Справа 573/631/22
Номер провадження 3/573/242/22
іменем України
12 серпня 2022 року м. Білопілля
Суддя Білопільського районного суду Сумської області Черкашина М.С., розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
04 лютого 2022 о 13:41 год. в м. Білопілля по вул. Гагаріна Сумської області, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ-2114440» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зінниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду в медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився.
Своїми вищевказаними протиправними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, адміністративна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Разом з тим, у суд за викликом особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи повідомленим за місцем реєстрації та фактичного проживання про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, а також шляхом сповіщення не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Будучи обізнаним про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, про що інспектором було роз'яснено під час складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, про рух справи повідомлено повісткою на зазначену в протоколі адресу проживання, а також шляхом розміщення інформації про рух справи на сайті судової влади, ОСОБА_1 жодних доказів та заперечень для спростування складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення суду не надав, а тому розгляд справи здійснюється судом на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень також підтверджується дослідженими судом письмовими матеріалами справи, зокрема: протоколом серії ААБ №240227 від 04.02.2022 про адміністративне правопорушення, який за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Також встановлено, що ОСОБА_1 не має посвідчення водія.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Таким чином, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
При визначенні виду та міри стягнення в межах санкції, на підставі ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, який становить значну суспільну небезпеку в сфері безпеки дорожнього руху, ступінь вини та особу ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом, не має посвідчення водія відповідної категорії, о отже не є водієм у розумінні ПДР й положень ст. 130 КУпАП, приходжу до висновку, що стягнення у вигляді штрафу, є таким, що буде сприяти запобіганню вчиненню останнім нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, що притягується до адміністративної відповідальності необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 33, 40-1, 294 КУпАП, п.п. 1.10, 2.5 ПДР, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу в установлений строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя