Справа № 203/2636/22
Провадження № 1-кс/0203/2196/2022
12 серпня 2022 року слідчий суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
скаржника - ОСОБА_3 ,
захисника скаржника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про заяву, повідомлення про злочин та нерозгляд заяви про визнання потерпілим,
встановив:
25.07.2022 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_3 (далі - скаржник, заявник) із скаргою на бездіяльність слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, в якій скаржник просить суд:
- зобов'язати Третій слідчий відділ (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, внести відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за його заявою від 18.07.2022 року та надати йому повідомлення про реєстрацію його заяви;
- зобов'язати Третій слідчий відділ (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, розглянути його клопотання та визнати його потерпілим.
В обґрунтування вимог скарги заявник зазначив, що він звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою про злочин від 18.07.2022 року відносно нього. Проте повідомлення про прийняття та реєстрацію його заяви про злочин від 18.07.2022 року він так і не отримав. При цьому скаржник посилається на те, що відповідно до положень ст. 214 КПК України, відмова від прийняття та реєстрації заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Також заявник зазначив, що його скарга містить всі необхідні відомості, відповідно до вимог ст. 214 КПК України. Крім того, у своїй заяві про злочин від 18.07.2022 року він просив визнати його потерпілим в порядку ст. 55 КПК України та надати йому повідомлення про прийняте рішення. Водночас він не отримав будь-якого повідомлення про визнання його потерпілим до цього дня.
З огляду на викладене, скаржник вважає, що слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, допущена бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про заяву, повідомлення про злочин та нерозгляд його заяви про визнання потерпілим.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 25.07.2022 року, судову справу № 203/2636/22, провадження № 1-кс/0203/2196/2022, було розподілено слідчому судді ОСОБА_1 , яка передана слідчому судді канцелярією суду - 26.07.2022 року.
Ухвалою слідчого судді від 26.07.2022 року було відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, та призначено розгляд скарги на 28.07.2022 року о 11:20 годині.
Ухвалою слідчого судді від 26.07.2022 року було залучено захисника для здійснення розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
Ухвалою слідчого судді від 26.07.2022 року було переведено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває у Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для подальшої доставки його до суду для розгляду скарги.
Ухвалою слідчого судді від 08.08.2022 року було задоволено клопотання захисника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі № 203/2636/22, яке було призначено на 12.08.2022 року.
У судове засідання, призначене на 12.08.2022 року, було доставлено заявника - ОСОБА_3 , та захисник заявника - адвокат ОСОБА_4 брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Слідчий у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання.
Слідчий суддя, заслухавши думку скаржника та його захисника, враховуючи положення ст. ст. 138, 306 КПК України, продовжив судове засідання за даною явкою за відсутності слідчого.
У судовому засіданні заявник та його захисник підтримали вимоги скарги у повному обсязі та просили суд їх задовольнити, підстави звернення до суду із скаргою пояснили суду таким чином, як про це зазначено вище.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення заявника та його захисника, вивчивши матеріали скарги, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами скарги підтверджено, що 18.07.2022 року заявник - ОСОБА_3 склав заяву про злочин на підставі ст. ст. 40, 55 Конституції України щодо порушення його релігійних прав, в якій не вказав попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, та просив Третій слідчий відділ (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві:
- внести відповідні відомості за його заявою про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР);
- надати йому повідомлення про прийняття та реєстрацію його заяви в ЄРДР;
- визнати його потерпілим в порядку ст. 55 КПК України;
- надати йому повідомлення про результати розгляду його клопотання про визнання його потерпілим в порядку ст. 220 КПК України;
- вказану скаргу направив через свого представника ОСОБА_5 , яка має право на звернення від його імені засобами довіреності № 511 від 18.02.2022 року.
Суд зазначає, що згідно з пунктами 5, 18 частини 1 статті 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності; слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, в тому числі бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік, визначені частиною 5 статті 214 КПК України, відповідно до положень якої, до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Відповідно до пункту 1 розділу 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора України 30.06.2020 року № 298, до Реєстру вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
При цьому, виходячи зі змісту статті 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Відповідно до частин 4, 5 статті 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, в тому числі про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналіз викладених вище положень чинного законодавства України вказує, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, а заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення з огляду на їх зміст має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого приймає рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові ККС ВС у справі № 556/450/18 (провадження № 51-4229км20) від 30.09.2021 року.
При цьому суд враховує те, що однією із засад судочинства, регламентованих пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 7 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з положеннями статті 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Аналіз викладеного вище та встановлених обставин скарги вказує, що заявник не надав суду доказів подання до Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, заяви, повідомлення про злочин та заяви про визнання його потерпілим ані засобами поштового чи електронного зв'язку, ані через представника безпосередньо до слідчого відділу, а тому слідчим не було допущено бездіяльності щодо нерозгляду його заяв.
З огляду на викладене, скарга заявника на бездіяльність слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про заяву, повідомлення про злочин та нерозгляд його заяви про визнання потерпілим задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 214, 303-306, 307, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про заяву, повідомлення про злочин та нерозгляд його заяви про визнання потерпілим - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та оголошено 12.08.2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1