937/6238/20
1і/195/207/22
іменем України
12.08.2022 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Томаківка Дніпропетровської області клопотання прокурора у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Запоріжжя, яка має середню освіту, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст.115 КК України про продовження строку дії застосованого стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
31.08.2020 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Мелітопольською окружною прокуратурою по кримінальному провадженню № 12020080140001655 від 08.06.2020 направлено обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", розпорядження Голови Верховного суду України №4/0/9-22 від 10.03.2022, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ в умовах воєнного стану, а саме змінено територіальну підсудність Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
09.08.2022 року до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити через наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Захисник обвинувачених проти даного клопотання заперечує, так як клопотання необгрунтоване, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні та недоведені.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
З поданих матеріалів суд вбачає, що 10.06.2020 слідчим суддею Мелітопольського міськрайонного суду застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 23.02.2022 продовжено строк запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до 24 квітня 2022 року (включно )..
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 року було продовжено строк запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до 13.08. 2022 року (включно )..
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Заслухавши клопотання прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.
Заслухавши прокурора, суд дійшов висновку, що існують наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, раніше не судима, не має достатньо стійких соціальних зв'язків, на території міста Мелітополь та Мелітопольського району не зареєстрована, а за останнім місцем мешкання проживала тимчасово (одночасно є місцем скоєння злочину), є достатні підстави вважати, що, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, буде переховуватися від суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Крім того, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що обвинуваченій відоме місце проживання свідків, що, з урахуванням характеристики її особи, свідчить про наявність ризику того, що перебуваючи на свободі, вона може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Таким чином, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачена ОСОБА_5 може:
1) переховуватися від суду;
2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вважаю, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту обвинувачена зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, житла, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу суду. Оскільки обвинувачена на території міста Мелітополь та Мелітопольського району не зареєстрована, а за останнім місцем мешкання проживала тимчасово, як було зазначено вище, фактично проживає на місці події та не має достатньо стійких соціальних зав'язків, вважаю, що даний запобіжний захід не забезпечить її належної процесуальної поведінки, а посилить ризик того, що обвинувачена знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- особи, які заслуговують на довіру та поручитися за виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також достатнього рівня доходів унеможливлює також застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді особистої поруки;
- запобіжний захід у вигляді застави судом може не встановлюватися щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, що, з урахуванням відсутності у обвинуваченої будь-яких джерел постійного доходу, а також того факту, що злочин, у якому вона обвинувачується, пов'язаний із застосуванням насильства, унеможливлює застосування стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави.
Вищевказане та наявність перелічених ризиків, свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
Отже, суд вважає, що окрім наявного обґрунтованого обвинувачення, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченій, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України існують, належним чином обґрунтовані прокурором та не зменшились, а тому у суду є всі підстави для задоволення клопотання прокурора та продовжити застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Тобто будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою не більше ніж 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 187, 199, 331 КПК України, суд, -
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 115 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09.10.2022 р.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019.
Суддя: ОСОБА_1