Справа № 183/2684/22
№ 1-і/183/86/22
10 серпня 2022 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання прокурора Куп'янської окружної прокуратури Харківської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженню за № 12016220370000083 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Куп'янської окружної прокуратури Харківської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженню за № 12016220370000083 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні Куп'янського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за № 12016220370000083 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч.2 ст.115 КК України.
В зазначеному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено на підставі ч. 6 ст. 615 КПК України.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 року продовжено ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 12.08.2022 року.
Таким чином, прокурор звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою на 60 днів, мотивуючи свою позицію тим, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися слідчим суддею при обранні та судом при продовженні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з'явилося, тому продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, мотивуючи обставинами, викладеними в ньому.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження його підзахисному ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на його необґрунтованість, в тому числі, й оскільки жодних об'єктивних даних, які би свідчили про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор у своєму клопотанні не надано. Вважає доводи, на які посилається прокурор виключно припущеннями.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, просив змінити йому раніше обраний запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись також на наявність у нього постійного місця проживання і реєстрації.
Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт, посилаючись на відсутність для цього достатніх підстав.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи заявлені сторонами кримінального провадження клопотання, дійшов такого висновку.
Розпорядженням Верховного суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Куп'янського міськрайонного суду Харківської області за Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
За положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання доцільності продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд звертає увагу на лист Верховного Суду від 03.03.2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», згідно з яким вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.
Так, суд враховує ухвалу Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 17.02.2022 року (справа 628/2418/16-к; провадження № 1-кп/628/76/22) про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17.04.2022 року.Суд дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, про існування ризику втечі свідчить те, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
Вирішуючи питання про необхідність продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою, суд враховує наступне.
Суд вважає, що вказаний у клопотанні прокурора ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним, продовжує існувати. Про його наявність та продовження існування свідчить те, що відповідно до наданих матеріалів ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічним позбавленням волі. Отже, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує реальний ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду, враховуючи що матеріали кримінального провадження перебувають на стадії судового розгляду.
Беручи до уваги, що обвинувачений офіційно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та у зв'язку з веденням воєнного стану на території України та активними бойовими діями на території Харківської області, ризик переховування останнього та неявки до суду у разі перебування на волі є обґрунтованим.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості цього обвинуваченого переховуватися від суду, суд вважає, що існує достатньо висока ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_5 є особою, яка офіційно не працевлаштована, що свідчить про відсутність постійного й достатнього законного джерела доходу, а відтак наявна висока імовірність вчинення нового кримінального правопорушення.
Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_5 від вартою, суд вважає, що встановлені щодо цього обвинуваченого ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання його під вартою.
З урахуванням наведеного, з огляду на конкретні обставини справи, суд доходить висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 виконання ним своїх процесуальних обов'язків, клопотання прокурора підлягає задоволенню, запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою слід продовжити.
З вищезазначених підстав, а також того, що захисником ОСОБА_4 будь-яких об'єктивних даних, які би безумовно вказували на зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суду не надано, суд відхиляє доводи захисника як необґрунтовані.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 196, 197, 199, 331, 350, 371, 372, 615 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
ПродовжитиОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 жовтня 2022 року.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну йому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Повний текст ухвали складено і оголошено 11 серпня 2022 року о 09 годині 20 хвилин.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання та не зупиняє судовий розгляд кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1