Справа № 204/4939/22
Провадження № 2-о/204/103/22
10 серпня 2022 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:
головуючого - судді Приваліхіної А.І.,
за участю секретаря судового засідання - Лавриненко В.Д.,
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Новогродівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, -
18 липня 2022 року заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, визначивши заінтересованою особою Новогродівський ВДРАЦС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а. с. 1-3).
В обґрунтування своїх вимог вказала, що вона є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 03 травня 2022 року останній загинув внаслідок влучення на територію автобусної зупинки ПРАТ «АКХЗ», біля буд. 1 по пр. Індустріальному у м. Авдіївці Донецької області, РСЗО «Град» російських окупаційних військ. Пiсля смерті сина їй не надали медичного висновку про смерть сина через те, що станом на 04 травня 2022 року Авдіївське вiддiлення Донецького обласного бюро СМЕ не працює, у зв'язку з чим призначити та провести судову медичну експертизу по трупу сина, з метою отримання в подальшому лікарського свідоцтва про смерть було неможливо. Тому, 04 травня 2022 року слідчим в ОВС слідчого вiддiлу 2 управлiння ГУ СБУ в Донецькiй та Луганськiй областях капітаном юстиції Олешком А.О. винесено постанову про надання дозволу на поховання ОСОБА_2 . Отримати належне лікарське свідоцтво та інші документи немає можливості, оскільки факт смерті відбувся на території України на якій відбуваються бойові дії та у зв'язку із введенням воєнного стану. Встановлення цього факту їй необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть згідно з чинним законодавством України.
Ухвалою суду від 19 липня 2022 року по справі відкрито окреме провадження та призначено судове засідання на 21 липня 2022 року (а. с. 23).
У судове засідання заявниця не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій заяву підтримала у повному обсязі та прохала задовольнити (а. с. 21).
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, про розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив, що заперечень проти вимог заявниці не має (а. с. 30).
З цих підстав, на виконання приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності учасників процесу без фіксування судового процесу технічними засобами та ухвалив рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи наданими заявницею письмовими доказами, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 20 березня 1990 року, його матір'ю є ОСОБА_1 (а. с. 14). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Авдіївці Донецької області, про що 04 травня 2022 року слідчим в ОВС слідчого вiддiлу 2 управлiння ГУ СБУ в Донецькiй та Луганськiй областях капітаном юстиції Олешком А.О. винесено постанову про надання дозволу на поховання останнього (а. с. 15-17).
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з вимогами п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Нормою ч. 1 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, що визначена Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Пунктом 1 Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких, відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Згідно з вимогами ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Приписами ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, які затверджені наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть).
У своїх рішеннях «Кіпр проти Туреччини» (Cyprusv. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozerv. The Republicof Moldova and Russia, 23.02.2016) ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою). Цей висновок в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованих територіях, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цих територій при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Таким чином, сформульовані в рішеннях Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки можливості збору доказів смерті особи на окупованій території істотно обмежені.
З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином заявниці ОСОБА_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Авдіївці Донецької області, яке є окупованою територією України. Факт його смерті підтверджується постановою про надання дозволу на поховання, винесеною 04 травня 2022 року слідчим в ОВС слідчого відділу 2 управління ГУ СБУ в Донецькiй та Луганськiй областях капітаном юстиції Олешком А.О., однак Новогродівським ВДРАЦС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті, оскільки наданий заявницею документ на підтвердження цього факту не є підставою для державної реєстрації смерті, відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Тому заявниця позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть сина відповідно до вимог чинного законодавства України. Оцінюючи у сукупності надані докази, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви та з метою надання можливості отримання заявницею свідоцтва про смерть сина відповідно до норм чинного законодавства України, встановив факт, що має юридичне значення, що смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Авдіївці Донецької області, що є тимчасово окупованою територією України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 10-11, 60, 76-80, 89, 129, 141, 213-215, 258, 265, 293, 315-319, 353 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), заінтересована особа - Новогродівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (85483, Донецька область, м. Новогродівка, вул. Паркова, буд. 10; ЄДРПОУ 26552272), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - задовольнити у повному обсязі.
Встановити той факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є таким, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Авдіївці Донецької області.
Допустити негайне виконання рішення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні.
Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя А.І. Приваліхіна