Справа № 274/3950/22
Провадження № 1-кс/0274/958/22
Іменем України
"10" серпня 2022 р. м. Бердичів
Слідча суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР № 12022060480000512 від 09.08.2022 клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області майора поліції ОСОБА_6
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стетківці, Чуднівського району, Житомирської області, громадянина України, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
10.08.2022 старший слідчий слідчого СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_6 звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави.
Обґрунтування клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12022060480000512 від 09.08.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України
У ході досудового розслідування встановлено, що 08.08.2022 року близько 23-ї години ОСОБА_7 разом із ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились за місцем постійного проживання останнього - у будинку АДРЕСА_1 , де між ними, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, виникла сварка. В ході даної сварки у ОСОБА_5 виник умисел на вбивство ОСОБА_7 . Після чого, він, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_7 підійшов до останнього та з великою силою прикладання наніс йому декілька ударів сокирою по голові, таким чином вбивши його. Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок аспірації кров'ю.
09.08.2022 о 05 год. 20 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст.208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою мотивовано тим, що доведено обґрунтованість підозри скоєння ним злочину та існують ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків.
Процедура, позиції учасників провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що обґрунтованість підозри повністю доведена зібраними доказами.
Підозрюваний ОСОБА_5 просить обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки він є опікуном хворої матері, яку планував забрати на проживання до себе. Він працює неофіційно. Вбивства ОСОБА_7 він не скоював. Труп ОСОБА_7 він виявив, коли вночі повернувся додому. Просить його на ці два місяці залишити під домашнім арештом, щоб побути цей час із матір'ю.
Захисник ОСОБА_4 заперечив проти обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із тих підстав, що матеріали, які долучені до клопотання не обґрунтовують підозру у скоєнні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. Ризики прокурором також не доведено. Просить застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
…..
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
…..
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті ( ч. 2 ст. 177 КК України)
За положеннями статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно вимог статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному щодо злочину, який спричинив загибель людини ( п.2 ч. 4 ст.183 КПК України).
Обставини, встановлені слідчою суддею, їх оцінка та висновки
На підставі долучених до клопотання документів встановлено, що СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022060480000512 від 09.08.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Відповідно до пред'явленої підозри, 08.08.2022 року близько 23-ї години ОСОБА_7 , разом із ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились за місцем постійного проживання останнього - у будинку АДРЕСА_1 , де між ними, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, виникла сварка. В ході даної сварки у ОСОБА_5 виник умисел на вбивство ОСОБА_8 . Після чого, він, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_8 підійшов до останнього та з великою силою прикладання наніс йому декілька ударів сокирою по голові, таким чином, вбивши його.
З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.08.2022 вбачається, що 09.08.2022 о 05-20 год. за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, в порядку ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_5 .
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки в процесуальному законодавстві немає чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України).
Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Підозра ОСОБА_5 за частиною першою статті 115 КК України вручена о 19-10 год 09.08.2022 у присутності його захисника, з дотриманням вимог, визначених статтею 277 КПК України.
Обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, доводиться долученими до клопотання матеріалами, а це:
- рапортом чергового про повідомлення зі служби «102» про те, що 09.08.2022 о 05 год. 20 хв. надійшло повідомлення від непрацюючого ОСОБА_5 про те, що за місцем проживання виявив труп невідомого чоловіка без ознак життя. Виїздом СОГ на місце події у будинку АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_7 , під час огляду трупа виявлено три рубані рани голови. Труп кулика відправлено до моргу Бердичівської ЦМЛ, з місця події вилучено дві сокири, рушник та виріз з килима зі слідами речовини бурого кольору;
- протоколом затримання ОСОБА_5 від 09.08.2022 із якого вбачається, що 09.08.2022 о 05-20 год. за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, в порядку ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_5 та у нього вилучено одяг, на якому наявні плями із речовини бурого кольору.
