Справа № 601/1422/22
Провадження № 1-кс/601/596/2022
11 серпня 2022 року
Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 в залі суду у м.Кременець, розглянувши клопотання слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської області та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, фізична особа підприємець, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України -
11.08.2022 слідчий СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12022211010000235 від 06.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК Україна.
Клопотання мотивоване тим, що СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022211010000235 від 06 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
24.02.2022 Верховною радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX, яким затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
22.05.2022 року Верховною радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2263-IX, який затверджено Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні продовжено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05 липня 2022 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_1 , зайшов на подвір'я господарства ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 та розпочав словесний конфлікт із ОСОБА_7 , під час якого завдав декілька ударів обома руками по обличчю та різних частинах тіла ОСОБА_7 , в результаті чого останній злякавшись більших побоїв, втік із власного господарства. В подальшому у ОСОБА_5 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення майна із житлового будинку, що належить ОСОБА_7 , тобто на таємне викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
Надалі, реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на умисне таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, 05 липня 2022 року близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаючи, що його дії є таємними для інших осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, проник у житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме у спальну кімнату ОСОБА_7 , звідки таємно викрав вживаний ноутбук торгівельної марки «LENOVOG570», корпусом чорного кольору, серійний номер: CB01072962, процесором: IntelB940 2,00 G, дисплеєм: 15,6 HDLED, із зарядним пристроєм до нього, який лежав на стільці та належить ОСОБА_7 , після чого з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, маючи реальну можливість розпоряджатись викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними діями, ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.
10.08.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання слідчий доводить обґрунтованістю його підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та наявністю передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків, зокрема: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, а в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , покладається забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку слідчого, є підставою для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, оскільки більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному ОСОБА_5 копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримала вимоги клопотання, посилаючись на зазначені в клопотанні підстави, просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України. Інший запобіжний захід в цьому кримінальному провадженні не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечили віносно задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру; особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Слідчий суддя встановив, що Кременецьким РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022211010000235 від 06.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
10.08.2022 відносно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке останній отримав 10.08.2022, що вбачається із власноручного підпису ОСОБА_5 .
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
За відсутності заперечень щодо процесуального статусу підозрюваного при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:
-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
-чи наявні ризики кримінального провадження;
-чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження;
-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.
Отже, при вирішенні поставленого питання слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених критеріїв в їх взаємозв'язку.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі Murrаy v.United Kingdom , 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, вчиненному в умовах воєнного стану, який введено відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022.
Долучені до клопотання матеріали свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме це підтверджує: витяг з ЄРДР №12022211010000235 від 06.07.2022; протокол огляду місця події від 05.07.2022; письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 06.07.2022.
Повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Досліджені матеріали у взаємному зв'язку з обставинами кримінального правопорушення дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче слідчий у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому розгляду, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,
-незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні,
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Серед ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, який передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до 8 років.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний з'являється на виклики до суду та з'явився на розгляд вказаного клопотання. Однак, досудове розслідування, як процедура, пов'язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його потенційного ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Відомостей про міцні соціальні зв'язки підозрюваного, яких було б достатньо для утримання підозрюваного в місці його проживання, слідчому судді не надані.
Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, тобто ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у ОСОБА_5 активні дії щодо впливу у цьому кримінальному провадженні на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку, що існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який також заявлений слідчим у клопотанні, не знайшов свого підтвердження за результатами розгляду цього клопотання слідчим суддею.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання про наявність двох ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності додаткові обставини, відповідно до ст. 178 КПК України.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує такі обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;
- інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до тяжкого і у разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років;
- станом на сьогоднішній день ОСОБА_5 виповнилося 45 повних років, відомостей про стан здоров'я слідчому судді не надано;
- підозрюваний одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей;
- відомостей про майновий стан підозрюваного слідчому судді не надано;
- підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий;
Щодо застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).
З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених п.1, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 є необхідним і, що саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе запобігти існуючим ризикам, а тому клопотання належить задовольнити.
У клопотанні слідчого також порушується питання про покладення таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого СВ Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_6 , прокурорів Кременецької окружної прокуратури та суду за першою вимогою; не залишати місце проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурорів Кременецької окружної прокуратури та суду.
Однак, п.2 ч.5 ст. 194 КПК України передбачає обов'язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Клопотання слідчого про покладення обв'язку на підозрюваного, а саме: не залишати місце проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурорів Кременецької окружної прокуратури та суду пов'язане із запобіжним заходом у виді домашнього арешту, та не відповідає ст. 194 КПК України.
За таких обставин, у цій частині клопотання слід відмовити та покласти на підозрюваного обов'язок - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
З огляду на тяжкість, характер вчиненого кримінального правопорушення, існуючих ризиків, слідчий суддя вважає обґрунтованими вимоги cлідчого про покладення на ОСОБА_5 обов'язків, передбачених п.1, п.2 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Покладення таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючому ризику та ефективності здійснення кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу
Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м'якого (особисте зобов'язання) до найбільш суворого (тримання під вартою).
В свою чергу, особисте зобов'зання по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості є найменш обтяжливим запобіжним заходом із передбаченого законом.
З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов'язків, особисте зобов'язання забезпечує мету застосування запобіжних заходів, забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного.
У зв'язку із обранням підозрюваному запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою та встановлення ризиків кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов'язки, які кореспондуються з встановленими ризиками кримінального провадження, а саме: прибувати до слідчого СВ Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_6 , прокурорів Кременецької окружної прокуратури та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Почаїв Кременецького району Тернопільської області та жителя АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого СВ Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_6 , прокурорів Кременецької окружної прокуратури та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Повідомити підозрюваному ОСОБА_5 письмово під розпис покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків до 23 год. 59 хв. 09 жовтня 2022 року.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 .
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 12.08.2022 року о 11 год. 00 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1