Справа № 183/3254/18
№ 1-кп/183/141/22
10 серпня 2022 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного судуДніпропетровської області кримінальне провадження №12017040350003111 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівна, Новомосковського району, Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , не судимого
у вчинені кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 290, ч. 2 ст. 360 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
встановив :
під час досудового розслідування встановлено, що 06 квітня 2018р. приблизно о 20 год. 20 хв., ОСОБА_3 знаходився поблизу будівлі Михайлівської сільської ради за адресою вул. Центральна, 1 с. Михайлівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області, після чого у ОСОБА_3 виник умисел на вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Після чого ОСОБА_3 знаходячись поблизу будівлі Михайлівської сільської ради, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилася у зневазі та ігноруванні існуючих в суспільстві елементарних правил поведінки і моральності, діючи з особливою зухвалістю, упродовж тривалого часу, а саме з 20 год. 20 хв. по 21 год. 30 хв. ОСОБА_3 висловлюючись нецензурними словами на адресу Михайлівського сільського голови та діючи умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, пішов до автомобілю ВАЗ2107 номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває на балансі сільської ради, наніс один удар правою ногою по передній правій двері та один удар правою рукою по вітровому склу вказаного автомобілю, пошкодивши їх. Після чого, продовжуючи реалізувати свій умисел ОСОБА_3 грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи умисно, з особливою зухвалістю, камінням та уламками шиферу, які знаходилися на землі поблизу будівлі Михайлівської сільської ради, почав кидати у вікно службового кабінету Михайлівського сільського голови розбивши 2 склопакети у ньому чим порушив нормальне функціонування Михайлівської сільської ради та завдав їй майнову шкоду на загальну суму 93339 грн. 78 коп.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення від кримінальної ОСОБА_7 у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України та закриття щодо нього кримінального провадження, так як з дня вчинення злочину по сьогоднішній день сплинуло більше чотирьох років, що перебільшує строк давності притягнення до відповідальності за вказаний злочин.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника про його звільнення від кримінальної відповідальності.
Прокурор висказався про задоволення клопотання захисника, так як з моменту вчинення кримінального правопорушення пройшов строк давності притягнення до відповідальності, тому є всі підстави для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Потерпілий не має заперечень по заявленому клопотанню, вказавши, що є законні підстави.
Вислухавши клопотання захисника, думку учасників процесу, дослідивши підстави, щодо звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, суд встановив, що клопотання підлягає задоволенню.
ОСОБА_3 обвинувачуються в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296КК України, початок якого відбувся06 квітня2018 р. і на сьогоднішній день з моменту вчинення кримінальних правопорушень пройшло більше чотирьох років.
Оскільки ніхто з учасників судового розгляду не надав суду будь-яких доказів, документів, які б давали суду підстави встановити переривання перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 , то суд вважає, що відповідно до вимог ст. 44, ст. 49 КК України суд, зобов'язаний прийняти процесуальне рішення виходячи з доводів сторін та наданих ними доказів, які суд може безпосередньо дослідити під час судового розгляду.
При цьому, суд виходить з необхідності дотримання загальних засад кримінального провадження, зокрема вимог ч. 1 ст. 22 КПК України відповідно до якої кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Ч. 6 вказаної статті вимагає, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Ч. 3 вимагає, що суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.
Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення якихособа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов'язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної силиминули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду.Таке звільнення є обов'язком, а не правом суду.
Згідно п.2 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції КК України на час вчинення правопорушення від 08.04.2014 р.) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.
Згідно зі ст. 12 КК України, злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 передбаченийч.1 ст. 296 КК України відносяться до категорії нетяжких кримінальних правопорушень.
Санкція ч.1 ст. 296 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Частина 4 ст.12 КК України передбачає, що нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Встановлений законом строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 198 КК України встановленийп. 2ч. 1 ст. 49 КК України -три роки, який на сьогоднішній день закінчився, так як злочин було вчинено 06 квітня2018 р.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Враховуючи те, що на момент винесення ухвали минули передбачені вищезазначеним законом строки, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
При цьому, суд вважає, що процесуально-правовою підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно його згода на таке звільнення і воно є обов'язковим, за винятком випадків, спеціально передбачених у законі. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Захисник ОСОБА_8 заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений, про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття провадження у справі. Обвинуваченому роз'яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження з цієї підстави.
Таким чином, судом встановлено законні підстави для задоволення клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття щодо нього кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 49 КК України, ст. ст. 284, 285 КПК України, суд, -
постановив:
звільнити ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296КК України від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 . 1 ст. 296КК України закрити у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1