Справа № 577/2442/22
Провадження № 1-кп/577/297/22
"10" серпня 2022 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12022200450000484 від 01 липня 2022 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , цигана, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 20.08.2014 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч.2, 289 ч.2, 70, 75 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; 2) 21.10.2014 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст.ст. 185 ч. 3, 75 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; 3) 10.11.2015 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст.ст. 185 ч. 2, 71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі; 4) 25.04.2016 Шевченківським районним судом м. Києва за ст.ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі; 5) 13.06.2018 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст.ст. 185 ч. 2, 71 КК України до 1 року 10 місяців позбавлення волі; 6) 15.02.2019 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст.ст. 185 ч. 2, 70 ч.4 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився 21.05.2020 по відбуттю строку покарання, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Встановив :
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна ( крадіжка) вчиненому повторно в умовах воєнного стану.
Прокурор ОСОБА_3 внесла до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , яке обґрунтовує наступним.
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за скоєння злочинів проти власності, 19 червня 2022 року близько 14 години, перебуваючи в гостях у знайомого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , помітив на комп'ютерному столі мобільний телефон, яким вирішив заволодіти. Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного на всій території України, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 (затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ) та продовженого до 23.08.2022, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно викрав мобільний телефон марки «Huawei Р Smart+», модель «INE-LX1, RAM:4GB, ROM:64GB», синього кольору. іmei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , вартістю 7948,8 грн., який належить ОСОБА_6 . Заволодівши чужим майном, ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину та викраденим пізніше розпорядився на власний розсуд, а саме: попрохав знайомого ОСОБА_7 закласти мобільний телефон до відділення ломбарду ПТ «Ломбард «УМКВ і Компанія», яке розташоване по вул. Шевченка, 73 в м. Конотоп Сумської області, за що отримав грошові кошти в сумі 1500 грн., які потім витратив на власні потреби. Крім того, 03 липня 2022 року , перебуваючи у магазині ЄВА-915 ТОВ Руш, що по вул. Бр. Лузанів,47 в м. Конотопі, повторно таємно викрав з полиці жіночу парфумовану воду ємністю. 100 мл., вартістю 527,2 гривень. Крім того, 04 липня 2022 року , перебуваючи у магазині ЄВА-922 ТОВ Руш, що по пр.Миру,7/пл. Миру,1 в м. Конотопі, повторно таємно викрав чоловічу парфумовану воду вартістю 549 гривень та жіночу парфумовану воду вартістю 599 гривень.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Санкція ч.4 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Конотопського міськрайонного суду від 07 липня 2022 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.09.2022. з визначенням застави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів для працездатних осіб, що становить 130 000 гривень. При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею враховані ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, існування яких вказує на наявність обґрунтованих підстав для обрання до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Про наявність вказаних ризиків свідчать наступні обставини: ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого корисливого злочину, за вчинення якого згідно санкції ч.4 ст. 185 КК України йому загрожує суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Тяжкість злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності ОСОБА_4 , а усвідомлення обвинуваченим невідворотності покарання за вчинення цього злочину виключно у вигляді позбавлення волі у разі доведення його винуватості дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку та підвищує ризик того, що він, перебуваючи на свободі, може вчиняти дії направлені на уникнення кримінального покарання шляхом переховування від суду.
Крім того, ОСОБА_4 ніде не працює, не має постійного місця проживання, мешкає не за місцям реєстрації, схильний до скоєння кримінальних правопорушень, зокрема неодноразово (шість разів) засуджувався за скоєння корисливих злочинів, відбував покарання у місцях позбавлення волі, звільнившись 21.05.2020 по відбуттю покарання, на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчиненні нового умисного тяжкого злочину, на даний час перебуває під адміністративним наглядом.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням тяжкості та характеру кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , даних про його особу , відсутність у нього місця роботи та заробітку, репутацію, періодичність вчинення правопорушень, які в сукупності є достатньо вагомими, і вказують на наявність зазначених ризиків, та свідчать, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам і лише цей вид забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_4 є єдино можливим, який виправдає потреби забезпечення розгляду кримінального провадження та вказаний ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.
При цьому, таке обмеження прав підозрюваного на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, який скоєно з корисливих мотивів, вважає за необхідне в силу ч. 3 ст. 183 КПК України йому визначити заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатнім для виконання покладених на нього обов'язків .
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримує і прохає задовольнити .
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечує проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Його захисник ОСОБА_5 підтримує свого підзахисного,
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Відповідно до положень ст. 194 ч. 1, 4 КПК України для обрання запропонованого запобіжного заходу необхідна наявність трьох умов: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого корисливого злочину повторно, в умовах воєнного стану, за вчинення якого згідно санкції ч.4 ст. 185 КК України йому загрожує суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_4 ніде не працює, не має постійного місця проживання, мешкає не за місцям реєстрації, схильний до скоєння кримінальних правопорушень, зокрема неодноразово ( шість разів) засуджувався за скоєння корисливих злочинів, відбував покарання у місцях позбавлення волі, звільнившись 21.05.2020 по відбуттю покарання, на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчиненні нового умисного тяжкого злочину, що свідчить про існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень та переховування від суду. Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ризики, які враховувалися під час його застосування на даний час не змінилися, не перестали існувати.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Також, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обмеження свободи особи має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Виходячи з встановлених судом обставин : запобіжний захід особисте зобов'язання не може бути застосований стосовно ОСОБА_4 , оскільки враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого, його неодноразове засудження за вчинення кримінальних правопорушень, які вчинялися протягом незначного часу , відсутні підстави вважати, що він буде виконувати покладені на нього обов'язки; запобіжний захід особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_4 , оскільки відсутні особи, які можуть виступити в ролі поручителів та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечити його належну поведінку; запобіжний захід у виді домашнього арешту не може бути застосований до ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв'язків, мешкає не за місцем реєстрації, тому і є обґрунтований ризик можливого переховування від суду .
За обставин кримінального провадження, відомостей про особу обвинуваченого, наявність обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину в умовах воєнного стану, на переконання суду, більш м'який запобіжний захід не зможе гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених обов'язків.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку задовольнити клопотання прокурора і обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів з метою запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи ухилитися від суду.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченим обов'язків, визначених відповідно до положень ст. 182 КПК України. Враховуючи обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого злочину , відомості про його особу, суд вважає, що розмір застави, виходячи з 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 130 000 гривень, буде повною мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194,197 КПК України,
Постановив:
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 жовтня 2022 року до 24 години.
Визначити розмір застави ОСОБА_4 п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 130 000 (сто тридцять тисяч ) гривень, при внесенні яких на рахунок : Одержувач: ТУДСА України в Сумській області, Код: 26270240, назва банку: ДКСУ м. Київ,МФО: 820172, р/р: UA558201720355249001000008869 , призначення платежу: застава, дата, номер ухвали суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити. Роз'яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави на спеціальний рахунок, він зобов'язаний : з'являтися на виклики до суду, не відлучатися з населеного пункту за місцем проживання, повідомляти суд про зміну місця проживання , роботи, навчання, носити електронний засіб контролю, застосований уповноваженим працівником відділу поліції.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд на протязі п'яти днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1