- протоколом огляду місця події від 09.08.2022, згідно якого під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , тобто із житла підозрюваного було виявлено та вилучено сокиру на якій наявні нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров;
- протоколом огляду місця події від 09.08.2022, згідно якого в приміщенні моргу Бердичівської ЦМЛ було оглянуто труп ОСОБА_7 , встановлено наявні тілесні ушкодження, причину смерті останнього, вилучено речі потерпілого;
- лікарським свідоцтвом про смерть № 440 від 09.08.2022, відповідно до якого смерть ОСОБА_7 наступила від перелому нижньої щелепи, аспірації кровлю;
- протоколами допиту та додаткового допиту свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що 08.08.2022, близько 22 год. він з'явився до дому ОСОБА_10 вжити спиртного. У будинку крім ОСОБА_11 перебував невідомий йому чоловік на ім'я ОСОБА_12 . За обстановкою він зрозумів, що між чоловіками відбулась бійка. Під час вживання алкоголю ОСОБА_12 погрожував ОСОБА_11 , обстановка була напруженою, тому він пішов додому;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , яка, серед іншого, пояснила, що її чоловік ОСОБА_9 у проміжок часу із 20 до 21 години виходив з дому на 30 хвилин та прийшов на підпитку.
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_14 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ,
На даній стадії кримінального провадження, долучені до клопотання матеріали із яких вбачається, що труп ОСОБА_7 виявлено у будинку підозрюваного, загиблий та підозрюваний незадовго до вбивства спільно розпивали спиртні напої та між ними були напружені стосунки, на вилученому у підозрюваного одязі наявна речовина бурого кольору, із будинку підозрюваного вилучено сокиру із нашаруванням речовини бурого кольору, є достатніми на даній стадії кримінального провадження, які доводять обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Щодо доведення ризиків
Оцінюючи наявні у справі матеріали та встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини, слідча суддя вважає доведеними ризики: можливого переховування підозрюваного від органу до судового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого.
Ризиком у контексті кримінального процесуального законодавства є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Згідно довідки №191 від 09.08.2022 Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, у домоволодінні розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та є головою домогосподарства. Склад сім'ї: колишня дружина - ОСОБА_16 , син - ОСОБА_17 .
Відповідно до довідки-характеристики №190 від 09.08.2022 Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 на даний час проживав один, розлучений, безробітний. За період проживання порушення громадського порядку за ним не відмічалось. Зі слів односельчан перебував неодноразово у нетверезому стані. Скарг від сусідів не надходило.
ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідча суддя вважає такі дії вірогідними, з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, а це позбавлення волі від 7 до 15 років .
Зазначена вище обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Враховуючи, що соціальні зв'язки підозрюваного не є міцними, оскільки він не одружений, проживає один, не працевлаштований офіційно, та з огляду на суворість покарання є висока ймовірність переховування підозрюваного від органу досудового розслідування.
До того ж, що також є важливим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією російської федерації проти України, у ОСОБА_5 збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку обвинуваченого.
Ризик незаконного впливу на свідків є доведеним, оскільки показання ОСОБА_5 суперечать показанням свідків, які до того ж проживають по сусідству.
Ризик незаконного впливу на свідків об'єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
За таких умов слідча суддя приходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні із свідками, які проживають неподалік, підозрюваний може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Висновки слідчої судді
Оцінюючи наявні докази обґрунтованості підозри, існуючі ризики, тяжкість пред'явленої підозри, відсутність міцних соціальних зв'язків у підозрюваного, який не працює та проживає один, згідно характеристики зловживає алкогольними напоями, незважаючи відсутність судимостей, слідча суддя вважає, що на даний час більш м'який запобіжний захід, в тому числі і цілодобовий домашній арешт, не зможе в повній мірі запобігти існуючим ризикам.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, зважаючи, що внаслідок злочину, що інкримінується ОСОБА_5 настала смерть людини, слідча суддя не визначає заставу.
Керуючись статтями 176, 177, 182, 183, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення застави, який слід обраховувати, починаючи з моменту затримання, тобто із 05-20 год. 09 серпня 2022 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, а підозрюваним у той же строк із дня отримання копії ухвали.
Слідча суддя ОСОБА_1