КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/302/22
Провадження № 2-н/488/112/22
Іменем України
26.07.2022 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія” про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 ,
26.01.2022 року до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшла вказана заява, в якій заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2021 року до 01.01.2022 року в сумі 1 669,80 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 248,10 грн.
Відповідно до частини 1,6 статті 187 ЦПК України в порядку досудової підготовки судом був надісланий запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області, відповідь на який надійшла 21.07.2022 року.
Дослідивши матеріали заяви, доходжу наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 160 ЦПК України з заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з вимогами ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу, окрім іншого, повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Положеннями пунктів 3, 4, ч. 3 ст. 163 ЦПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Однак, вказані вимоги заявником не виконані.
У своїй заяві про видачу судового наказу заявник ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія” заявник зазначає, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Посилаючись на положення Цивільного кодексу України також зазначив, що укладання договору про постачання електричної енергії між постачальником та побутовим споживачем відбувається шляхом заявочного приєднання побутового споживача до договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що розміщені на офіційному сайті Регулятора та Постачальника та не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
В обгрунтування своєї заяви заявник також посилався на те, що між ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія” та ОСОБА_1 укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Також зазначає, що за вказаною адресою заявником відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 .
У Загальній картці за особовим рахунком № НОМЕР_2 , долученої до заяви про видачу судового наказу, міститься інформація про наявність: “Заяви-приєднання, підписаної (1 с 31.07.2020 г.)”, а також наявність договору між заявником та споживачем послуг: “на поставку електроенергії, дата укладання 31.07.2020 р.”
Проте, в додатках до заяви про видачу судового наказу відсутня заява боржника про приєднання до Типового договору про постачання електричної енергії або договір, укладений в письмовій формі між заявником та боржником на підставі якого пред'явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» зазначено, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Відсутність укладеного договору між сторонами унеможливлює видачу судового наказу, оскільки у зобов'язальних правовідносинах саме наявність договору вказує на безспірність заборгованості.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя, відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Отже, з урахуванням тих обставин, що вимоги за якими видаються судові накази, мають бути безспірними та заборгованість може бути стягнута лише з того боржника, з яким укладений договір, суддя доходить висновку про відмову ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія” у видачі судового наказу.
Разом з тим, з метою недопущення порушення права заявника на судовий захист, шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості та судовий розгляд такої вимоги, заявнику слід роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом (розділ ІІ Наказне провадження), після усунення її недоліків.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, заявнику слід роз'яснити, що у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 163- 166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія” про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена учасниками справи в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її винесення.
Суддя Я.А. Чернявська