за доцільне обрати вид покарання у вигляді арешту.

Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який є не судимим, обставину, яка пом'якшує покарання, до якої суд відносить наявність на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає необхідності визначати максимальний термін для обраного виду покарання.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 5 (п'яти ) місяців арешту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання на виконання цього вироку.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його оголошення вручити негайно обвинуваченому та прокурору. Інші учасники мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
105699318
Наступний документ
105699320
Інформація про рішення:
№ рішення: 105699319
№ справи: 607/5033/22
Дата рішення: 12.08.2022
Дата публікації: 25.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (21.02.2023)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 20.02.2023
Розклад засідань:
19.10.2022 10:00 Тернопільський апеляційний суд
16.11.2022 10:00 Тернопільський апеляційний суд
23.11.2022 10:00 Тернопільський апеляційний суд
01.12.2022 14:30 Тернопільський апеляційний суд
09.12.2022 10:00 Тернопільський апеляційний суд
21.12.2022 14:00 Тернопільський апеляційний суд
29.12.2022 14:00 Тернопільський апеляційний суд
10.01.2023 14:00 Тернопільський апеляційний суд
17.01.2023 10:00 Тернопільський апеляційний суд